Адміністративно-територіальний устрій Донецької області та географічні відомості. Рекреаційні та сировинні ресурси. Дослідження економічного потенціалу регіону. Розвиток промисловості та агропромислового комплексу. Соціально-економічне становище.
Аннотация к работе
За адміністративно-територіальним устроєм у Донецькій області налічується 52 міста, з них 28 - обласного значення, 24 міста районного рівня, 21 внутрішньоміський район, 18 районів, 131 селище міського типу, 253 сільські ради та 1118 сільських населених пунктів.Донецьку область складають райони: Амвросіївський, Артемівський, Великоновосілківський, Волноваський, Володарський, Добропільський, Костянтинівський, Красноармійський, Марїнський, Новоазовський, Олександрівський, Першотравневий, Словянський, Старобешівський, Тельманівський, Шахтарський, Ясинуватський.
Донецька область розміщена в південно-східній частині України. На сході її кордони частково співпадають з державними кордонами України і Російської Федерації. На півдні область має вихід до морів Середземноморського басейну. Протяжність області з півночі на південь - 240 км, з заходу на схід - 170 км. Площа - 26,5 тис. кв. км, або 4,4 % території країни.
Донецька область є найбільшою з областей України за чисельністю населення. Тут проживає 4,58 млн. чол. 130 національностей (10% населення країни). Щільність населення складає 173 чол. на 1 кв. км, 90,4% населення мешкає в містах.
Клімат області різко континентальний, характеризується досить жарким, засушливим літом і порівняно холодною зимою з нестійким сніговим покривом.
В області є дивовижні місця та цілющі родовища. Бальнеологічне значення мають Словянські солоні озера та джерела мінеральних вод. Унікальні природні лікувальні властивості має соляна шахта в м. Солідарі, де створено спелеологічний санаторій. Неперевершеною за своїм оздоровлюючим ефектом є Азовське узбережжя. Особливу наукову та природоохоронну цінність мають заповідні зони - Святогіря та Половецька степ.
Область багата родючими чорноземами.
Вона має багату мінерально-сировинну базу. Головними корисними копалинами є камяне вугілля (запаси оцінюються в 18,3 млрд. т), камяна сіль, вапняки, вогнетривкі глини, цементна сировина, крейда, гіпс, інші - усього майже 50 видів.
2. Символіка Донецької області
Герб - це символ, офіційна емблема області, у якому відображені її історія, особливості і традиції.
Центральне місце в гербі Донецької області займає “Пальма Мерцалова”.
Історична довідка: “Пальма Мерцалова” - унікальний витвір рук коваля “Новоросійського товариства камяновугільного, залізного і рейкового виробництва” Олексія Мерцалова, що викував її в 1896 році спеціально для Всеросійської виставки в Нижньому Новгороді. На цій виставці Пальма була відзначена вищою нагородою. У 1900 році “Новоросійське товариство” брало участь у Всесвітній виставці в Парижі. Його виставковий павільйон, до складу якого входила і Пальма Мерцалова, був визнаний гідним вищої нагороди - Гран-прі. В даний час Пальма зберігається в Гірничому інституті Санкт-Петербургу.
Основними кольорами герба є: Золото (поле щита) - символ багатства, справедливості і великодушності.
Чорний (край) - символ багатства надр.
Блакитний (пальма) - символ краси і величі.
Зелений - символ надії, радості, достатку, розвитого сільського господарства.
Корона підкреслює те, що герб є обласним. Дубове листя - символ величі і надійності. Девіз: “Возможность доказана делом” підкреслює історично сформовані трудові корені Донбасу, його цілеспрямованість у досягненні мети.
Прапор Донецької області є символом, що відображає історію і традиції області.
Верхнє поле блакитного кольору з золотим (жовтим) сонцем, що сходить, символізує схід України.
Нижнє поле чорного кольору символізує вугілля, землю, нічне Азовське море з золотими (жовтими) відблисками.
3. Георграфічні відомості
Донецька область розташована у степній зоні південно-східної частини України. Її територія складає 26,515 тис. кв. км, тобто 4,4% від загальної території України. На південному заході та заході вона межує з Дніпропетровською та Запорізькою областями, на північному заході - з Харківською, на північному сході - з Луганською, на сході - з Ростовською областю Російської Федерації, а з півдня - омивається Азовським морем і має вихід до морів Середземноморського басейну. Територія області простягнулась з півночі на південь на 240 км та зі сходу на західна 170 км. Область займає західну частину Донецького кряжу на східну половину Приазовської височини. По території краю проходить вододіл річок басейнів Чорного та Азовського морів.
Крайніми географічними точками є: південна - на Білосарайській косі, західна - біля населеного пункту Шевченко Великоновосілківського району, східна - біля населеного пункту Верхній Кут Шахтарського району, північна - біля населеного пункту Лозове Краснолиманського району.
Клімат. Приналежність Донецького регіону до західної частини континентальної степової області робить його клімат помірно континентальним. Зима у регіоні порівняно холодна і малосніжна, літо зазвичай спекотне і посушливе. Річна кількість опадів складає від 400 мм у рік на Азовському побережжі до 500 мм у рік на Донецькому Кряжі.