Способи лікування гнійно-некротичних ускладнень з використанням локального СВЧ-опромінення зони пошкодження підшлункової залози. Компенсаторно-пристосовні порушення печінкової і спланхнічної гемодинаміки, їх роль в розвитку поліорганних порушень.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ ЗАПОРІЗЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наукДисертацією є рукопис: Робота виконана в Державній установі «Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України», м. Науковий консультант: лауреат Державної премії в галузі науки та техніки, доктор медичних наук, професор Криворучко Ігор Андрійович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри хірургії №2. Офіційні опоненти: - лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор Копчак Володимир Михайлович, ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології ім. доктор медичних наук, професор Рязанов Дмитро Юрійович, Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України, професор кафедри хірургії з курсом гнійно-септичної хірургії. Захист відбудеться "_29__"_квітня___________2011 р. о__13___годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.600.01 при Запорізькій медичній академії післядипломної освіти МОЗ України (69096, м.Не дивлячись на досягнення хірургії пошкоджень, травма органів панкреатодуоденальної зони залишається актуальною проблемою, що повязана з тяжкістю стану постраждалих, труднощами у розпізнаванні травми та її лікуванні (Brooks Летальність при поєднаній травмі ПЗ залишається високою на рівні 12,2-63,4% та не має тенденції до зниження і залежить від різних чинників, зокрема від причини, яка призвела до травматичного пошкодження, локалізації і ступеня тяжкості пошкодження ПЗ, кількості і ступеня тяжкості супутніх ускладнень, а також від тяжкості травматичного і геморагічного шоку (Berger P. et al., 2006; Савелєв В.С. та ін., 2008). «Розробити нові способи гемостазу, лікування та профілактики ускладнень синдрому внутрішньочеревної гіпертензії при травмі органів живота та кровотечах» (державний реєстраційний №0105 U 000897) та Вн.1.08 «Розробити діагностичну тактику і нові способи хірургічного лікування травматичних ушкоджень органів травного тракту» (державний реєстраційний №0108 U 001029), в яких дисертант був виконавцем. Встановити особливості перебігу деяких патогенетичних та патофізіологічних механізмів при травмі підшлункової залози для зниження частоти післяопераційних ускладнень і летальності шляхом удосконалення існуючих та створення нових способів діагностики і лікування з розробкою стандартних лікувально-діагностичних алгоритмів. Вперше розроблені способи вибору лікувальної тактики при пошкодженнях органів гепатопанкреатодуоденальной ділянки (патент України № 53061), лікування травми ПЗ (патент України № 43919), лікування тяжких пошкоджень гепатопанкреатодуоденальной ділянки (патент Україні № 53062), діагностики топографії вірсунгової протоки (патент України № 43137), профілактики та лікування АКС (патент Україні № 53060) дозволили уникнути помилок при інтраопераційній оцінці глибини дефекту тканини ПЗ, підвищити точність, інформативність і діагностичну цінність методів дослідження при травмах ПЗ та ОЧП, знизити кількість післяопераційних ускладнень.Попередня обробка даних клінічних показників 45 постраждалих (для яких були точно відомі обставини травми) та порівняння цих показників з механізмами травми, а також зі ступенем тяжкості травми, показали відповідність до відшуканих нами закономірностей. Збільшення ERO2заг у щурів 2 групи виявляли у всі терміни спостереження, при цьому крізь 48 годин вказаний показник перебільшував такий на 84,1% (p<0,05) у тварин контрольної групи, EO2тк. через 48 годин знижувалася і в середньому на 44,5% була менше показників контрольної групи дослідження (p<0,05). При цьому крізь 48 годину після моделювання тяжкої травми ПЗ у тварин рівень Анти-ЛПС-IGG в середньому на 52,2 % був нижче за початковий рівень і на 89,7% був нижче показників контрольної групи тварин. У постраждалих з ізольованою травмою ПЗ ці дослідження не аналізувалися, тому що при зіставленні клінічних груп за шкалою Abbreviated Injury Scale (AIS, 1990), відповідно до критеріїв Крускала-Уолліса показники (1 - ізольовані пошкодження ПЗ; 2 - пошкодження ПЗ, ОЧП й ЗП, 3 - поєднані пошкодження) склали: між усіма групами - Н=15,498, р=0,000; між першою й другою: Н=21,136, р<0,005; між першою й третьою - Н=33,204, р<0,005; між другою й третьою групами - Н=0,868, р=0,351. Як видно з рисунку 3, виділяються три кластери по ступеню тяжкості стану потерпілих, які можна охарактеризувати таким чином: u Група із станом тяжкості стану 1: такий стан настає при серйозній травмі, але не представляє загрози для життя пацієнта (летальність 2,88 %). u Група із станом тяжкості стану 2: важкий стан, викликаний серйозними (часто множинними і поєднаними) травматичними пошкодженнями і загрозливе життю пацієнта (летальність 65 %). u Група із станом тяжкості стану 3: найважчий стан, званий ще критичним або термінальним.