Показання, методика і раціональна техніка операцій по формуванню легеневого артеріального русла. Основні можливості використання нативних тканин для пластичної реконструкції легеневих артерій. Мінімально допустимі умови для виконання повної корекції.
Аннотация к работе
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ «НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ ХІРУРГІЇ ім.Науковий консультант - доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України ЗІНЬКОВСЬКИЙ Михайло Францевич, ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор СИТАР Леонід Лукич, ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. Амосова АМН України», завідувач відділення хірургії патології аорти доктор медичних наук ТОДУРОВ Борис Михайлович, Київська міська клінічна лікарня «Київський міський центр серця», директор доктор медичних наук, професор ВІТОВСЬКИЙ Ростислав Мирославович, Національна медична академія післядипломної освіти ім. Захист відбудеться «_11___» травня 2010 р. о _14.00_____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.555.01 в ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім.У звязку з особливістю легеневого кровопостачання при АЛА-ДМШП, та морфологічною складністю аномалії (обумовленою гіпоплазією або відсутністю окремих анатомічних структур системи ЛА та наявністю ВАЛКА) спроби хірургічної корекції були проведені порівняно недавно. Згідно матеріалів 3-ї Міжнародної Конференції по Номенклатурі для дитячої серцевої хірургії у 1999 році (New Orlean, USA) була затверджена нова класифікація АЛА-ДМШП [Tchervenkov C., 2000] на основі якої пацієнтів розподіляють на три типи (А,В,С) в залежності від анатомії малого кола кровообігу. Щодо епідеміології АЛА-ДМШП, згідно досліджень двох клінік проведений аналіз серед новонароджених, частота АЛА-ДМШП була зареєстрована відповідно 0,152 на 1000 [Samanek M., 1989] і 0,1 на 1000 [Leonard H., 2000], що складає в абсолютних цифрах від 50 до 75 дітей щорічно народжується в Україні. При природному перебігу спостерігається пошкоджуюча дія системного артеріального тиску ВАЛКА на легеневе артеріальне русло, тоді як при гіпоперфузії паренхіми легень спостерігається гіпоплазія легеневих артерій з редукцією капілярного русла [Rabinovitch M., 1981]. Амосова АМН України та є розширеним фрагментом комплексної теми відділення хірургічного лікування вроджених вад серця у дітей «Розробити принципи діагностики і хірургічної тактики при вроджених вадах серця з синдромом гетеротаксії внутрішніх органів та передсердним ізомеризмом» (шифр ФК.05.01.08, державна реєстрація № 0105U000569, строки виконання 2005-2007 рр.), в якій автор дисертації був виконавцем відповідних фрагментів.161 хворому виконали 327 оперативних втручань, що склало 2,1 операції на одного пацієнта. 5 (3 %) хворих не були кваліфіковані до оперативного втручання, тому не увійшли у групу дослідження у звязку із гіпертензійними ВАЛКА у 2 випадках, множинними периферичними стенозами ВАЛКА у 2 та у 1 випадку надмірною гіпоплазією ЦЛА. Згідно сучасної класифікації АЛА-ДМШП серед хворих які підлягали хірургічній корекції тип А спостерігали у 97 (60,2 %), тип В у 53 (32,9 %), тип С у 11 (6,9 %). Причому, мінімальна кількість 1 ВАЛКА була у хворих з типом В, максимальна 6 ВАЛКА у хворого з типом С. Доступом через бокову торакотомію були проведені наступні уніфокалізаційні процедури: 1) уніфокалізація ВАЛКА в центральні ЛА (ЦЛА) доповнена модифікованим анастомозом Blalock-Taussig у 16 хворих виконано 24 (33,3 %) УП; 2) протезування ЦЛА з уніфокалізацією ВАЛКА доповнена модифікованим анастомозом Blalock-Taussig у 13 хворих виконано 19 (26,4 %) УП; 3) уніфокалізація ВАЛКА в ЦЛА у 8 хворих виконано 14 (19,4 %) УП; 4) перевязка комунікативних ВАЛКА у 5 хворих виконано 7 (9,7 %) УП; 5) перевязка комунікативних ВАЛКА доповнена СЛА у 4 (5,5 %) хворих; 6) пластика латкою не зливних ЦЛА доповнена СЛА у 4 (5,5 %) хворих .В дисертації наведено теоретичне обґрунтування та запропоноване нове вирішення актуальної наукової проблеми, яка полягає у покращенні тактики і удосконаленні методу хірургічного лікування АЛА-ДМШП, що дозволило знизити летальність та покращити якість життя хворих. Ваді притаманна велика мозаїчність анатомії легеневого артеріального русла: агенезія стовбура ЛА зустрічається у 32 %, агенезія центральних гілок ЛА - в 7 %, виражена гіпоплазія ЦЛА - в 76 %, незливні ЦЛА - 3 %. Для планування хірургічного лікування діагноз повинен включати відомості про кількість сегментів звязаних з нативними ЛА, наявність незливних ЛА, розміри центральних ЛА, детальну характеристику всіх джерел кровопостачання легень, присутність гіпертензії та звужень, наявність та характер звязку з істинними легеневими артеріями. Альтернативою боковим доступам для уніфокалізації та виконання міжартеріальних анастомозів є підхід через серединну стернотомію, який дозволяє використовувати нативну стінку легеневої артерії та довгу лінію шва, що не призводить до локальних деформацій.