Характеристика особливостей клінічного перебігу шлунково-стравохідного рефлюкса у дітей із вадами розвитку та захворюваннями стравоходу і діафрагми. Дослідження клінічної ефективності використаних способів хірургічного лікування даного захворювання.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О.Робота виконана в Національному медичному університеті імені О.О. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Кривченя Данило Юліанович, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри дитячої хірургії. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Сокур Петро Павлович, Національна медична академія післядипломної освіти ім. Захист відбудеться “7” лютого 2008 року о 13 30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.003.03 в Національному медичному університеті імені О.О.У 1/3 дітей його клінічні ознаки зберігаються і після 4 років, причому у 5% хворих розвивається пептичний стеноз стравоходу (СС), а ще 5% пацієнтів помирає без лікування, в основному з діагнозом “пневмонія”. Таким чином, постає необхідність подальшої розробки показань та диференційованого підходу до вибору методу його хірургічного лікування, а також розробці нових та удосконаленні існуючих способів ліквідації ШСР із врахуванням його походження. Метою роботи було покращення результатів лікування ШСР у дітей шляхом розробки диференційованого підходу до вибору показань та методу його хірургічного лікування. Встановити показання до хірургічного лікування ШСР у дітей та обгрунтувати вибір методу корекції в залежності від його причини. Вперше розроблено, запропоновано та впроваджено новий спосіб хірургічного лікування ШСР у дітей раннього віку після корекції атрезії стравоходу, який полягає в проведенні антирефлюксної операції із використанням круглої звязки печінки, що сприяє відновленню анатомічних співвідношень в зоні стравохідно-шлункового переходу, створюючи умови для ліквідації рефлюкса, що захищено патентом України.Серед досліджуваних дітей були 45 (33,1%) пацієнтів із опіковими СС, 30 (22,0%) - із корегованою атрезією стравоходу, 22 (16,2%) - із пептичними СС, 28 (20,6%) - із грижами стравохідного отвору діафрагми (ГСОД) та 11 (8,1%) дітей з ізольованою недостатністю кардії. З опіковими СС до 7 діб від моменту отримання опіку стравоходу було госпіталізовано 7 (15,6%) дітей, через 7-14 діб - 1 (2,2%), через 15-30 діб - 2 (4,4%) пацієнтів, протягом 1-2 місяців - 12 (26,7%) дітей, через 3-6 місяці - 11 (24,4%) та після 6 місяців - 12 (26,7%) пацієнтів. Пацієнти з першої групи були відразу госпіталізовані до нашої клініки, а решта - були направлені з інших лікарень. Серед 11 пацієнтів із ізольованою недостатністю кардії у 7 (63,6%) дітей початок захворювання відмічено із періоду новонародженості, але в жодному випадку вірний діагноз не був виставлений в наведений період. У 54 (39,7%) дітей із корегованою атрезією стравоходу, пептичними СС, ГСОД та ізольованою недостатністю кардії виявлена перинатальна енцефалопатія, яка була причиною преморбідного фону для розвитку ШСР.В дисертаційному дослідженні вирішено актуальне хірургічне завдання - покращення результатів лікування шлунково-стравохідного рефлюкса у дітей шляхом розробки диференційованого підходу до вибору показань та методу його хірургічного лікування. Шлунково-стравохідний рефлюкс при вадах розвитку та захворюваннях стравоходу і діафрагми проявляється ознаками порушення харчування, маскується захворюваннями респіраторної системи та виявляється власне стравохідними симптомами. При шлунково-стравохідному рефлюксі, який спричинений грижею стравохідного отвору діафрагми, показано виконання фундоплікації за Nissen із крурорафією, а в разі ізольованої недостатності кардії - доцільно проведення фундоплікації за Thal-Ashcraft.