Аналіз наукових фактів, педагогічного досвіду, теоретичне узагальнення особливостей становлення суспільного дошкільного виховання у 20-х роках ХХ століття. Особливості розвитку соціального виховання на території України. Відкриття педагогічних товариств.
Аннотация к работе
характеристика дошкільних закладів України 20-х років хх століттяРезультати дослідження розкривають особливості розвитку соціального виховання на території України у 20-х роках ХХ століття та надають можливість їх врахування в оновленому контексті розвитку освіти. Стрімкий розвиток системи суспільного дошкільного виховання, перебудова у сучасній освіті України зумовлюють потребу дослідження педагогічного досвіду з історії дошкільної педагогіки для вивчення, виокремлення та модернізації позитивних ідей організації й планування роботи в дошкільних навчальних закладах. Дошкільна освіта як складова загальної системи освіти на сучасному етапі розвитку набула особливої ваги у звязку із визнанням та зміцненням статусу дитинства в суспільстві. Грінченка, 1922; Український науково-дослідний інститут педагогіки, у складі якого створено сектор дошкільного виховання, 1926), впровадженням у практику перших методичних інструкцій та рекомендацій ("Організаційні поради в справі позашкільної і дошкільної освіти", 1918), розробкою керівництв для вихователів та програм виховання дітей дошкільного віку ("Дошкільне виховання", 1918; "У дитячому садку", 1919; "Дитячий садок", 1920; "Теорія і практика дошкільного виховання", 1924; "Теорія і практика дошкільного виховання", 1927; "Програма для дошкільних закладів"). Вони поділялись на чотири секції: шкільна та позашкільна, якій підпорядковувались клуби, бібліотеки, колонії, школи; секція дитячих садків - дитячі садки, дитячі осередки, майданчики; секція охорони дитинства, якій підпорядковувались розподільники, дитяча інспекція, комісія з прав неповнолітніх; а також в схемі були зазначені секції виховання дефективних дітей, організації роботи в дитячих будинках та секція підготовки працівників для роботи з дітьми [10, арк.В умовах голоду та наслідків війн держава вимушена була розширювати та удосконалювати існуючу систему соціального виховання шляхом утворення нових дитячих установ: дитячих будинків, майданчиків, клубів тощо.