Фізичні та хімічні способи припинення процесу горіння. Види вогнегасних речовин та особливості їх застосування при ліквідуванні пожежі. Проблемні питання застосування піноутворювачів для гасіння пожеж. Класифікація та критерії вибору піноутворювачів.
Аннотация к работе
Горіння можна припинити трьома способами: видалити горючу речовину з зони горіння, припинити доступ повітря до речовини, що горить, або охолодити його. Вона має велику теплоємність і володіє дуже великою прихованою теплотою паротворення, тобто звертаючись в пару, поглинає багато тепла. Для боротьби з вогнем вода може застосовуватися у вигляді цільного, компактного і розпиляючогося, дождєобразного струменю. Компактний струмінь володіє хорошою ударною силою, механічно збиває полумя, високою дальністю. Нею не можна гасити легкозаймисті і горючі рідини (нафта, гас, бензин, масла), оскільки вода важче їх і опускається вниз, а рідина, що горить, підіймається вгору.Для припинення горіння необхідно: не допустити проникнення в зону горіння окислювача (кисню повітря), а також горючої речовини; охолодити цю зону нижче за температуру запалювання (самозаймання); розбавити горючі речовини негорючими; інтенсивно гальмувати швидкість хімічних реакцій в полумї (інгибированням); механічно зривати (відривати) полумя. До вогнегасних речовин відносяться: вода, хімічна і повітряно-механічна піни, водні розчини солей, інертні і негорючі гази, водяна пара, галоїдовуглеводородні вогнегасні сполучення і сухі вогнегасні порошки. При її випаровуванні утворюється пара (з 1 л води - більше 1700 л пари), яка обмежує доступ повітря до вогнища горіння. Воду застосовують для гасіння твердих горючих речовин і матеріалів, важких нафтопродуктів, а також для створення водяних завіс і охолоджування обєктів, що знаходяться поблизу вогнища пожежі. Інертні і негорючі гази (діоксид вуглецю, азот, водяна пара) знижують концентрацію кисню у вогнищі горіння.Так, згідно з літературними даними, в середині названого періоду піноутворювачі і змочувальники застосовувалися під час гасіння приблизно 15% від загальної кількості пожеж, що виникали на території колишнього СРСР. Згідно зі статистичними даними, в теперішній час лише близько 1,5% пожеж в Україні гасяться піною і приблизно така ж кількість - змочувальними розчинами. Перша з них полягає в тому, що піноутворювачі для гасіння пожеж за часів існування СРСР українськими підприємствами не вироблялися, і потреби пожежних підрозділів і промислових підприємств задовольнялися шляхом ввезення піноутворювачів з Росії та Естонії. Усі вони в теперішній час вже не виробляються, однак їх залишки у державах колишнього СРСР дуже великі, в Україні ці піноутворювачі застосовуються до цього часу. Дослідження, спрямовані на розроблення біологічно «мяких» піноутворювачів для гасіння пожеж, технологій їх виробництва і нормативних документів, що встановлюють вимоги до піноутворювачів, в Україні розпочалися лише в 1995 році.На ефективність протипожежної піни впливають такі фактори як природа піноутворювача, вид обладнання, яке застосовується для отримання піни та її подавання на гасіння, кратність піни, спосіб її подавання, температура і хімічний склад (в першу чергу твердість) води, що використовується для приготування робочих розчинів піноутворювача, висота шару пального і тривалість горіння до початку подавання вогнегасних речовин в осередок горіння (особливо у випадку гасіння пожеж у резервуарах для зберігання нафти і нафтопродуктів), погодні умови тощо. Під час вибору піноутворювача слід перш за все визначити, які речовини і матеріали можуть горіти, які вогнегасні речовини придатні для їх гасіння, і якими можуть бути масштаби пожежі. Відповідь на запитання про можливість застосування і ефективність різних вогнегасних речовин під час гасіння певної речовини чи матеріалу можуть містити відповідні галузеві нормативні документи або загальновідомі довідники. Під час вибору вогнегасних речовин (зокрема, піноутворювачів) і протипожежного обладнання для протипожежного захисту кожного конкретного обєкту доцільно поцікавитися думкою спеціалістів. Якщо ж у виробництві використовується декілька типів полярних і неполярних горючих (легкозаймистих) рідин і, особливо, розчинники, що являть собою суміші декількох полярних органічних рідин, то краще передбачити придбання «універсального» піноутворювача, придатного для гасіння твердих горючих речовин і матеріалів, а також полярних і неполярних горючих (легкозаймистих) рідин різної природи.Пожежу, яка виникла можна ліквідувати, якщо забрати один з трьох факторів необхідних для горіння: горючу речовину, окислювач, джерело тепла. До фізичних способів припинення горіння відносяться охолодження зони горіння або горючих речовин, розбавлення реагуючих речовин в зоні горіння негорючими речовинами, ізоляція реагуючих речовин від зони горіння До основних засобів гасіння пожежі (з допомогою яких здійснюється той чи інший спосіб припинення горіння) відносяться: вода (у вигляді струменя або у розпиленому стані), інертні гази (вуглекислий газ, азот), піни хімічні та повітряномеханічні, порошкові суміші, покривала з брезенту та азбесту.
План
План
Вступ
1. Основні засоби гасіння пожеж
2. Проблемні питання застосування піноутворювачів для гасіння пожеж. Види протипожежних пін