Встановлення патогенетичних механізмів виникнення гострих порушень мозкового кровообігу у хворих з патологією екстракраніальних відділів сонних артерій. Розгляд оцінки ефективності хірургічного лікування хворих з гострими ішеміями головного мозку.
Аннотация к работе
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИНауковий консультант - член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор Поліщук Микола Єфремович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук Цімейко Орест Андрійович, Інститут нейрохірургії ім. акад А.П.Ромоданова АМН України, завідувач відділу судинної нейрохірургії; доктор медичних наук Зорін Микола Олександрович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри неврології та нейрохірургії факультету післядипломної освіти; доктор медичних наук Сон Анатолій Сергійович, Одеський державний медичний університет, завідувач кафедри факультетської хірургії та нейрохірургії. Захист відбудеться "12" листопада 2002 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.557.01 в Інституті нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова АМН України (04050, м.Київ, вул.Серед причин ішемічного інсульту чільне місце (22-25%) займають оклюзуючі ураження екстракраніальних відділів сонних артерій. Абсолютна більшість операцій при стенооклюзуючих ураженнях екстракраніальних відділів сонних артерій виконується з метою первинної профілактики ішемічних інсультів у хворих з транзиторними ішемічними атаками. Водночас за даними різних груп дослідників, навіть протягом першого місяця після інсульту в 10-18.5% хворих з патологією екстракраніального відділу внутрішньої сонної артерії (ВСА) виникає повторне гостре порушення мозкового кровообігу, нерідко з фатальне (Bernhard V.M. et al.,1993; Petty G.W. et al., 2000), тобто ці хворі не дочікуються операції. Аналіз літератури дозволив дійти висновку про недостатню розробку питань хірургічного лікування та вторинної профілактики гострих порушень мозкового кровообігу; необхідності, показів та протипоказів, вибору оптимальної тактики та методів хірургії сонних артерій у хворих, що перенесли інсульт. Для досягнення мети поставлено такі завдання: Встановити патогенетичні механізми виникнення гострих порушень мозкового кровообігу у хворих з патологією екстракраніальних відділів сонних артерій.Крім того, серед хворих з ішемічними інсультами нами виділено в окремі групи завершений інсульт (при поступленні хворих у стаціонар неврологічний дефіцит не наростав - 165 спостережень), прогресуючий інсульт (у хворого під час перебування в стаціонарі відзначалося подальше поглиблення симптоматики - 3 спостереження), повторні інсульти (6 випадків). У частини хворих було діагностовано поєднану патологію (стеноз і гіпоплазія, перегин і стеноз атероматозною бляшкою, петлеутворення і стеноз, петлеутворення і гіпоплазія) тієї ж артерії (16 спостережень) або обох сонних артерій (14 випадків). У 14 випадках діагностовано ураження екстракраніальних відділів сонних артерій з обох боків: оклюзія внутрішньої сонної артерії поєднувалася з контралатеральною патологією в 4 спостереженнях, стеноз та подовження - в 5 випадках, відповідно. Виявлені наступні ризик-фактори, що вели до виникнення судинної катастрофи: артеріальна гіпертензія (130 спостережень), цукровий діабет (7 випадків), захворювання серця (134 хворих), куріння (53 спостереження), ТІА або інсульт в анамнезі (75 хворих), надмірна вага (65 випадків), зловживання алкоголем (32 спостереження), несприятлива спадковість (18 випадків), стрес (23 хворих). Визначено такі розміри інфаркту мозку: до 5 см3 - 17 спостережень (12,1%), до 30 см3 - 30 випадків (21,3%), до 60 см3 - 16 спостережень (11,3%), до 75 см3-18 спостережень (12,7%), більше 75 см3 - 16 хворих (11,3%), множинні малі - 10 спостережень (7,1%), множинні великі - 1 випадок (0,7%).При гострих ішемічних порушеннях мозкового кровообігу рання хірургічна корекція патології сонних артерій дозволяє покращити вихід хворих після інсульту, зменшуючи вираженість неврологічного дефіциту, та є високоефективним методом профілактики повторних ішемій головного мозку (кількість інсультів протягом 5 років серед оперованих становить 6.7%, при консервативному лікуванні - від 20 до 40%). При стенозуючо-оклюзуючій патології екстракраніальних відділів сонних артерій гострі ішемічні порушення мозкового кровообігу спричинюються двома основними механізмами: тромбоемболічним та гемодинамічним. Другий виникає внаслідок зниження перфузійного тиску в дистальних (термінальних) гілках басейну внутрішньої сонної артерії. При ультразвуковому та ангіографічному дослідженнях таких хворих виявляється ускладнена атероматозна бляшка в біфуркації загальної сонної артерії та початковому відділі внутрішньої сонної артерії. При гемодинамічних інсультах компютерна томографія виявляє вогнища інфаркту мозку в зонах суміжного кровопостачання, а транскраніальна доплерографія та ангіографія - функціонування поряд з іншими очного шляху колатерального кровообігу та вичерпаність цереброваскулярного резерву.