Особливості географічного положення Брунею; характеристика рельєфу, клімату, внутрішніх вод країни як природних умов розвитку туризму. Народонаселення, раси, конфесії держави, її культура та традиції. Економіка та туристська інфраструктура в країні.
Аннотация к работе
Туризм входить в число основних інтересів багатьох людей і не виходить за межі економічних можливостей більшості населення. Сьогодні туризм став грати таку важливу роль у житті багатьох людей, що перетворився на унікальну найбільшу світову індустрію. Дослідження туристичних ресурсів країн важливі для майбутніх працівників в туристичній сфері, завдяки цьому дають змогу оцінити туристичний потенціал кожної країни та спрогнозувати потік туристів в різні держави. • виявити особливості географічного положення Брунею, рельєфу, клімату, внутрішних вод, як природних умов розвитку туризму.Бруней знаходиться на північ від екватора на північно-західному узбережжі острова Калімантан (Борнео), у частині світу - Азія. У країні немає великих озер і річок. Річки - Бруней, Тудонг, Тембуронг, Белайт течуть з пагорбів південній частині країни на північ, впадаючи в Південно-Китайське море (Додаток 1). Західний Бруней - горбиста низовина, на півдні розташовуються передгіря. Понад 75% території займають вологі тропічні ліси, у смузі припливу - мангрові ліси.Велика частина території Брунею - рівнинна низина, плавно переходить в невисоку горбисту місцевість, а потім - в піднесеність і нагіря. Ланцюги пагорбів збираються на своєрідний вузол на річкових вододілах, підносячись до півдня, де, вже за брунейським кордоном, проходять стародавні гірські хребти Калімантану. Західний анклав Брунею, головним чином його центральна частина, складається з пагорбів, вершини яких не перевищують 150-200 м над рівнем моря. На крайньому півдні знаходяться гори, найвища з яких - Букіт-Пагоня яка досягає 4000 м над рівнем моря[15]. Для півдня характерні сталість теплового режиму і стійкі високі температури при середньорічній 26-27 ° С, а середньодобових - в межах 9-12° С; велика кількість опадів; слабкі вітри; висока відносна вологість (80 - 91%) - різка зміна пір року, характерною для помірного поясу; майже не змінюється тривалість світлового дня .Південні райони займають вічнозелені ліси, а культурний ландшафт (близько десятої частини території), гори і горби, безлісні простори зберігають свій тропічний колорит завдяки рясним чагарникам та високо травяним рослинам . Значні масиви незайманих тропічних лісів зберігаються в східному анклаві, займаючи понад 95% його території. У природному рослинному покриві Брунею чітко виділяються по меншій мірі чотири вертикальні зони (поділ носить, звичайно, умовний характер). На відміну від півдня Калімантану або східного узбережжя прилеглої Суматри, в Брунеї мангрові зарості місцями перериваються горбистими обривами і піщаними пляжами. За лінією припливу мангрові зарості поступаються місцем вічнозеленому тропічному лісу: панданусовим деревам, кокосовим пальмам, низькорослої Ніпе та інші.Етнічний склад: малайці (66%), споріднені з ними етнічні групи - келаяни, ібани, меланау, дусуни, мурут, даяки і інші - 8%, живуть також китайці (11%), європейці, індійці. Іммігранти, які приїжджають в Бруней на заробітки, осідають виключно в містах. Залишивши в переважній більшості випадків свої сімї за межами Брунею, іммігранти зберігають міцні економічні та родинні звязки з тими країнами, де постійно проживають їхні родини. Наявність великої і замкнутою колонії іммігрантів породжує чималі соціально-етнічні проблеми. Наприкінці 80-х років XX століття була прийнята концепція Мела-Іслам-Бераджа ("Малайська ісламська монархія"), яка передбачає повагу та рівні права всіх конфесій на території Брунею, з домінуючою роллю ісламу.Острів Калімантан перебував на периферії малайсько-індонезійського світу. Спочатку він був заселений аустронезійскими племенами, пізніше на північному Калімантані зявилися малайці, що створили перші князівства на острові. Суспільний лад цих державних утворень був схожий з їх аналогами на Малаккський півострів, з тією різницею, що тут вплив узбережжя на глибинні районних островів, які заселені переважаючі малайцями за чисельністю племенами, виявлялося набагато слабкіше. Правителі Брунею розірвали формальні узи, що звязували їх з індуїстським Маджапахіта, і стали орієнтуватися на Малакку, торгівля з якою приносила Брунею значні вигоди. Один з учасників експедиції - італієць Антоніо Пігафетта - залишив опис Брунею, який перебував у зеніті могутності: це було велике місто з населенням більше 100 000 чоловік, в палаці були зали з шовковими завісами, золотим і фарфоровим посудом, срібними канделябрами.Бруней - досить сувора мусульманська країна, тут навіть існує Міністерство релігійних справ, яке стежить за дотриманням ісламських норм і сприяє просуванню ісламу в усі сторони життя країни. Практично все життя брунейців обертається навколо ісламу, "адат" або "загальноприйнятий закон", керує багатьма аспектами як особистої, так і суспільного життя місцевих жителів. Деякі речі і вчинки заборонені ("харам"), інші допустимі, але не заохочуються ("макрух"), і є ще цілий пласт подій, що потрапляють під поняття ("халаль"), тобто дозволених мусульманинові. При цьому в
План
Зміст
Вступ
1. Характеристика економіко - географічного положення природного потенціалу Брунею
1.1 Особливості географічного положення з точки зору туризму
1.2 Характеристика рельєфу, клімату, внутрішніх вод як природних умов розвитку туризму
1.3 Особливості вертикальної та горизонтальної природної зональності території
2. Історико - культурні особливості країни
2.1 Народонаселення, раси, конфесії країни
2.2 Туристський аналіз історії країни
2.3 Культура та традиції як компонент туризму
3. Політико - економічні умови розвитку туризму
3.1 Політичні умови розвитку туризму в країні
3.2 Економіка та туристська інфраструктура в країні
3.3 Екологічний стан території країни та його вплив на розвиток туризму