Клініко-топографічні характеристики та класифікація пролежнів у постраждалих із поєднаною спинальною травмою. Особливості передопераційної підготовки до комплексного хірургічного лікування та методика ушивання пролежневої рани області сідничного горба.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМ. П.Л.Метою дисертації є підвищення ефективності хірургічного лікування пролежнів у постраждалих з поєднаною спинальною травмою шляхом комплексного підходу до хірургічного лікування пролежневої рани. 69 постраждалим, які склали основну групу дослідження, проводили комплексне хірургічне лікування з використанням розробленої методики пластики і передопераційної підготовки пролежневої рани з використанням бальнеологічних чинників і визначенням обєктивних критеріїв готовності пролежневої рани до операції, 52 постраждалим (контрольна група) використовували традиційну підготовку рани до операції. Для підвищення ефективності пластичних операцій при пролежнях розроблена схема передопераційної підготовки пролежневої рани, яка дозволяє скоротити час підготовки з 20,1±1,4 в контрольній до 8,5±1,5 діб в основній групі. При вивченні результатів досліджень визначили, що найбільш достовірним обєктивним критерієм готовності рани до пластичної операції є рівень антиендотоксинових антитіл. При порівнянні результатів лікування в двох групах зясували, що розроблене комплексне хірургічне лікування пролежнів у постраждалих з поєднаною спинальною травмою в основній групі дозволило зменшити тривалість лікування на 15,2±1,1 доби, кількість рецидивів пролежня на 10,5%, післяопераційних ускладнень на 24,4%Інтенсифікація виробництва, збільшення частоти дорожно - транспортних пригод та військових конфліктів спричинили зростання кількості тяжких поєднаних травм із зростанням числа пошкоджень хребта і спинного мозку, які зумовлюють часткову або повну інвалідизацію потерпілих (Белоусов А.Е., Ткаченко С. С., 1988; Цыбуляк Г. Н., 1995; Карепов Г. В., 1996; Акшулаков С. К., Давлатов Б. Н., 2002; Леонтьев М. А., 2003; Селезнева С. А. та співав., 2004; Richardson R., Meyer P., 1981, Yarcony G.M., 1994). До теперішнього часу відсутні достовірні критерії підготовленості пролежня до операції, не відпрацьовані показання і протипоказання до пластичних методів хірургічного лікування тривало існуючих пролежнів в IV періоді травматичної хвороби при поєднаній спинальний травмі. Підвищити ефективність хірургічного лікування пролежнів у постраждалих із поєднаною спинальною травмою шляхом комплексного підходу до хірургічного лікування пролежневої рани. Розробити схему передопераційної підготовки пролежневої рани до хірургічного лікування у постраждалих із поєднаною спинальною травмою. Визначити обєктивні критерії готовності пролежневої рани до хірургічного лікування у постраждалих із поєднаною спинальною травмою.Переважали постраждалі з пролежневими ранами в ділянці СГ-46% і 44,8%, декілька менше було постраждалих з пролежнями в ділянці крижі-25,8% і 27,1%, на третьому місці - в ділянці ВВСК - 23,6% і 22,4%, пролежнів інших локалізацій - 4,5% і 5,6%. Найчастіше пролежні формуються в ділянці крижів в період від 6 міс до 1,5 року - 22 пролежня, в ділянці ВВСК та СГ через 1,5 - 5 років після травми 23 і 32 пролежня відповідно, що обумовлено активізацією постраждалих через 1,5 року після травми. Звертає увагу те, що більшість пролежнів мали площу від 11 до 20 см2 при 89 (45,4 %) пролежнях, менше пролежнів з площиною від 21 до 50 см2 при 56 (30,1 %) пролежнях. Найбільші за площею пролежні від 51 до 80 см2 зустрічались у 51 (26 %) спостереженні і спостерігались в ділянці крижі у всіх постраждалих. Так, рівень Анти-ЛПС-IGA, у постраждалих основної групи був в 3 рази вище, рівень Анти-ЛПС-IGM у постраждалих основної групи був в 2 рази вище, а рівень Анти-ЛПС-IGG - в 2 рази вище, ніж у постраждалих контрольної групи.В дисертаційній роботі представлене теоретичне обґрунтування та практично запропоновано шляхи щодо покращання результатів хірургічного лікування постраждалих з поєднаною спинальною травмою шляхом комплексного лікування із застосуванням схеми передопераційної підготовки пролежневої рани та впровадженням методики її закриття. При поєднаній спинальній травмі пролежні утворюються: в ділянці сідничного горба - 53,4%, крижів - 20,8%, великого вертлюга стегнової кістки - 17,6 %, колінних суглобів - 4,1 %, інші ділянки - 4,1%.