Місцезнаходження, загальна характеристика та адміністративно-господарська структура лісництв. Характеристика навколишнього середовища та деревної рослинності лісу. Визначення фактичної і потенційної продуктивності насаджень та групування деревостанів.
Аннотация к работе
Ліс не тільки був колискою зародження людства, становлення суспільства, але й глобально важливим джерелом кисню, санітаром навколишнього середовища, гігантським акумулятором сонячної енергії, колосальним продуцентом органічної речовини. Лісове господарство - це галузь народного господарства, яка займається вивченням, обліком, розведенням і відтворенням лісів, охороною їх від пожеж, хвороб і шкідників, регулюванням лісокористування, підвищенням продуктивності лісів. Важливу роль у виконанні даних завдань є вивчення типів лісів, яким займається наука типологія лісів. Крім того, в наших лісах введеться інтенсивне господарство і тому на кожному зрубаному гектарі зразу ж створюються лісові культури з метою відновлення лісів і не зменшення площі внаслідок експлуатації. Особливо це стосується кількості висаджених дерев або висіяних жолудів на свіжих лісостанах, від чого залежить початкова густота часткових культур дуба, а потім їх продуктивність і, нарешті, склад майбутніх дубових лісостанів.В першому ярусі - сосна Іа - Іб бонітетів з домішкою берези, і осики, може також зрідка зустрічатися і дуб - І і ІІ, як субпанівна порода. Наприклад, в борах росте виключно оліготрофна рослинність: чебрець (чебрик), нечуйвітер волохатий, оленячий мох, верес, плеуроцій Шребера, чорниця, брусниця, буяхи (лохина), в суборах, крім оліготрофів, які часто формують основний фон надґрунтового покриття, зустрічаються також мезотрофи: орляк, грушанки, буквиця, медунка вузьколиста, плаун (пядич); в сугрудах у надґрунтовому покритті зустрічаються види всіх трьох груп трофності: олігрофи, мезотрофи і мегатрофи, але з переходом до більш бідних підтипів кількість олігротрофів збільшується, а в напрямку більш багатих - зменшується або вони зовсім зникають; для грудів характерне покриття виключно із мегатрофів: яглиця, копитень, зірочник, квасениця, медунка, безщитник жіночий. В дуже сухих типах росте ксерофітна і ксеромезофітна рослинність: ковила, безсмертник піщаний (цмін), оленячий мох, нечуйвітер волохатий; в сухих, крім згаданих видів, зявляються мезофіти: брусниця, зелені мохи, орляк, зірочник, чина; в свіжих типах на фоні мезофітів зрідка можна знайти мезоксерофіти: котячі лапки, скабіозу жовту, таволгу шестипелюсткову, ломиніс, які дуже розростаються на полянах. Вологі типи відрізняються від свіжих відсутністю ксеромезофітів і наявністю мезогігрофітів, таких, як зозулин льон, молінія голуба, плаун, чемериця біла, безщитник жіночий, жовтяниця черговолиста; в сирих типах, крім мезогігрофітів і мезофітів, зустрічаються гігрофіти: гадючник, розрив-трава звичайна, вовконіг, а для мокрих типів характерна рослинність із гігрофітів: пушиця, журавлина (клюква), мохи сфагнові[2]. Так, підзолистий горизонт добре виражений у вологих і сирих типах; горизонт вимивання - у вологих і подекуди в сирих; підзолистий та ілювіальний горизонти в свіжих і сухих типах вирізняються нечітко або зовсім відсутні; близьке залягання глеєвого горизонту характерне для сирих і мокрих типів; у свіжих едатопах слідів оглеєння до глибини 1.5м не виявляється; торфяний горизонт - добра ознака сирих і мокрих типів[12].