Характеристика та проблематика політично-правового середовища МЕВ в Україні - Реферат

Політико-правове середовище насамперед характеризується наявним в кожній країні політико-правовим режимом та системою управління і регулювання економіки. Воно впливає на міжнародні економічні відносини не стільки у плані умов і факторів їхнього існування, скільки у плані їхнього розвитку. Варто зазначити, що внутрішня політика держави має менший вплив на національну економіку, ніж міжнародна політика на міжнародні економічні відносини. Оскільки міжнародна політика є механізмом узгодження інтересів, слід розглянути політичні інтереси країн, груп країн, регіонів. Якщо ЗЕД буде успішною, то краще розвиватиметься національна економіка, багатшатиме країна, підвищуватиметься життєвий рівень населення.Нинішній стан України з точки зору політичного режиму - це звичайна в рамках авторитаризму плюралізація (на противагу звичному для нас монізмові) суспільного життя, яка може бути, а може й не бути початком становлення демократії. Відновлення природних плюральних засад суспільного життя за відсутності характерного для нього стану несуперництва, за запеклої, часом брутальної за своїми методами боротьби за владу або вплив на неї, що відбувається в умовах загальної соціально-економічної й політико-духовної кризи, є частиною "великого процесу модернізації" в світі. Серед ознак демократичного політичного режиму, притаманних Україні, слід відзначити: 1) виборність найважливіших органів політичної влади (як державних, так і громадських); До числа залишків тоталітаризму слід віднести такі специфічні риси політичної свідомості значної частини адміністративних кадрів, політиків та простих громадян, як впевненість у власній непогрішимості, нетерпимість до політичного інакомислення, антиінтелектуалізм у сфері гуманітарних знань, догматизм, примітивізація політичної культури. Передбачити напрямки подальшої еволюції політичного режиму сучасної України досить складно, тому що характер цієї еволюції залежатиме від дуже великої кількості факторів (у тому числі випадкових), і не лише внутрішніх, тобто таких, що мають відношення до процесів всередині України, але й зовнішніх - тих, що стосуються процесів у інших країнах та у світовому співтоваристві в цілому.Україна проводить відкриту, чесну та принципову зовнішню політику, засновану на принципах та нормах міжнародного права. Наприклад, Україна є членом Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) та вносить свій вклад у вирішення проблем розвитку дітей у сучасному світі. Україна входить в Економічну та Соціальну Раду ООН (ЕКОСОС), що створена у 1946 році та здійснює міжнародні економічні й соціальні відносини. Україна бере активну участь у роботі Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), що засноване у 1957 р., з проблем використання атомної енергії у мирних цілях та підвищення надійності й безпеки атомних електростанцій, а також є членом численних міжнародних і європейських інституцій, організацій, є ініціатором створення союзу держав Чорноморського басейну ГУАМ, до якого входять Грузія, Україна, Молдова, Вірменія тощо. Серед них країни-сусіди, держави, де проживають українці (у США - понад 2 млн. чол., Канаді - близько 1 млн. чол., Бразилії - 150 тис. чол.), а також країни, на котрих "завязані" економічні інтереси республіки (Іран, Кувейт, Ватикан, Ізраїль й ін.).За останні роки значно зріс рівень політичної свідомості громадянського суспільства в Україні, про що свідчить його ініціатива та безпосередня участь у розробленні низки нормативно-правових актів, які мають засадниче значення для громадянського суспільства, передусім закони України «Про громадські обєднання», «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Таким чином, був реально продемонстрований значний консолідуючий потенціал громадянського суспільства для формування політичної нації та усвідомлення загальнонаціональних інтересів. Також слід відмітити спільно розроблені проекти Стратегії державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні та Плану першочергових заходів щодо її реалізації. Положення нового Закону України «Про громадські обєднання» максимально наближені до європейських стандартів у сфері неурядових організацій та відповідають більшості рекомендацій, висловлених свого часу представниками вітчизняного громадянського суспільства. Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» № 5428-VI, яким, зокрема, внесено зміни до ст.За час свого членства в ООН Україна тричі обиралася непостійним членом Ради Безпеки (1948-1949, 1984-1985, 2000-2001 рр.), шість разів - членом Економічної і Соціальної Ради (востаннє на період 2010-2012 рр.). Кандидатуру України висунуто на обрання до складу непостійних членів Ради Безпеки ООН на період 2016-2017 рр., до складу Ради ООН з прав людини на період 2018-2020 рр., до складу Економічної і Соціальної Ради ООН на період 2019-2021 рр. У 2013 році Україна є членом наступних керівних органів ООН та спеціалізованих установ системи ООН: Комісії ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) (2010-2014 рр

План

1. Загальна характеристика політико-правового середовища МЕВ

2. Політична ситуація в Україні

3. Зовнішня політика сучасної України

4. Аналіз законодавчої діяльності всередині країни на сучасному етапі

5. Міжнародні правові інституції

Висновки

Перелік літературних джерел