Тактика та техніка хірургічного лікування хворих на варикозну хворобу ускладнену хронічною венозною недостатністю з метою покращення його результатів. Комплексне дослідження стану локальної гемодинаміки та кисневого забезпечення тканин у таких хворих.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукЗахист відбудеться “4 ”грудня 2008 р. о 13 годині 30 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.003.03 при Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця МОЗ України за адресою: 01601 м. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного медичного університету імені. Дослідження базується на результатах комплексного обстеження та лікування 209 пацієнтів з трофічними виразками, обумовленими варикозною хворобою. Проведено комплексне дослідження стану локальної гемодинаміки та кисневого забезпечення тканин у хворих на варикозну хворобу в залежності від ступеню хронічної венозної недостатності та глибини трофічних порушень. Исследование основывается на результатах комплексного обследования та лечения 209 пациентов с трофическими язвами, обусловленными варикозной болезнью.Обумовлені варикозною хворобою трофічні виразки зустрічаються у 2 % населення індустріально розвинутих країн. В Україні за даними наукового дослідження “ДЕТЕКТ”, проведеного за ініціативи Інституту хірургії та трансплантології АМН України, Асоціації судинних хірургів України (2006), що вивчало епідеміологію даного захворювання, пацієнти на ВХ з різними трофічними розладами (стадії С5,6 згідно класифікації СЕАР) складають 27,12 % із обстежених хворих. Сучасна хірургія хронічної венозної недостатності (ХВН) при варикозній хворобі спирається на консенсуси Всесвітньої асоціації флебологів (2005), консенсусу флебологів Європи (2006) та України (2006), рішення науково-практичних конференцій, зїздів та симпозіумів флебологів України визначаючи найбільш ефективні методики лікування ХВН при ВХ (Чернуха Л. М., Гуч А. А., 2004). Недоліками таких втручань, при наявності трофічних виразок, є виражений косметичний дефект тканин та значний відсоток (15-23 %) гнійно-септичних ускладнень, що обмежує застосовування даних операцій при варикозній хворобі, ускладненій вираженими трофічними розладами (Шевченко Ю. Л., 2005; Ґудзь І. М. і співав., 2007; Bianchi C. et. al., 2005). Уточнити тактику хірургічного лікування хворих на варикозну хворобу ускладнену ХВН з трофічними виразками з метою вибору оптимальних строків та способів хірургічних втручань.На першому етапі проаналізовано безпосередні та віддалені результати хірургічного лікування хворих на варикозну хворобу ускладнену хронічною венозною недостатністю, які знаходились на лікуванні у хірургічній клініці кафедри госпітальної хірургії № 1 НМУ імені О. О. Згідно класифікації СЕАР, хворі страждали на ХВН нижніх кінцівок обумовлену варикозною хворобою (C5, 6, Ep, Ap, As). На підставі проведеного аналізу результатів хірургічного лікування хворих сформульовано мету і завдання власного дослідження. Із осіб, які знаходились на лікуванні у клініці за період 2002-2007 років, шляхом рандомінізації сформовано ІІ групу хворих (103 пацієнти). Найбільш частими клінічними проявами у пацієнтів з хронічною венозною недостатністю обумовленою варикозною варикозною хворобою, були трофічні розлади різного ступеню проявів - від гіперпігментації (100 % хворих) до ліподерматосклерозу у 36 % хворих, венозний дискомфорт - у 100 % хворих та “венозна кульгавість” у 39 % хворих.Аналіз архівного матеріалу (І група хворих) показав, що традиційні методики лікування трофічних виразок при варикозній хворобі забезпечували їх епітелізацію лише у 11,3 % пацієнтів. Нами встановлено, що причиною гнійно-септичних ускладнень у післяопераційному періоді було виконання оперативних втручань в умовах недостатньої санації трофічної виразки та виконання розрізів по індуративно зміненим тканинам. Аналіз віддалених результатів хірургічного лікування у пацієнтів І групи показав, що основними причинами незадовільних результатів у віддаленому періоді (рецидив трофічних виразок) була неповноцінна корекція спотвореної гемодинаміки по перфорантним венам гомілки, збереження патологічних горизонтальних та вертикальних рефлюксів. Аналіз результатів кольорового дуплексного сканування у пацієнтів ІІ групи показав, що трофічні розлади тканин гомілки розвиваються на тлі макрогемодинамічних порушень, обумовлених варикозною хворобою. При виконанні ішемічної проби встановлено, що при ХВН у хворих на варикозну хворобу термін використання половинного запасу кисню в шкірі гомілки зростав на 30 % та становив 128,4±6,1 сек., що свідчило про зниження можливості утилізації кисню тканинами, оскільки у пацієнтів контрольної групи цей показник становив 88,2±6,8 сек.