Визначення методів здійснення вибору стратегій інноваційного розвитку за допомогою традиційних матричних методів, та новітніх, на прикладі методу нечіткої логіки. Розгляд інновацій на промислових підприємствах як основи їх економічного розвитку.
Аннотация к работе
Характеристика та основні методи вибору стратегій підвищення інноваційного потенціалу промислових підприємствЗ огляду на досить велику кількість наукових поглядів щодо розуміння соціальної та економічної сутності інноваційного потенціалу промислового підприємства варто зазначити, що натепер відсутня єдина консолідована думка щодо методів вибору інноваційної стратегії, з появою нових інструментів кількість методів постійно збільшується, а тому заявлена тема статті щодо характеристики стратегій інноваційного розвитку промислових підприємств та їх вибору є актуальною, особливо на сучасному етапі бурхливого розвитку інформаційних технологій. Мета статті - охарактеризувати наповнення поняття «стратегія інноваційного розвитку», визначити основні критерії, за якими визначаються найбільш відомі стратегії, проаналізувати методи вибору стратегії підвищення інноваційного потенціалу промислового підприємства, показати переваги та недоліки певних методів на різних стадіях розвитку підприємства та залежно від його внутрішнього та зовнішнього середовища. Ілляшенко розглядає чотири стратегії - стратегію концентрації зусиль, стратегію збереження конкурентних переваг, стратегію нарощування зусиль та стратегію елімінації і переорієнтації на інші ніші. Дупляк [4] у дослідженні питання вибору стратегії інноваційного розвитку пропонує перелік з одинадцяти інноваційних стратегій, таких як стратегія лідерства, пасивно-наступальна стратегія, стратегія кидання виклику, стратегія цінового лідерства, стратегія ринкової ніші, стратегія диференціації, стратегія орієнтації на незначні наукоємні фірми, імітаційна стратегія, стратегія упереджувальних ударів, стратегія очікування, опортуністична стратегія. Мерзляковою [8] всі стратегії інноваційного розвитку пропонується поділити на три основні групи - стратегії проведення НДДКР, стратегії впровадження нововведень, стратегії масового виробництва інноваційної продукції, що була створена раніше.