Вивчення кліматичних умов України. Характеристика типів грунтів, агротехнічні методи їх обробки. Засоби регулювання рівня бур"янів у агрофітоценозі. Строки внесення гербіцидів у посіви сої. Створення системи заходів контролю забур’яненості соняшника.
Аннотация к работе
СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУРСОВА РОБОТА на тему: Характеристика бурянового компоненту в посівах соняшника та сої Напряму підготовки 6.090105 «Захист рослин»Буряни - це дикорослі рослини, що засмічують сільськогосподарські угіддя, знижують продуктивність та якість урожаю вирощування культур. Культурні рослини,які засмічують посіви інших культур ,називають засмічувачами. Проблемою є те, що буряни шкодять посівам і перешкоджають отриманню високих показників врожайності. Отже, ефективний контроль забуряненості полів залишається неминущою актуальною проблемою при вирощуванні пшениці озимої,льону та гороху,що спонукає до науково-дослідницької роботи, спрямованої на її розвязання в умовах екологізації землеробства. Створити систему заходів ефективного контролю забуряненості соняшника та сої, які б унеможливлювали втрати урожаю від бурянів при забезпеченні оптимальних екологічних показників.У повсякденному житті шкода від бурянів у посівах часто буває зовні малопомітною. Про це свідчать і середні показники урожайності сільськогосподарських культур на забурянених полях, їх рівень значно поступається урожайності на полях, де були використані надійні й високоефективні системи захисту від бурянів. Зниження урожайності культурних рослин через негативну дію бурянів (за відсутності захисних заходів) у світі може досягати, у середньому: озимої пшениці - на 25 %, гороху - ЗО, сої - 36, цукрової тростини - 39, капусти - 44, кукурудзи - 41, сорго - 48, розсадного рису-49, льону - 58, арахісу - 61, тютюну - 66, столових буряків - 71, рису посівного - 75, цукрових буряків - 77, часнику - 88, бавовнику - 88, цибулі-100, моркви - на 100 % (Іващенко О.О., 1999). Висока забуряненість посівів сільськогосподарських культур є інтегрованим результатом впливу багатьох факторів: потенційного засмічення орного шару ґрунту насінням бурянів і органами їх вегетативного розмноження; місця культури в сівозміні; рівня контролювання бурянів у посівах попередніх культур; якості виробництва і внесення органічних добрив; кількості і способу внесення мінеральних добрив, особливо азотних; глибини, способів і якості основного обробітку ґрунту; строку і способу сівби сільськогосподарських культур; комплексу агротехнічних заходів щодо догляду за посівами; біологічних і морфологічних особливостей культурних рослин, їх конкурентної здатності; оптичної щільності посівів культури під час вегетації; застосування системи хімічного захисту посівів від бурянів. Проте, коли рослини цих культур закінчують вегетацію і до поверхні ґрунту зростає надходження світла, на полі зявляється нова хвиля сходів бурянів: лободи білої, лободи гібридної, щириці звичайної, незбутниці дрібноквіткової та інших, що у разі запізнення зі жнивами може призвести до відчутних втрат зерна.Докучаєв, основоположник наукового ґрунтознавства, довів, що характер ґрунту залежить від особливостей певних чинників; клімату, рослинності, рельєфу, типу порід, з яких утворюється ґрунт тощо. І дійсно, у ґрунті, як у дзеркалі, відображаються всі особливості природно-історичних умов його утворення. Природні умови Сумської області, клімату, рослинності, порід, рельєфу обумовили формування в її межах різноманітних типів ґрунтів. Та попри різноманітність видів ґрунтів, які зустрічаються у межах області, простежується низка чітких закономірностей їх географічного розподілу і топографічного розміщення. Територія області розташовується в межах двох фізико-географічних зон мішаних лісів та лісостепу, що обумовлює характер поширення ґрунтів, рослинності, тваринного світу й ландшафтів.До кліматичних умов, які впливають на ріст і розвиток бурянів відносять: температурний режим та рівень зволоження грунту. Поглинання води відбувається за певних температурних умов середовища. Дихання, проростання насіння, ріст і розвиток рослин відбувається лише при температурному режимові. У період з вересня до грудня температура що місяця зменшується на 4-6С. В Лісостепі середня кількість опадів протягом року коливається в межах 550-650мм.В холодні та теплі місяці випадає різна кількість.В Україні соняшник вирощують в Степу та центральному й південно-східному Лісостепу, де агрокліматичні умови сприяють одержанню добрих врожаїв якісного насіння культури. Найшкідливіші багаторічні буряни (осоти рожевий та жовтий), а також високорослі широколисті однорічні (лобода, щириця, амброзія), сильно висушують і виснажують ґрунт однорічні злакові (куряче просо, мишії, вівсюг). Соняшник володіє високою конкурентною здатністю по відношенню до бурянів, проте за високої засміченості посівів урожайність його може істотно знижуватися. Як бачимо, за сприятливих агрокліматичних умов для розвитку вищезазначених шкідливих організмів може значно погіршитися продуктивність культури, і як наслідок, зниження кількості та якості врожаю насіння. Сільгоспвиробникам для отримання високих врожаїв насіння соняшнику належної якості необхідно чітко дотримуватись технології вирощування культури та системи її захисту.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Проблема забуряненості посівів сільськогосподарських культур (літературний огляд)
Розділ 2. Кліматичні та грунтові умови регіону дослідження
2.1 Грунтові умови регіону дослідження
2.2 Кліматичні умови регіону дослідження
Розділ 3. Морфобіологічна характеристика культурного компоненту агрофітоценозу
Розділ 4. Агробіологічна характеристика бурянового компоненту агрофітоценозу
Розділ 5. Заходи регулювання рівня присутності бурянового комопненту в агрофітоценозі
5.1 Визначення стратегії регулювання рівня присутності бурянів
5.2 Способи та строки внесення гербіцидів у посіви соняшника та сої
Розділ 6. Запобіжні (попереджувальні) заходи впливу на буряновий комопонент агрофітоценозів