Хірургічне лікування інфекційного ендокардиту, ускладненого абсцесами серця - Автореферат

Академія медичних наук України Інститут серцево-судинної хірургії ім.Робота виконана в Інституті серцево-судинної хірургії ім. Науковий керівник - доктор медичних наук Руденко Анатолій Вікторович, Інститут серцево-судинної хірургії ім. доктор медичних наук, професор Ситар Леонід Лукич, Інститут серцево-судинної хірургії ім. Захист відбудеться "___"____________ 2006 р. о ______ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.555.01 в Інституті серцево-судинної хірургії ім. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту серцево-судинної хірургії ім.Абсцеси серця (АС) - одне із найбільш небезпечних і частих ускладнень інфекційного ендокардиту (ІЕ), септичного захворювання, морфологічним субстратом якого є поліпозно-деструктивні зміни ендокарда, яке проявляється швидким розвитком ознак недостатності клапанів, системними емболічними ускладненнями і імуно-патологічними реакціями (V.K. Хірургічне лікування ІЕ, ускладненого АС, є технічно складним і недостатньо розробленим, вимагає спеціальних заходів, спрямованих на радикальність усунення інфекційного вогнища, корекцію пошкоджених серцевих структур, попередження рецидиву інфекції. М.М.Амосова АМН України і є фрагментом комплексної теми: „Розробити методи комплексної діагностики і хірургічного лікування інфекційного ендокардиту, ускладненого абсцесами серця”, № держреєстрації 0198U0000958, 2000 р. Вивчити морфологічні зміни в тканинах і клапанах серця при АС. розробити показання до хірургічного лікування ІЕ, ускладненого АС. Вперше описані клінічні особливості ІЕ, ускладненого АС; представлено диференціально-діагностичні ознаки перебігу, даних лабораторних і спеціальних методів дослідження у хворих ІЕ і у хворих ІЕ, ускладненим АС; вивчені особливості морфологічних змін в тканинах серця у хворих ІЕ, ускладненим АС, описано критерії діагностики АС і обґрунтовано показання до своєчасного хірургічного лікування.Основними причинами, які сприяли виникненню ІЕ були: перенесені пневмонії (20,0% в групі ІЕ без АС і 23,7% в групі ІЕ з АС), гострі респіраторні інфекції (11,4% і 16,8% в кожній групі відповідно), загальнохірургічні маніпуляції (10,6% і 8,8% в групах відповідно), стоматологічні процедури (по 5,3% в обох групах), інфекція сечовивідних шляхів (3,3% і 4,4%) і гінекологічні маніпуляції (2,7% і 1,8% відповідно в обох групах), наркоманія склала 8,6% в групі ІЕ без АС і 2,6% в групі з АС. Особливістю досліджуваних груп було домінування вторинного ендокардиту: до виникнення ІЕ тільки в 17 (4,7%) хворих з групи ІЕ без АС і у 8 (7,1%) хворих групи Іе, ускладненого АС, не було попередньої серцевої патології (різниця не достовірна), що служило підтвердженням значущості початкового ушкодження структур серця, аномального внутрішньосерцевого кровотоку і гемодинамічної травматизації ендотелію, як важливих факторів в патогенезі ІЕ. В клінічній картині хворих часто реєструвалися гломерулонефрит, пневмонія, капіляротоксикоз, периферичне абсцедування, перикардит, гепатолієнальний синдром, проте достовірні відмінності між групами виявлено тільки з частоти реєстрації перикардиту, який частіше виявлявся у хворих з внутрішньосерцевими абсцесами - 41 (36,8%) випадок проти 94 (26,1%) випадків в групі ІЕ без АС, відповідно р=0,045. Проведений нами аналіз показав, що хворі з внутрішньосерцевими абсцесами мали достовірно більш виражене зниження функціонального стану, у порівнянні з хворими, у яких перебіг ІЕ не ускладнився утворенням АС: всі хворі з абсцесами серця знаходилися в ІІІ - 61 (53,5%) випадок і в Iv - 53 (46,5%) випадки функціональних класах, і жодного не було в І і ІІ класах. Хворими частіше були чоловіки (співвідношення 5:1 в групі з АС проти 3,8:1 в групі ІЕ без АС); при цьому фоном, який передував розвитку хвороби, частіше був ревматизм (61,4% проти 51,4%) з вираженим кальцинозом клапана (55,7% випадків АС в групі з кальцинозом ?2 і 18,7% випадків АС в групі з кальцинозом клапана ?2 ). ідентифікованим збудником частіше був стафілокок (33,3% проти 16,1%).Абсцеси серця є одним із найбільш важких ускладнень інфекційного ендокардиту, частота якого за нашими даними складає 24,0% серед 474 обстежених хворих інфекційним ендокардитом. Найбільш частою локалізацією абсцесів серця була зона аортального клапана - 77,8%, потім аортального і мітрального клапанів разом - 11,4%, мітрального - 6,1%, трикуспідального - 0,9% і інших локалізацій - 1,7%. Враховуючи відсутність патогномонічних симптомів абсцесів серця, які ускладнюють перебіг інфекційного ендокардиту і труднощі їх передопераційної діагностики, особливого значення набуває вияв клінічних і інструментальних ознак, при наявності яких ймовірний розвиток абсцесів серця. Порівняльний аналіз виділяє серед них тривалість захворювання більше 3-х місяців, більш часту реєстрацію патології серед чоловіків, переважну локалізацію процесу в зоні аортального клапана, ревматичний фон виникнення інфекційного ендокардиту, значний кальциноз клапанних структур, стафілококовий характер інфекції.

Основний зміст