Шляхи удосконалення методик санації та обґрунтування термінів хірургічного втручання. Ультраструктурні зміни легень в залежності від виду санації плевральної порожнини. Комплексне лікування хворих із залишковими порожнинами плеври при хронічній емпіємі.
Аннотация к работе
Харківська медична академія післядипломної освіти Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукНауковий керівник: доктор медичних наук, професор, Бойко Валерій Володимирович, директор ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України», завідувач кафедри хірургії № 1 Харківського національного медичного університету МОЗ України. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Велигоцький Микола Миколайович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри торакоабдомінальної хірургії; Захист дисертації відбудеться 09.12.2010 р. о__13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.609.01 Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України (61022, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України (м.Незважаючи на впровадження в медичну практику сучасних методів діагностики та лікування, кількість хворих на хронічну емпієму плеври не має тенденції до зменшення (Кошак С.Ф. та співавт., 2006; Дужий І. Д. та співавт, 2008). (2004), та морфологічні критерії хронізації процесу при емпіємі плеври (Макаров В.В. и соавт., 2008), які на сучасному рівні віддзеркалюють морфологічні зміни легень та плеври в залежності від часу захворювання при колапсі легені та наявності залишкової порожнини. Дисертацію виконано відповідно до комплексної НДР відділення хірургії органів грудної порожнини ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України» «Розробити мініінвазивні оперативні втручання при гострих нагноєннях легень і плеври» (N державної реєстрації 0106U001447), у виконанні якої автор брав безпосередню участь. Покращити результати комплексного лікування хворих із залишковими порожнинами плеври при хронічній емпіємі шляхом удосконалення методик санації та обгрунтування видів та термінів хірургічного втручання. Дослідити ультраструктурні зміни легень і плеври в залежності від виду санації плевральної порожнини у хворих на хронічну емпієму плеври.У роботі узагальнено результати лікування 84 хворих на хронічну емпієму плеври за період з 1999 по 2009 рік, яких було поділено на дві групи. До основної групи було залучено 44 хворих на хронічну емпієму плеври, у яких застосовувалися розроблені нами методики лікування. В залежності від терміну захворювання в обох групах переважали пацієнти з першою стадією хронічної емпієми плеври і складали 38 (86,36%) хворих основної групи і 35 (87,5%) - групи порівняння. Хворі другої та третьої стадії склали значно меншу частину, що відповідає - 4 (9,09%) і 2 (4,54%) основної групи та - 3 (7,5%) і 2 (5%) хворих у групі порівняння. Першу підгрупу склали 16 (36,36%) хворих на ХЕП, яким виконували санацію плевральної порожнини шляхом проточного дренування і активного механічного очищення, коли сануючий розчин вводили в порожнину під тиском та проводили рівномірне зрошення емпіємної порожнини цівками сануючої рідини.У дисертаційній роботі приведено теоретичне обгрунтування та практичне вирішення актуальної задачі - лікування хворих із залишковими порожнинами при хронічній емпіємі плеври шляхом удосконалення методик санації плевральної порожнини, розробки показань і обгрунтування вида оперативного лікування в залежності від терміну захворювання та локалізації залишкової порожнини. В результаті ретроспективного аналізу лікування пацієнтів з хронічною емпіємою плеври встановлено, що незадовільні результати лікування становлять більш ніж 20%, у складі яких залишкові порожнини мали місце у 5% хворих, рецидиви емпієми плеври - у 5%, неспроможність кукси бронха у - 5%, неспроможність торакотомної рани - у 2,5% та наявність пневмонії у 2,5% хворих. Дані процеси відбуваються при дренуванні плевральної порожнини та санації антисептиками на 20 добу, при санації шляхом проточного дренування та активного механічного очищення плевральної порожнини - на 15 добу, та при плевросорбції - на 12 добу, що вказує на ефективність запропонованих методик санації.