На підставі комплексного вивчення хворих, оперованих з приводу різних тахіаритмій (ТА), виявлення причин, що сприяють розвитку ускладнень оперативних втручань. Визначення ефективності хірургічного лікування ТА за результатами диспансерного спостереження.
Аннотация к работе
ІНСТИТУТ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ ХІРУРГІЇ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наукПроблеми хірургічного лікування тахіаритмій (ТА) протягом останніх десятиліть привертають до себе увагу кардіохірургів і кардіологів багатьох країн (Бокерия Л.А., Бредикис Ю.Ю., Ревишвили А.Ш., Егоров Д.Ф., Furman S., Gallager J., Guirandon G., Cox J., Rosenqvist M., Sutton R., Ishikawa T., Kimura K., Strauss H., Vardas P., Zipes D. і ін.). Всі автори відзначають нестабільні результати хірургічного лікування ТА [Бокерия Л.А. и др., 1984; Обухова А.А. и др., 1998; Pimenta J., 1986; Zipes D., 1994], велику кількість ускладнень і незадовільних наслідків [Бобров В.А., Яблучанский Н.И., 1996; Бобров В.А., Ягенский А.В., 1997; Бокарев И.Н. и др., 1997; Бокерия Л.А., 1990; Кнышов Г.В. и др., 1991; Стычинский А.С. и др., 2000; Татарченко И.П. и др., 1993; MCCARTHY P.M. и др., 1993; Michelucci На жаль, поки відсутні цілеспрямовані дослідження, що стосуються вивчення особливостей перебігу, питань профілактики, ранньої діагностики і патогенезу ускладнень хірургічного лікування ТА [Бокерия Л.А. и др., 1996, 1998; Ватаман В.М. и др., 1999; Волож О.И. и др., 1997; Іванов Г.Г. и др., 1998; Кирилов В.В., 1999; Шальдах М., 1995; Amikam S. и др., 1976; Cacoub P. и др., 1998]. Усе перераховане дозволило б опрацювати принципово нові підходи до діагностики, профілактики і лікування таких хворих, підвищити якість проведених реабілітаційних заходів [Либис Р.А. и др., 1998; Стирбис П.П. и др., 1988]. Мета дослідження: знизити летальність і число ускладнень при хірургічному лікуванні ТА, поліпшити якість життя пацієнтів з ТА і зменшити терміни лікування на підставі аналізу вихідного стану хворих, результатів оперативного лікування і диспансерного спостереження, розробки методів профілактики і діагностики ускладнень хірургічного лікування ТА, тактичних принципів їхньої корекції.Перша група, у свою чергу, розподілена на 2 підгрупи: 1-у (контрольну), що склали особи, оперовані до впровадження оригінальних методик діагностики, профілактики і лікування ускладнень хірургічного лікування ТА (150), 2-у, що складають хворі, оперовані після впровадження власних методів (150). В дослідженні були застосовані морфологічні методи, які дозволили встановити особливості будови провідної системи серця, імунологічні методи, що встановили гемато-імунологічний статус у хворих з життєнебезпечними тахіаритміями, математичні методи, які обєктивізували висновки дослідження. Для аналізу ускладнень методу постійної ендокардіальної електрокардіостимуляції (ЕС) була зроблена сліпа вибірка 150 пацієнтів, оперованих у 1986-1990 роках (1-ша підгрупа) і 150 хворих, оперованих у 1991-1999 роках (2-га підгрупа). Хірургічні і змішані ускладнення в першій підгрупі пацієнтів склали 16 % (24 хворих), з них 8 % (12 пацієнтів) у госпітальному періоді. В другій підгрупі таких ускладнень було 12,7 % (19 хворих), з них 4 % (6 пацієнтів) у госпітальному періоді.2.Встановлено топографо-анатомічні особливості передсердно-шлуночкового пучка і його ніжок, що необхідно враховувати при оперативних втручаннях на вивідному відділі правого шлуночка і при електрофізіологічних маніпуляціях у порожнинах правого серця, тому що при необережних маніпуляціях можлива травма ПШВУ і його пучка і поверхнево розташованої правої ніжки в початковому відділі. 4.Комплекс лікувальних і профілактичних заходів, зокрема, діагностичне застосування ЕХОКГ, система критеріїв фіксації ендокардіальних електродів (ЕЕ), дозволив знизити частоту технічних ускладнень постійної електрокардіостимуляції в хворих із тахіаритміями у 1,8 рази, у тому числі госпітальних - у 2,5 рази. 5.Розроблена система профілактики і лікування хірургічних і змішаних ускладнень постійної електрокардіостимуляції в хворих із тахіаритміями, зокрема, методики операцій при інфікуванні ложа ЕКС і ЕЕ, нові пристрої, інструменти і пристосування, дозволили знизити їхню кількість у 1,3 рази, у тому числі госпітальних - у 2 рази. Виявлено недостатність рецепторного апарата на рівні експресії антигенів гістосумісності I і II класу, а також дисбаланс співвідношення популяцій Т-і В-лімфоцитів, субпопуляцій Т-хелперів і Т-супресорів і експресії антигенів гістосумісності I і II класів, що відбиває порушення взаємодії в системі імунокомпетентних клітин і наявність значних дисрегуляторних процесів у системі імунітету. 11.Лікування ТА за допомогою оперативних методик призводить до відновлення окремих показників гемограми, включаючи цитоморфологію лейкоцитів, і викликає позитивну імуномодуляцію, що виявляється як тенденцією до нормалізації або достовірною нормалізацією вмісту окремих пулів і експресії антигенних рецепторів мембраною лімфоцитів, так і тенденцією, хоча і менше вираженою, до усунення дисбалансу вмісту популяцій Т-і В-лімфоцитів, Т-хелперів і Т-супресорів, експресії антигенних рецепторів гістосумісності I і II класу.