Дослідження трансторакальної ехокардіографії та доплерографії, структурних змін апарату мітрального клапану. Порушення систолічної і діастолічної функції лівого шлуночка та змін геометрії відділів серця у хворих з постінфарктним кардіосклерозом.
Аннотация к работе
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР „ІНСТИТУТ КАРДІОЛОГІЇ імені АКАДЕМІКА М.Д.Захист відбудеться 27.11.2007 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.616.01 при Національному науковому центрі „Інститут кардіології імені академіка М.Д.Стражеска” АМН України за адресою: 03680, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру „Інститут кардіології імені академіка М.Д.Стражеска” АМН України (03680, м. Дисертацію присвячено дослідженню структурно-функціонального стану апарату МК при МР у хворих з постінфарктним кардіосклерозом, їх асоціацію з процесами ремоделювання ЛШ, розвитком порушень внутрішньосерцевої гемодинаміки і формуванням СН. Дисертація базується на комплексному дослідженні 120 хворих з постінфарктним кардіосклерозом, у яких на підставі дослідження трансторакальної ехокардіографії та доплерографії вивчено структурні зміни апарату МК, частоту розвитку та ступінь МР. Диссертация базируется на комплексном исследовании 120 больных с постинфарктным кардиосклерозом, у которых на основании исследования трансторакальной эхокардиографии изучены структурные изменения аппарата МК, частота развития и степень МР у больных с постинфарктным кардиосклерозом.Виражена МР виникає у 13,6% хворих і асоціюється з віком хворих, зниженням регіональної скоротливості лівого шлуночка (ЛШ), прогресуванням коронарного атеросклерозу і зустрічається частіше у хворих, що перенесли ІМ (Giga V. et al., 2005). Метою роботи було встановити взаємозвязок морфо-функціонального стану апарату мітрального клапану і мітральної регургітації, а також їх значення у структурно-функціональній перебудові лівого передсердя та ремоделюванні лівого шлуночка, змінах внутрішньосерцевої гемодинаміки і формуванні серцевої недостатності у хворих з постінфарктним кардіосклерозом. Відповідно до мети поставлені наступні задачі дослідження: Оцінити частоту і характер структурних змін апарату МК, визначити частоту виникнення і ступінь тяжкості МР у хворих з постінфарктним кардіосклерозом методом комплексного ехокардіографічного (ЕХОКГ) дослідження. Дослідити структурно-функціональну перебудову лівого передсердя (ЛП), його систолічну, резервуарну та кондуїтну функцію у хворих з постінфарктним кардіосклерозом при наявності структурних змін апарату МК та при різному ступені МР. Вивчити процеси ремоделювання, характер порушень внутрішньосерцевої гемодинаміки, систолічної та діастолічної функції ЛШ, геометрію скорочення лівих відділів серця при різних ступенях важкості МР у хворих з постінфарктним кардіосклерозом.Залежно від величини і локалізації рубцевих змін всі пацієнти були розподілені на 3 групи: 1-у групу склали 47 пацієнтів, що перенесли передній Q-ІМ, 2-у - 47 пацієнтів, які перенесли задній Q-ІМ, 3-у - 26 пацієнта, що перенесли передній не-Q-ІМ. Залежно від ступеня тяжкості МР всі пацієнти були розподілені на 4 групи: І-у групу склали 35 (29,2%) пацієнтів з 0-І ступенем (функціональною і легкою) МР, ІІ-у - 52 (43,3%) пацієнти з ІІ ступенем (помірно вираженою) МР, ІІІ-у - 23 (19,2%) пацієнти з ІІІ ступенем (вираженою) МР, IV-у - 10 (8,3%) пацієнтів з IV ступенем (важкою) МР. У хворих ІІ-ї групи достовірно частіше спостерігалося ущільнення (41,5%) та фіброз (32,7%) мітрального кільця, порівняно з хворими І-ї групи (21,7 та 17,4% відповідно, р<0,05). У хворих ІІІ-ї групи значно зростала частота виявлення ущільнення стулок МК (73,8%) та ущільнення мітрального кільця (60,9%), у 47,4% хворих був достовірно збільшений діаметр мітрального кільця порівняно з хворими з ІІ ст. При аналізі структурно-функціональної перебудови ЛП в 1Б групі достовірно були більшими значення КДО і КСО ЛП (в середньому на 32,4% і 59,2% відповідно), а ФВ ЛП була нижча (в середньому на 8,4%), в порівнянні з такими в 1А групі, що говорить про зниження скоротливої здатності ЛП у хворих із структурними змінами МК (табл.У дисертації представлено нове рішення науково-практичної задачі кардіології - визначено значення діагностики змін апарату МК і оцінки ступеня МР для структурно-функціональної перебудови ЛШ і ЛП у хворих з постінфарктним кардіосклерозом на основі показників комплексної трансторакальної ехокардіографії та доплерографії. Встановлено, що збільшення ступеня МР у хворих з постінфарктним кардіосклерозом асоціюється з більшою частотою виявлення структурних змін МК: у більшості хворих (60,9%) з 0-І ст. МР мітральний клапан був анатомічно не змінений, у хворих з важкою МР ущільнення стулок МК виявлено у 90%, ущільнення мітрального кільця - у 80%, фіброз стулок МК у 50% хворих. За наявності структурних змін апарату МК у хворих, що перенесли Q-ІМ передньої та задньої локалізації виявлено погіршення скоротливої здатності ЛП, про що свідчить зниження величини ФВ (відповідно на 8,4 і 15,7%), СІС (відповідно на 8,8 і 12,1%), а також погіршення кондуїтної функції - порушення індексу пасивного спорожнення ЛП - величини ВКО (відповідно на 15,5 і 23,4%).