Частота та причина незадовільних результатів хірургічного лікування пацієнтів із феноменом Рейно. Анатомічні особливості симпатичної іннервації верхніх кінцівок. Розробка діагностичного алгоритму та програми хірургічного лікування даного захворювання.
Аннотация к работе
Хірургічне лікування пацієнтів їз феноменом РейноМета дослідження - удосконалити діагностичний алгоритм феномену Рейно та методику хірургічного лікування феномену Рейно з урахуванням особливостей хірургічної анатомії шийно-грудного відділу симпатичного стовбура для покращення результатів лікування пацієнтів цієї групи. Поставлена мета визначила необхідність вирішення таких задач: 1) вивчити частоту та причину незадовільних результатів хірургічного лікування пацієнтів із феноменом Рейно; 5) на підставі вивчання особливостей анатомічної будови шийно-грудного відділу симпатичного стовбура розробити новий метод відеоторакоскопічної грудної симпатектомії для лікування пацієнтів із феноменом Рейно; Вперше розроблено та застосовано новий метод хірургічного лікування феномену Рейно за допомогою відеоторакоскопічної грудної симпатектомії, розробленого на підставі вивчання особливостей симпатичної іннервації верхніх кінцівок. Розроблений діагностичний алгоритм феномену Рейно та оригінальна методика виконання відеоторакоскопічної грудної симпатектомії дозволили оптимізувати програму хірургічного лікування пацієнтів із феноменом Рейно та покращити її віддалені результати.В основу роботи покладено результати дослідження 112 пацієнтів із феноменом Рейно, які були розподілені на три групи. Першу групу (основну) склали 35 пацієнтів (31,2 5%), яким було виконано 51 відеоторакоскопічна грудна симпатектомія за розробленою методикою. У другу групу (контрольну I) увійшли 33 пацієнта (29,46%), яким було виконано 40 грудних симпатектомій із торакотомічного доступу за стандартною методикою. З метою встановлення причини розвитку феномену Рейно в усіх пацієнтів було застосовано комплекс досліджень, який складався із лабораторних (загальний аналіз крові, коагулограмма, протеїнограма, іонограмма, цукор крові, показники функції печінки та нирок, ревматологічні проби) та інструментальних методів (рентгенографія шийно-грудного відділу хребта, рентгенографія кистей, капіляроскопія нігтьового ложа, біопсія шкіри передпліччя). На РВГ у 26 пацієнтів (78%) при II ступеню ішемії, у 32 (91,43%) при III та у 35 (83,33%) при IV ступеню було виявлено різке зниження кровонаповнення тканин пальців кистей; ознаки периферичного вазоспазму у 16 пацієнтів (48,48%) при II ступеню ішемії, у 15 (42,86%) при III та у 22 (52,38%) при IV; збільшення показника загального периферичного опору судин у 9 пацієнтів (27,27%) при II ступеню, у 13 (37,14%) при III та у 18 (42,85%) при IV ступеню ішемії пальців кистей.Розроблений діагностичний алгоритм та удосконалена, на підставі вивчання особливостей хірургічної анатомії шийно-грудного відділу симпатичного стовбура, методика виконання відеоторакоскопічної грудної симпатектомії дозволила оптимізувати програму хірургічного лікування пацієнтів із феноменом Рейно та покращити її віддалені результати. З метою диференційної діагностики причин розвитку феномену Рейно необхідно проводити комплексне клініко-лабороторно-інструментальне обстеження пацієнтів за розробленим діагностичним алгоритмом, який дозволяє в більшості випадків встановити специфічну причину розвитку феномену Рейно. Здобувачем підготовлено матеріали статті до друку і самостійно написані всі структурні частини статті. Здобувачем проаналізовані клінічні результати, підготовлено матеріали статті до друку, написані такі розділи, як «Вступ», «Матеріали та методи», «Результати досліджень» та «Список літератури». Здобувачем проаналізовані клінічні результати, підготовлено матеріали статті до друку, написані такі розділи, як «Вступ», «Матеріали та методи», «Результати досліджень» та «Список літератури».