Хірургічне лікування хворих на міастенію: удосконалення та оцінка ефективності - Автореферат

Харківський державний медичний університет Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Бойко Валерій Володимирович, Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України, директор; Харківський державний медичний університет, завідувач кафедри госпітальної хірургії Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Береснєв Олександр Васильович, Харківський державний медичний університет, професор кафедри загальної хірургії №1 доктор медичних наук, професор Флорікян Аршавір Карапетович, Харківська медична академія післядипломної освіти, професор кафедри торакоабдомінальної хірургії З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського державного медичного університету (61022, Харків, проспект Леніна,4).Однак, ранні та віддалені результати після тимектомії свідчать про відносну стабілізацію міастенічного статусу лише в 60,0-65,0% оперованих (Бойко В.В., 2003), тоді як відсутність клінічного ефекту після тимектомії реєструється у (20,0-25,2)% хворих, а посилення міастенічної симптоматики та погіршення загального статусу відмічається в 7,0-10,0% хворих (Андреева И.И. Хірургічне лікування хворих на міастенію є базовим методом, який удосконалюється за рахунок розвитку гетерогенної клітинної імплантації, що потребує поглибленого клінічного дослідження з метою оптимізації хірургічного лікування та оцінки його ефективності. Актуальність дослідження базується на тому, що доповнення хірургічного лікування (тимектомії) гетерогенною клітинною імплантацією (плодовий тимус) дозволить не тільки знешкодити аутоімунний вплив пошкодженого тимуса, але й забезпечити пускові механізми функціональної компенсації відсутнього тимуса, за рахунок чого призупинити розвиток патогенетичних механізмів міастенії та зменшити тяжкість перебігу. Провести порівняльне дослідження рівня основного обміну, імунологічного стану, стану респіраторної функції, біохімічних показників нейротрансміттерних процесів з подальшим клініко-синдромологічним аналізом тяжкості перебігу міастенії, як передумови оптимізації хірургічного лікування шляхом тимектомії та імплантації фрагмента плодового тимусу. Реалізовано комплексний підхід до вивчення тяжкості міастенії, як передумови для ефективного застосування хірургічного методу з поглибленим дослідженням клініко-функціонального стану хворих до тимектомії, у віддалені терміни після тимектомії й після виконання імплантації плодового тимусу (“Спосіб оцінки тяжкості перебігу міастенії”; деклараційний патент на винахід №69155 А).У відповідності до основної мети та для виконання задач дослідження нами опрацьовано програму комплексного клінічного та інструментально-лабораторного дослідження хворих на міастенію в доопераційному періоді та в різні терміни після проведення ТЕ та ІПТ. Для проведення аналізу хірургічної тактики нами застосовано метод безпосереднього клінічного нагляду 185 хворих на міастенію, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в профільному відділенні ІЗНХ АМН України за період 1994 - 2003 рр., у т. ч. Вивчення факторів, які впливають на хірургічну активність серед хворих на міастенію, свідчать, що при легкому перебігові хірургічна активність становить - 40,0%, при середній тяжкості перебігу - 77,3%, при тяжкому - 93,7%, складаючи в цілому - 77,1%, що дозволяє зробити висновок про вищу хірургічну активність серед хворих з тяжким перебігом та, водночас, обґрунтовує необхідність виконання ТЕ у хворих з легким перебігом захворювання. Крім того, розрахунок інтегрального узагальненого показника лінійних розмірів (пряма морфометрія) вилочкової залози показує, що між тяжкістю міастенічного процесу та цим показником існують виразні взаємозвязки, які проявляються відносним його збільшенням серед хворих з середньою тяжкістю 62,48±3,99.см3 у порівняння з хворими, які мають легкий перебіг міастеніїї 48,57±3,93.см3, що дозволило зробити висновок про можливий компенсаторний характер збільшення вилочкової залози в осіб з середньою тяжкістю та декомпенсаторний характер її інволюції серед хворих з тяжким перебігом міастенії. Поглиблене вивчення функції респіраторної системи хворих з різною тяжкістю перебігу міастенії в різні періоди дозволило дослідити ефективність ТЕ стосовно формування показників дихального обєму у віддаленому післяопераційному періоді серед хворих на міастенію з різною тяжкістю та показало, що лише серед хворих з легким перебігом досягнуто достовірної динаміки (до ТЕ - 98,9±2,02% від референтних значень; після ТЕ - 92,0±1,8%).Вивчена госпіталізована захворюваність хворих на міастенію, фактори що її визначають, а також фактори, які впливають на хірургічну активність серед хворих на міастенію: хірургічна активність при легкому перебігові міастенії становить 40,0%, при середній тяжкості перебігу - 77,3%, при тяжкому - 93,7%, складаючи в цілому 77,1%.

Основний зміст роботи.