Поліпшення результатів хірургічного лікування хворих на хронічний панкреатит із псевдокістою підшлункової залози шляхом вдосконалення лікувально-діагностичного алгоритму, методів лапаротомної і малоінвазивної хірургії. Ефективність способів терапії.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО ПАНКРЕАТИТУ, УСКЛАДНЕНОГО ПСЕВДОКІСТОЮ, ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ МАЛОІНВАЗИВНИХ МЕТОДИКРобота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України. Науковий керівник: Велигоцький Микола Миколайович, лауреат Державної премії України, заслужений діяч науки та техніки України, доктор медичних наук, професор, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідуючий кафедрою торакоабдомінальної хірургії. Офіційні опоненти: Березницький Яків Соломонович, заслужений діяч науки та техніки України, доктор медичних наук, професор, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідуючий кафедрою факультетської хірургії та хірургії інтернів; Захист відбудеться 16.02. 2007 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.601.01 при Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України (49027, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України (49044, м.Псевдокісти (ПК) підшлункової залози (ПЗ) входять до числа найбільш поширених ускладнень хронічного панкреатиту, частота яких, за даними різних авторів, коливається від 11 до 18 % (Я.С. Не дивлячись на існування різних методів діагностики, ще не визначені конкретні діагностичні критерії оцінки стану паренхіми і протокової системи залози, позапечінкових жовчних шляхів, суміжних органів і зачеревної клітковини у хворих на ХП, ускладнений ПК ПЗ. Проаналізувати особливості і оцінити можливості лабораторних і інструментальних методів дослідження для діагностики псевдокіст підшлункової залози. На підставі диференціального підходу обґрунтувати ефективність малоінвазивних способів лікування, розширити показання до їх застосування. Обєкт дослідження - хворі з ускладненими формами хронічного панкреатиту, які знаходилися на лікуванні в хірургічних відділеннях 26-ої клінічної лікарні і лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф.Дослідження виконане на підставі вивчення результатів хірургічного лікування 125 хворих на ХП, ускладнений ПК ПЗ, які склали основну (67 хворих) та контрольну групу (58 пацієнтів). За основними клінічними показниками, включаючи вік, стать, анамнез, обєктивні дані, характер захворювання і т. п., хворі основної та контрольної груп представляли однорідний матеріал, що свідчило про репрезентативність груп і проведених в них досліджень. Заповнення анкет проводилося хворим особисто при первинному зверненні, а також в найближчому (через 1, 3 і 6 місяців після операції) і віддаленому післяопераційному періодах (через 1 рік після операції, перші 5 років щорічно, в подальшому 1 раз в 5 років). Слід зазначити той факт, що відсутність КТ на початковому етапі наших досліджень і наявність в клініці апаратів УЗД із слабкою роздільною здатністю відобразилось на якості діагностики і результатах хірургічного лікування у хворих в контрольній групі. Карагюляну (1974), хворі були розподілені на 3 групи: 1-а група - хворі з ПК ПЗ в II стадії (8 пацієнтів), 2-а група - хворі з ПК ПЗ в III стадії (9 хворих) і 3-а група - в IV стадії (8 хворих).Дисертаційна робота містить поглиблений підхід до розвязання наукової проблеми, який передбачає вдосконалення лікування хворих на хронічний панкреатит, ускладнений псевдокістою підшлункової залози, вирішене теоретично й практично завдання поліпшення результатів лікування хворих на хронічний панкреатит шляхом оптимізації лікувально-діагностичного алгоритму, методів лапаротомної та малоінвазивної хірургії, застосування запропонованих способів прогнозування та профілактики гнійно-некротичних ускладнень. Проведене бактеріологічне дослідження кіст підшлункової залози дозволило здійснити прогнозування розвитку гнійно-некротичних ускладнень на підставі зміни титру мікробних тіл у вмісті кісти в динаміці. Застосування запропонованого розробленого лікувально-діагностичного алгоритму при виборі способу оперативного лікування хворих з псевдокістами підшлункової залози дозволяє оптимізувати хірургічну тактику. Використання малоінвазивних методів оперативного лікування хворих з псевдокістами підшлункової залози дозволяє знизити травматичність операції і скоротити час її виконання, що значно прискорює терміни одужання пацієнтів. Впровадження запропонованого лікувально-діагностичного підходу до лікування пацієнтів з псевдокістами підшлункової залози, заснованого на застосуванні сучасних методів діагностики, виборі методів оперативного лікування, переважно малоінвазивних операцій, прогнозування і профілактика гнійно-некротичних ускладнень, сприяли поліпшенню результатів в найближчому і віддаленому періодах.