Вплив порушень мотиваційної сфери, особистісних, емоційно-вольових і когнітивних розладів на стан психічної працездатності в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Підходи до адекватної корекції порушень психічної активності.
Аннотация к работе
Характеристика психічної працездатності в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕСУ потерпілого населення описані соматоформні, тривожно-депресивні, астенічні синдроми, а також прояви посттравматичних стресових розладів (PTSD) [Havenaar J. et al., 1997; Александровский Ю.А., 1998; Cwikel J., Rozovski U., 1998; Беро М.П., 1999; Annex J., UNSCEAR, 2000; Remennick L.I., 2002], у евакуйованого - соматоформні, афективні (дистимія) розлади в поєднанні з PTSD [Саламатов В.А. и соавт., 1993; Бронский В.И., Толканец С.В., 1997; Нечипоренко В.В. и соавт., 1997; Румянцева Г.М., и соавт., 1998; 2002; Мороз Б.Б., Дешевой И.Б., 1999; Логановский К.Н., 2001; Табачников С.И. и соавт., 2001], в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС), особливо 1986-1987 рр., працюючих в зоні відчуження 3-5 і більше років - органічні психічні розлади [Ревенок А.А., 1995, 1996, 1998, 1999; Титевский С.В., Табачников С.И., 1997; Титевский С.В., 1998; Головченко Ю.І. та співавт., 1999; Нягу А.И. и соавт., 1998, 2001; Логановский К.Н., 1999, 2000; Напрєєнко О.К., Логановський К.М., 2001; Солдаткин В.А., 2000], шизотипні і соматоформні розлади [Логановский К.Н., Нягу А.И., 1995; Напреенко А.К., Логановский К.Н., 1995, 1997; Loganovsky K.N., Loganovskaja T.K., 2000], у хворих, яким діагностували гостру променеву хворобу (ГПХ) - органічні психічні розлади [Нягу А.И., и соавт., 1996, 1997, 1998; Нягу А.И., Логановский К.Н., 1998; Ревенок А.А., 1998]. У той же час причини стійкого зниження психічної працездатності у постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи залишаються не ясними. Це дозволить розробити методологію обєктивної оцінки психічної працездатності в УЛНА на ЧАЕС, визначити найбільш вразливі її структурні складові та найбільш впливові чинники на її рівень, а також розробити підходи до адекватної корекції порушень психічної працездатності. Розробка системи лікувально-реабілітаційних заходів, первинної та вторинної профілактики патологічних станів» (№держреєстрації 0199U003595); 5) «Вивчення механізмів виникнення клінічних та біологічних ефектів хронічного опромінення у персоналу зони відчуження» (№ держреєстрації 0199U003162); 6) «Моніторинг, профілактика і корекція порушень стану здоровя персоналу, що працює на обєкті «Укриття» (№ держреєстрації 0199U000038); 7) «Впровадження діагностичних критеріїв енцефалопатій в осіб, які зазнали впливу іонізуючих випромінювань внаслідок Чорнобильської катастрофи» (№держреєстрації 0101U006644). Оцінити психічну працездатність в УЛНА на ЧАЕС з органічними психічними розладами на підставі комплексної нейропсихіатричної, психометричної і психофізіологічної характеристики з визначенням чинників, що спричиняють зниження психічної працездатності та розробкою підходів до корекції її порушень.Пацієнти основної групи були розділені на дві підгрупи - підгрупа 1 (n=48) - особи, яким діагностували ГПХ, і підгрупа 2 (n=58) - УЛНА на ЧАЕС, що не хворіла на ГПХ. Статистично достовірних відмінностей за віком на момент дослідження між основною і контрольною групами, а також між підгрупами всередині основної групи не виявлено. В контрольній групі виявлено достовірно більше число сімей із середнім рівнем житлово-побутових умов у порівнянні з основною групою, у той час як групи не відрізнялися за кількістю сімей з високим і низьким рівнем житлово-побутових умов. Підгрупи 1 і 2 також відрізнялися за кількістю осіб з встановленим причинним звязком захворювань з комплексом несприятливих чинників Чорнобильської катастрофи - в підгрупі 1 таких пацієнтів було достовірно більше - 48 (100%), ніж в підгрупі 2 - 12 (21%) р<0,001). У групі УЛНА на ЧАЕС серед пацієнтів, яким було діагностовано ГПХ, було достовірно більше осіб, які знаходилися в першому шлюбі в порівнянні з УЛНА на ЧАЕС, яким на діагностували ГПХ.У дисертації наведено нове вирішення наукової задачі щодо оцінки психічної працездатності в УЛНА на ЧАЕС з органічними психічними розладами (включаючи пацієнтів, яким діагностували ГПХ), що полягає в інтегральній характеристиці загального функціонування, виявленні найбільш вразливих структурних складових психічної працездатності та у визначенні основних чинників, які зумовлюють її порушення. На підставі розробленої уніфікованої методології інтегральної оцінки психічної працездатності на основі клінічних, психометричних і психофізіологічних досліджень встановлено, що психічна працездатність у віддалений період після аварії в УЛНА на ЧАЕС з органічними психічними розладами (включаючи пацієнтів, яким було діагностовано ГПХ) значно знижена за рахунок порушення мотиваційної сфери внаслідок особистісних, емоційно-вольових і когнітивних розладів на фоні органічного ураження головного мозку сукупного генезу. У віддалений період ГПХ психічну працездатність визначають ступінь важкості перенесеної ГПХ, стан соматичного і психічного здоровя і соціально-економічні чинники.