Дослідження показників вуглеводного обміну у хворих на імунні цитопенії й з лімфоїдними пухлинами, залежність виявлених змін від віку, тривалості лікування, дози глюкокортикоїдних гормонів. Методи скринінгу прихованих і явних порушень вуглеводного обміну.
Аннотация к работе
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИОдним з побічних ефектів цих гормонів є вплив на вуглеводний обмін, що може викликати у хворих розвиток прихованих розладів або потенціювати їх маніфестацію з виникненням порушення толерантності до глюкози (ПТГ) і стероїдного діабету [В.П.Комиссаренко и соавт., 1986, Г.Кнаппе, 1988, R.E.Ferner, 1992]. Дослідження, які виконувалися за останні роки [Т.А.Ершова, 1986, А.А.Гела и соавт., 1987, Я.І.Томашевський та співавт., 1992, О.Я.Томашевська, 1999], виявили зв?язок між прихованими порушеннями вуглеводного обміну з недостатньою активністю піруватдегідрогеназного (ПДГ) комплексу. Актуальність вивчення прихованих порушень вуглеводного обміну у хворих на ІЦ та ЛП зумовлена широким використанням при цих захворюваннях ГК терапії, яка відноситься до діабетогенних факторів, і загрозою розвитку діабету, що ускладнює лікування, та потребою, у зв?язку з цим, його профілактики. Дисертація виконана відповідно до плану наукових досліджень Інституту патології крові та трансфузійної медицини АМН України і є частиною НДР “Вивчити закономірності захворюваності гемобластозами та науково обгрунтувати комплекс діагностичних і лікувальних заходів, необхідних для забезпечення гарантованого рівня надання медичної допомоги гематологічним хворим“ (Шифр 01.98, № Державної реєстрації 01.98 U 001368), співвиконавцем якої була здобувач. Визначити особливості гормональної регуляції вуглеводного обміну та встановити частоту прихованих і явних порушень метаболізму вуглеводів при імунних цитопеніях та лімфоїдних пухлинах на фоні лікування глюкокортикоїдами та поліхіміотерапії, що дозволить поліпшити профілактику та лікування діагностованих розладів вуглеводного обміну у гематологічних хворих.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, а саме: у гематологічних хворих зясовано вплив терапії, насамперед глюкокортикоїдів, на маніфестацію прихованих і явних порушень вуглеводного обміну та узагальнено стани його гормональної регуляції. При застосуванні комплексу досліджень показників вуглеводного обміну, що включає, крім тесту толерантності до глюкози, показники активності піруватдегідрогеназної системи (піруватдегідрогеназний, піруватемічний і піруватуричний тести), у 28,7% осіб контрольної групи практично здорових людей виявлено приховані порушення вуглеводного обміну внаслідок розладів його гормональної регуляції, до яких належить гіперінсулінізм, інсулінорезистентність та гіпоінсулінізм; у 3,4% осіб діагностовано явні розлади вуглеводного метаболізму (виключно порушення толерантності до глюкози). Встановлено, що у хворих на імунні цитопенії зростає частота і ступінь розладів вивчених показників вуглеводного обміну, а саме гіперглікемії натще (у 12% хворих) і порушеної толерантності до глюкози (у 16%) , піруватдегідрогеназної активності (у 48%), піруватемії (у 52%) та рівня екскреції піровиноградної кислоти з сечею (у 16%). Виявлені біохімічні зміни окремих показників свідчать про маніфестацію у хворих на імунні цитопенії та лімфоїдні пухлини прихованих та явних порушень гормональної регуляції вуглеводного обміну, і відповідно, зниження частоти фізіологічної регуляції. Під впливом глюкокортикоїдів чи схем цитостатичної терапії, що включають ці гормони, у хворих настає дисрегуляція процесів метаболізму вуглеводів з розвитком інсулінорезистентності (у 28,6% хворих на імунні цитопенії та у 15,2% хворих на лімфоїдні пухлини), що завершується формуванням стероїдного діабету.