Поширеність нагноєних та ненагноєних одонтогенних кіст, види ускладнень при хірургічному лікуванні хворих. Використання нового засобу - сорбенту "Карбосеркіс" для проведення місцевої сорбційної терапії при хірургічному лікуванні, його ефективність.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ України ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТРобота виконана в Івано-Франківському державному медичному університеті МОЗ України Науковий керівник: кандидат медичних наук, професор НЕЙКО Ніла Василівна, Івано-Франківський державний медичний університет МОЗ України, кафедра терапевтичної стоматології, професор кафедри Захист відбудеться “9” березня 2007 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 20.601.01 при Івано-Франківському державному медичному університеті (76018, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Івано-Франківського державного медичного університету (76018, м.Автори сучасних наукових робіт по лікуванню нагноєних одонтогенних кіст (НОК) пропонують різні одно-та двохетапні методи оперативного лікування в поєднанні з використанням стимулюючих репаративний остеогенез матеріалів, використовуючи остеостимулюючі та протимікробні властивості цих засобів (Ю.В.Ефимов, В.А.Семенов, 1994; Л.А.Григорянц, Д.В.Зуев, 1999; С.І.Черкашин, 1999; І.М.Готь, А.В.Нетлюх, 2000; В.П.Пюрик, 2003). Тому більшість авторів, зокрема А.А.Тимофеев (2002), Ю.Й.Бернадський (2003), пропонують використовувати двохетапний метод як основний при лікуванні НОК. Мета роботи: Підвищити ефективність лікування хворих на нагноєні кісти щелепних кісток шляхом розробки нових оперативних методів лікування, застосування сорбенту та антицитокінового препарату. Використати новий засіб - сорбент “Карбосеркіс” (АВВМ “Дніпро”-МП-активований вуглецевий волокнистий матеріал “Дніпро”) для проведення місцевої сорбційної терапії при хірургічному лікуванні НОК та оцінити його ефективність на основі клінічних, спеціальних та лабораторних досліджень. Методи дослідження: При діагностиці та в процесі лікування використано загальноклінічні методи обстеження, рентгенографію щелеп, електроодонтометричне обстеження зубів, розміщених у зоні НОК, цитологічне дослідження та РН - метрію рани, мікробіологічне дослідження, методику визначення лейкоцитарного індексу інтоксикації, гематологічного показника інтоксикації, методику визначення молекул середньої маси в сироватці крові, патогістологічне дослідження, імуно-ферментний аналіз (ІФА) прозапальних та протизапального цитокінів, ехоостеометрію щелеп.Клінічне дослідження та лікування виконано в 114 хворих на НОК, які знаходилися на стаціонарному лікуванні у відділі хірургічної стоматології Івано-Франківської ОКЛ та амбулаторному лікуванні у відділі хірургічної стоматології поліклініки ІФДМУ з 2002 по 2005 роки. Також було обстежено та проліковано 20 хворих на хронічний одонтогенний остеомієліт щелепних кісток віком від 16 до 69 років, які перебували на лікуванні в стоматологічному відділенні Івано-Франківської ОКЛ, із них чоловіків було 12, жінок - 8. Для оцінки та порівняння характеру морфологічних змін в оболонках, видалених ненагноєних ОК, з оболонками НОК були досліджені гістологічно одонтогенні кісти без ознак нагноєння, видалені у 25 хворих, які проходили лікування у відділі хірургічної стоматології Івано-Франківської ОКЛ. 114 хворих на НОК в залежності від методу лікування було розділено на 5 груп: І група: 22 хворих - лікування НОК з використанням класичного оперативного доступу. Хворим на НОК було проведено лікування запропонованими нами новими оперативними методами, які складаються з двох етапів та забезпечують диференційований підхід у залежності від локалізації та клінічних проявів запального процесу.На другому місці після радикулярних кіст знаходились фолікулярні кісти - 10,9%, третє місце займали резидуальні кісти - 7,5%. Нагноєні кісти було виявлено у 20,4% випадків з усіх ОК, які було ліковано у стоматологічних закладах м.Івано-Франківськ за період 1995-2006рр. Частіше нагноювалися радикулярні кісти (94,3%). Розроблені нові оперативні доступи для проведення першого етапу лікування НОК, в обємі невідкладної допомоги, забезпечують індивідуалізований підхід до конкретної клінічної ситуації в залежності від розмірів, локалізації, клінічних проявів кіст у передньому, боковому відділах щічної сторони альвеолярної частини, альвеолярного відростка щелеп з урахуванням їх висоти та в ділянці переднього відділу твердого піднебіння. Місцева сорбційна терапія з використанням вуглецевого сорбенту “Карбосеркіс” є високоефективним методом лікування хворих на НОК і забезпечує детоксикацію у вогнищі ураження, знижує мікробну забрудненість і сприяє швидкому відтоку гнійного ексудату та очищенню гнійної рани за 3,8±0,1 доби. При розвитку явищ гострого гнійного запалення в ділянці ОК спостерігались достовірні зміни цитокінового профілю крові з розвитком дисбалансу прозапальних і протизапального цитокінів, зокрема у хворих I групи відмічалися достовірно вищі показники рівня прозапальних цитокінів та нижчі показники протизапального цитокіну у порівнянні до таких у хворих V групи: ФНП-а в середньому у 5,3, ІЛ-2 - у 3,2, а ІЛ-4 - 2,7 разів.