Порівняльна оцінка інформативності інвазивних і неінвазивних методів діагностики множинних дефектів міжшлуночкової перетинки. Аналіз безпосередніх та віддалених результатів після радикальної корекції множинних дефектів міжшлуночкової перетинки.
Аннотация к работе
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАІНИРобота виконана в Державній Установі “Національний Інститут серцево-судинної хірургії ім. Науковий керівник: лауреат державної премії України, доктор медичних наук, професор ЛАЗОРИШИНЕЦЬ Василь Васильович, Державна установа Національний Інститут серцево-судинної хірургії ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, член-кореспондент АМН України ЗІНЬКОВСЬКИЙ Михайло Францевич, Державна установа Національний Інститут серцево-судинної хірургії ім. Захист відбудеться “25” грудня 2007 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.555.01 при Державній установі (ДУ) Національному Інституті серцево-судинної хірургії ім. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці ДУ Національного Інституту серцево-судинної хірургії ім.Ізольовані дефекти міжшлуночкової перетинки (ДМШП) - найбільш розповсюджена вроджена вада серця, що діагностується, і зустрічається близько у 2 немовлят серед 1000 живих новонароджених та складає близько 20% від всіх форм ВВС [Wells WJ, 1985]. Множинні дефекти міжшлуночкової перетинки (МДМШП) - окрема нозологічна форма ВВС [Constantine Mavroudis, 2000], що являє собою серйозну проблему у кардіохірургії, і при якій наявні два та більше дефекти у міжшлуночковій перетинці [J.K. Незважаючи на значний прогрес у діагностиці та лікуванні вроджених вад серця в останні десятиріччя, принципи ведення пацієнтів з МДМШП залишаються остаточно не вирішеними. Значне удосконалення операційної техніки, техніки екстракорпорального кровообігу та анестезіологічного забезпечення, вивчення анатомії вади, методів захисту міокарда і методик післяопераційного спостереження новонароджених та грудних дітей в останнє десятиліття дозволило розширити показання до радикальної корекції множинних ДМШП, створило базу для широкого застосування одноетапного методу лікування з виконанням первинної радикальної корекції, в першу чергу у дітей першого року життя [Л.А. Оцінка клініко-гемодинамічних та анатомічних особливостей у пацієнтів з ВВС, що супроводжувались наявністю МДМШП, проводилась за допомогою загальноклінічних методів, двомірної доплер-ехокардіографії (Ехо-КГ), електрокардіографії, фонокардіографії, рентгенографії, рентген-ендоваскулярного обстеження (катетеризація порожнин серця і ангіокардіографія), моніторингу показників центрального і периферичного кровообігу (АТСЕР., ЦВТ тощо), моніторингу показників газообміну та кислотно-лужного стану крові, системи згортання крові, методів варіаційної статистики.В основу роботи покладені результати обстеження і хірургічного лікування 137 пацієнтів з ВВС, що супроводжувались наявністю множинних дефектів міжшлуночкової перетинки (МДМШП). Ізольовані множинні ДМШП було виявлено у 81 (59,1%) хворих, у 56 (40,9%) пацієнтів МДМШП поєднувались з іншими ВВС (Таб. За період з січня 1990 по листопад 2006 року 137 пацієнтам з МДМШП виконано 177 оперативних втручань. Первинну радикальну корекцію проведено у 91 пацієнта, паліативні операції - у 46 пацієнтів, з яких II етап виконано у 28 хворих. Вік хворих на момент радикальної корекції ізольованих МДМШП коливався від 29 днів до 15 років і в середньому склав 47,1± 17,0 місяців, при поєднанні даної вади з іншими ВВС - від 1 міс. до 14 років 10 міс., і в середньому склав 57,3 ± 19,1 місяців.Гіпотрофія I ступеню (зменшення маси тіла не більше ніж на 20% від необхідної за віком) спостерігалася у 25 хворих (18,2%), гіпотрофія II - III ступенів (зменшення маса тіла відносно вікової норми на 25-30% та більше) - у 16 пацієнтів (11,7%). Зважаючи на те, що ми не знайшли вірогідних клінічних та/або гемодинамічних відмінностей у пацієнтів з поодинокими та множинними ДМШП, ми намагалися визначити будь-які інструментально-виявлені ознаки наявності додаткових ДМШП на передопераційному етапі. У більшості випадків (n=54 (45,4%) пацієнтів) проводилась класична пластика МДМШП, коли великий або декілька великих дефектів закривалися за допомогою латки, а пластика інших невеликих дефектів проводилась за допомогою П-подібних поодиноких швів. У пацієнтів із МДМШП, що мали невеликі розміри (4-6 мм в діаметрі) та краї, що чітко візуалізувалися (n=24 (20,2%) пацієнтів), пластика проводилась окремими поодинокими П-подібними швами з прокладками. При пластиці дефектів середніх та великих розмірів (більше 7-8 мм в діаметрі), дефектів, при яких було важко візуалізувати краї, за наявністю компактно розташованих декількох невеликих ДМШП ми використовували методику пластики дефектів латкою (із синтетичного матеріалу, аутоперикарду, обробленого глютаральдегідом, а також ксеноперикарду).В дисертації наведено теоретичне обґрунтування та запропоновано нове рішення наукового завдання, спрямованого на покращення діагностики та ефективності хірургічного лікування складних вроджених вад серця з МДМШП. Найбільш інформативним методом дослідження є трансторакальна доплер-Ехо-КГ з кольоровим доплер-картуванням, яка дозволяє встановити точний діагноз у 85,7% випадків.