Основні причини незадовільних результатів лікування кардіальних виразок шлунка, ускладнених кровотечею. Поліпшення результатів хірургічного лікування хворих із кровоточивими виразками шлунка шляхом удосконалення комплексу лікувально-діагностичних заходів.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРоботу виконано в ДУ “Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України” Науковий керівник: лауреат Державної премії України, заслужений діяч науки та техніки України, доктор медичних наук, професор Бойко Валерій Володимирович, ДУ “Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України”, директор; Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри госпітальної хірургії. Захист відбудеться «28» травня 2009 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.600.02 при Харківському національному медичному університеті за адресою: 61022, м.Харків, проспект Леніна, 4; тел.Одним з актуальних питань невідкладної абдомінальної хірургії є лікування ускладнених форм виразкової хвороби кардіального відділу шлунка, зокрема ГШК, яка, за даними різних авторів, зустрічається в 11 - 26 % спостережень [Ванцян Э.Н. и соавт., 1982; Братусь В.Д., 2001; Ганжий В.В., 2004; Кондратенко П.Г. и соавт., 2006; Agha Сьогодні вибір методу операції при виразках кардіального відділу шлунка, ускладнених кровотечею, не можна вважати остаточно вирішеним [Березницький Я.С., 2005; Palmer K., 2002; Barkun Сучасний етап розвитку шлункової хірургії характеризується критичною оцінкою віддалених результатів резекції шлунка, особливо її найпоширеніших модифікацій способу Більрот - II і пошуками нових, фізіологічно більш обґрунтованих, методів оперативних утручань [Касьяненко В.И., Саенко В.Ф. и соавт., 2002; Маев И.В., 2003; Шапринський В.О. та співавт., 2005; Ананко А.А., 2006; Zittel T., 2000; Paimela H. et al., 2004]. На думку деяких хірургів, при лікуванні виразок зазначеної локалізації треба застосовувати резекційні методи [Ершов В.В. и соавт., 1999; Климович В.В., 2001], на думку інших - органозберігаючі [Велигоцкий H.H. и соавт., 2003], на думку третіх - вибір методу оперативного лікування треба обирати індивідуально [Бойко В.В., 2001; Шевченко Ю.Л. и соавт., 2006]. Установлено, що в невідкладній хірургії виразки кардіального відділу шлунка, яка кровоточить, вирізування виразкового кратера в поєднанні з ваготомією й пілоропластикою викликає значно менші порушення функцій шлунка, а саме: моторної, секреторної, резервуарної в порівнянні з резекційними методиками.У роботі використані результати обстеження й лікування 107 хворих на виразку кардіального відділу шлунка, ускладнену кровотечею, які знаходилися в клініці ДУ “Інститут загальної і невідкладної хірургії АМН України” з 1993 по 2008 рр. Хворих було розподілено на дві групи: основну (56 пацієнтів), до яких було застосовано органозберігаючі способи оперативних утручань, а саме запропоновану нами хірургічну тактику, і групу порівняння (51 пацієнт), до яких застосовувалися резекційні методи оперативних утручань за загальновизнаними методиками. Між основною та порівняльною групами хворих не було істотних розходжень у віці та статі. Чоловіків було 86 (80,4 %), жінок - 21 (19,6 %), співвідношення 5:1, більшість склали хворі зрілого і літнього віку (від 41 до 70 років) - їх було 83 (77,5 %). Середній вік чоловіків склав 56,6±0,67 (від 33 до 81 року), жінок - 62,2±1,0 (від 41 до 84 років). Ендоскопічне дослідження (із взяттям матеріалу біопсії слизової оболонки шлунка з країв і дна виразки для верифікації та обєктивізації діагнозу виразкової хвороби шлунка), проводилося фіброгастродуоденоскопом фірми «Fujinon-WG-88FP», під час якого встановлювалися джерело кровотечі й ступінь гемостазу за критеріями J.A.Forrest (1974).За ступенем тяжкості крововтрати хворі основної групи розподілилися таким чином: з I ступенем - 10 хворих, з II-м - 24 і з III-м ступенем - 22 хворих; відповідно у групі порівняння хворі розподілилися таким чином: з I ступенем - 14 хворих, з II-м - 21 і з III-м - 16 хворих. Виразки кардіального відділу шлунка ми розподіляли на виразки кардії, які локалізуються на ділянці слизової оболонки шлунка завширшки 2 - 3 см. нижче за вхід до шлунка за малою кривизною («істинно» кардіальний відділ), і виразки субкардії, розташовані дистальніше кардії, але на рівні не нижче 6 см., від входу до шлунка. Виразка субкардіального відділу шлунка, ускладнена кровотечею, частіше всього пенетрувала до сусідніх органів: до малого сальника пенетрація відмічалася у 21 хворого, до тіла підшлункової залози - у 11, до лівої ніжки діафрагми - у 3, одночасно до малого сальника й мезоколону - у 6 хворих. 1) 11 (21,6 %) хворим після компенсації крововтрати й стабілізації гемодинаміки до рівня субкомпенсації було виконано субтотальну проксимальну резекцію шлунка; з них у 8 хворих виразка, яка кровоточить, була локалізована безпосередньо в кардії, у 1 хворого - проксимальну резекцію було виконано з приводу множинних ерозій та виразок кардіального й субкардіального відділів шлунка, які кровоточили, у 1 - з приводу гігантської підковоподібної виразки кардіального відділу шлунка, у 1 - з приводу виразки кардіального й фундального відділів шлунка, яка кровоточить.