Характеристика факторів розміщення продуктивних сил - Реферат

Вивчення і пізнання обєктивних закономірностей територіальної організації продуктивних сил можливе лише за умови аналізу множини факторів, що впливають на розвиток і розміщення різних галузей народного господарства. Оцінка факторів розміщення складає основний зміст науки про територіальну організацію виробництва. Навіть можна сказати, що будь-який аналіз розміщення виробництва або населення - це, насамперед, факторний аналіз.Вивчення і пізнання об" єктивних закономірностей територіальної організації продуктивних сил можливе лише за умови аналізу множини факторів, що впливають на розвиток і розміщення різних галузей народного господарства. Оцінка факторів розміщення складає основний зміст науки про територіальну організацію виробництва, бо лише при уважному вивчені всіх факторів можна робити висновки про ефективність розміщення. Факторами розміщення продуктивних сил називають усю сукупність аргументів (причин), що зумовлюють вибір місця для окремих підприємств, їх груп і галузей. Особливо важливий вплив цих факторів на розміщення галузей видобувної промисловості, гідроенергетики, галузей промисловості, що переробляють сільськогосподарську продукцію. Демографічні фактори найбільше впливають на розміщення трудо-та наукомістких галузей промисловості (приладобудування, інструментальної, радіотехнічної, електронної, електротехнічної галузей тощо).Відомо, що затрати на сировину і матеріали в багатьох галузях промисловості складають більше половини усіх затрат. Такі виробництва і галузі називають матеріаломісткими. Ступінь матеріаломісткості визначається відношенням суми затрат на сировину до обсягу промислової продукції (в грошових або натуральних показниках). Тому простіше буде співставити натуральні величини: вагу вихідної сировини, потрібної для виробництва однієї тонни готової продукції і, вагу готової продукції. Якщо відношення сировини до готової продукції дещо перевищує одиницю, то виробництво буде нематеріаломістким; якщо ж на виробництво одиниці продукції потрібно сировини в декілька разів більше, то воно відноситься до матеріаломістких.Типовими ознаками енергомісткості галузей є частка паливно-енергетичних затрат у собівартості готової продукції і питомі витрати палива й енергії на її виробництво. В технологічних процесах різних галузей може переважати споживання електроенергії (електромісткі виробництва), палива (паливомісткі), тепла (тепломісткі виробництва). Виходячи з того, які питомі витрати палива й енергії характерні для різних виробництв, розрізняють три групи галузей: 1) високоенергомісткі, де частка паливно-енергетичних затрат складає 30-45%; 2) середньо-або малоенергомісткі, в яких частка паливно-енергетичних затрат складає лише 15-20% (тобто менше у порівнянні із затратами на сировину і матеріали); 3) неенергомісткі, де паливно-енергетичні затрати складають менше 6% (тобто в багато разів менші від затрат на сировину і матеріали).При виробництві промислової і сільськогосподарської продукції споживається велика кількість прісної води. Відсутність води або обмеженість водних ресурсів у регіоні може стати серйозною перепоною для розміщення тих галузей і виробництв, які розглядаються як водомісткі. В розрахунку на одного жителя в Україні витрачається щорічно до 87 куб.м води. У звязку з обмеженістю водних ресурсів на території України необхідно переводити промислові підприємства на замкнуте оборотне водопостачання і знижувати норми витрат води на виробництво промислової продукції. Вплив цього фактора на розміщення виробництва визначається кількістю затраченої праці на виробництво одиниці продукції, числом робітників, потрібних на певну кількість продукції, кількістю продукції в розрахунку на одного робітника.До районів ї центрів споживання тяжіють переважно ті галузі, що зайняті обслужуванням населення (виробництво товарів народного споживання) або ж виробляють малотранспортабельну продукцію (у порівнянні з вихідною сировиною і паливом). Так, у місцях споживання виробляється переважна частина хлібобулочних і кондитерських виробів, молочної продукції та інших видів, які не можуть бути перевезені на велику відстань в силу своїх споживних властивостей. Перевезення цих виробів на великі відстані різко підвищує їх вартість, що є не вигідним для виробника і споживача.В залежності від величини транспортних витрат розміщення виробництва тяжіє до сировини або ж до споживачів. І навпаки, в тих випадках, коли витрати сировини і палива менші за вагу готової продукції, підприємства можуть бути розміщені на значній відстані від сировинних баз (наприклад, виробництво суперфосфату; макаронних виробів, печива). Нарешті, якщо на виробництво готового продукту витрачається стільки сировини, скільки становить його вага, то тоді підприємства розміщуються, виходячи з економічної доцільності (або в районах залягання сировини та поблизу них, чи в районах споживання готової продукції, або ж в місцях концентрації робочої сили). Враховуючи транспортний фактор і зокрема порівняльну собівартість перевезення сировини, пали

Зміст

Вступ.

1 Фактори розміщення продуктивних сил та їх економічна оцінка.

1.1 Сировинний фактор.

1.2 Паливно-енергетичний фактор.

1.3 Водний фактор.

1.4 Фактор робочої сили (трудовий).

1.5 Споживчий фактор.

1.6 Транспортний фактор.

1.7 Фактор науково-технічного прогресу.

1.8 Фактор ринкової конюнктури.

1.9 Фактор економіко-географічного положення.

1.10 Екологічний фактор.

2 Розміщення продуктивних сил і людський фактор.

Висновок.