Поняття та функції соціального управління, яке забезпечує розробку й застосування способів, методів і форм здійснення намічених змін. Виділення й розуміння специфіки соціального управління як певної підсистеми в управлінській діяльності, його функції.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИУправління - це функція, вид діяльності з керівництва людьми в будь-яких організаціях і суспільствах у цілому. Не можна, наприклад, питання регулювання виробничою діяльністю або управління в політичній сфері розглядати як соціальне управління. Все коло явищ, відносин і процесів, що існують суспільстві і зазнають на собі цілеспрямованого впливу, підлягають загалом суспільному управлінню. Щоб забезпечити ефективність управлінської діяльності, необхідно чітко розуміти специфіку різних її видів і напрямів, адже всі вони складаються з різних дій, функцій, мають різні принципи, використовують різні засоби і методи.З точки зору елементно-структурної - це люди, організації, поселенські, соціально-класові, демографічні, етнічні спільноти тощо, в яких, по-перше, проявляються соціальні відносини - відносини між соціальними субєктами з приводу їх рівності і соціальної справедливості в розподілі життєвих благ і умов становлення й розвитку особистості, задоволення матеріальних, соціальних, духовних потреб, а по-друге, відображаються соціальні процеси, тобто відбувається послідовна зміна станів або рух системи і її підсистем, будь-якого соціального обєкта, розгортання у часі того чи іншого соціального явища. Управління духовними процесами - поняття у певному розумінні умовне, тому що має серйозні відмінності від тих процесів, які відбуваються, наприклад, в економіці. Зважаючи на те, що іманентною рисою нашого суспільства є соціальна орієнтованість (смисл якої в тому, що головною, конечною метою функціонування економічної, політичної влади та інших структур і інститутів має бути забезпечення й задоволення потреб населення), то зрозумілою стає проблема пізнання законів соціального управління соціумом взагалі. Щодо соціального управління важливо підкреслити, що будь-який соціум - це цілісне, відносно автономне утворення, взаємоповязане з іншими спільнотами, внаслідок чого зазнає позитивних змін або деформацій залежно від того, яким чином здійснюється управління. Управління взагалі можна уявити як безперервну серію взаємоповязаних управлінських функцій (це так би мовити професійний підхід до управління, поряд з такими, як адміністративне управління, управління людськими відносинами, системний та ситуаційний підходи).Отже, розглядаючи такі складові управління соціальною системою, як спрямовуючий вплив та самоорганізацію і результат їх взаємодії, можна припустити, що найефективніше соціальне управління полягає у визначенні місця й функцій кожного з компонентів управління в побудові їх взаємодії, в єдності їх стратегічних цілей і завдань. Під принципами управління розуміють, по-перше, основоположні начала, узагальнені основні правила, які визначають відбір стратегічних цілей управління, побудову організаційних структур, функціонування й розвиток системи, що управляє, прийняття рішень за певних умов і на відповідних рівнях; по-друге, найважливіші вимоги, додержання яких зумовлює забезпечення ефективності управлінських рішень, управлінської діяльності, управління в цілому. У соціальних системах цей принцип передбачає тісне повязування рішень, економічних, політичних, культурних проблем у процесі підготовки та реалізації управлінських завдань.[9, c. Принцип конкуренції означає суперництво на будь-якому полі діяльності в організації, системі між людьми, спільнотами, зацікавленими в досягненні однієї й тієї самої мети. Роль конкуренції полягає у виявленні найрезультативніших, ефективних шляхів соціального розвитку, що виражається у порівнянні, відборі й перетворенні на національне надбання найкращих способів управління будь-якою сферою у соціумі.Це дозволяє дати укрупнену класифікацію процесів управління по його основних класах: • процеси управління в неживій природі (у технічних системах) називають управлінням речами, що є областю вивчення переважно технічних наук; • процеси управління в живих організмах відносяться до управління біологічними системами і є предметом вивчення природничих наук; • процеси управління в суспільстві (у соціальних системах) називають управлінням чи людьми соціальним управлінням, що відноситься переважно до області соціальних наук. Соціальне управління включає два основних підкласи - управління індивідуальною діяльністю людини і управління колективною діяльністю людей. Наприклад, управління суспільним виробництвом включає процеси управління народним господарством, галуззю, регіоном, обєднанням, підприємством, а також управління усередині кожної соціально-економічної системи.