Хірургічна корекція порушень серцевого ритму і провідності та профілактика тромбоемболічних ускладнень у хворих на синдром брадикардії-тахікардії - Автореферат

Інститут серцево-судинної хірургії Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана в Інституті невідкладної і відновної хірургії АМН України (м. Науковий керівник: заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Гусак Володимир Корнійович, директор Інституту невідкладної і відновної хірургії АМН України (м. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Стичинський Олександр Сергійович, Інституту серцево-судинної хірургії АМН України, зав. відділом електрофізіологічних і рентген хірургічних методів лікування аритмій серця заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Ніконенко Олександр Семенович Запорізький державний медичний університет, зав. кафедри госпітальної хірургії Захист відбудеться “12” березня 2002 р. о “14” годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 26.555.01 Інституту серцево-судинної хірургії АМН України (03110, Київ-110, узвіз Протасів Яр, 11).(1986) смертність хворих на СБТ після імплантації електрокардіостимулятора (ЕКС) протягом 5 років залишається високою, а сама електростимуляція (ЕС) серця не вчиняє на її суттєвий вплив; частота тромбоемболічних (ТЕ) ускладнень з залученням судин головного мозку складає 2-5 % щорічно [Ольшанский М.С., 2000]. Все вище викладене обумовлює актуальність проблеми хірургічної корекції порушень серцевого ритму і провідності у хворих на СБТ, рефрактерного до медикаментозної терапії, опрацювання хірургічної профілактики ТЕ ускладнень. Провести порівняльну оцінку найближчих і віддалених результатів хірургічної корекції порушень серцевого ритму і провідності рефрактерного до медикаментозної терапії СБТ з використанням різноманітних режимів електростимуляції (ЕС) серця: AAI, DDD і VVI. Провести оцінку ефективності створення штучних передсердньо-шлуночкових блокад (ПШБ) у хворих з медикаментозно резистентним СБТ, оцінити післяопераційні ускладнення раннього і віддаленого післяопераційних періодів, оптимізувати показання до створення ПШБ та режимам ЕС серця. Встановлено роль, значення і вплив режимів ЕС серця на тривалість життя хворих, частоту пароксизмів і характер ФП, установлена залежність ТЕ ускладнень від режимів ЕС серця і їхній вплив на ступінь виразності СН.У відділі невідкладної і відновної серцевої хірургії ІНВХ АМН України за період з 1986 р. по 2000 р. обстежено 681 хворий з приводу СБТ, яким виконано хірургічну корекцію порушень серцевого ритму і провідності. Артеріальна гіпертензія була у 294 (43,2 %) хворих, цукровий діабет - у 44 (6,4 %). Ангінозні болі були у 334 (49,1 %), запаморочення - у 310 (45,6 %), типові напади МАС - у 349 (51,3 %) хворих. За даними ЕХОКГ пролапс мітрального клапану був виявлений у 91 (13,4 %) хворого, а додаткові хорди в порожнині лівого шлуночка - у 59 (8,7 %). Різке зниження артеріального тиску (АТ) під час пароксизмів ТА відзначалося в 97 (14,2 %) хворих, явища гострої СН - у 41 (6,0 %) хворого.Постійна ЕС серця була початковим методологічним підходом при хірургічній корекції порушень серцевого ритму і провідності в хворих на СБТ і була застосована 432 хворим. “Фізіологічний”, або AAI режим ЕС був застосований у 164 (38,0 %) хворих, VVI - у 223 (51,6 %) хворих і DDD - у 45 (10,4 %) хворих на СБТ. Встановлено збільшення ФК СН у 15 (9,1 %) із 164 хворих з AAI й у 69 (32,1 %) хворих з VVI режимами (р <0,005 ); відзначене статистично достовірне збільшення добової дози фурасеміду в групі хворих з VVI ЕС серця: так, хворі в групі AAI приймали в середньому 42 ± 8 мг фурасеміду, у групі VVI - 59 ± 2,1 мг. З 164 хворих з AAI режимом ЕС серця ТЕ ускладнення виникли в 19 (11,1 %), в той час, як у хворих з VVI режимом ЕС серця в 49 (22,5 %). З 19 хворих з AAI режимом ЕС серця 17 перенесли ТЕ інсульт, 2 хворих - ТЕ МА і 2 хворих перенесли ТЕ інсульт та ТЕ МА.На підставі порівняльного аналізу безпосередніх і віддалених результатів хірургічного лікування порушень серцевого ритму і провідності встановлено: AAI режим ЕС серця являється оптимальним у хворих на СБТ. VVI режим ЕС серця в порівнянні з AAI та DDD режимами ЕС збільшує ризик розвитку постійної форми ФП в 1,75 рази і сприяє виникненню та прогресуванню СН у 84,7 % хворих. VVI режим ЕС серця не може бути рекомендований в більшості хворих на СБТ і може застосовуватися лише у хворих літнього та старечого віку з різко обмеженою фізичною активністю та важкою супутньою патологією. Ізольована шлуночкова ЕС серця на фоні штучної ПШБ призводить до розвитку синдрому ЕКС в 83,8 % хворих; у відділенім періоді клінічні ознаки СН реєструються у всіх оперованих хворих. AAI режим ЕС серця у хворих на СБТ, торакоскопічна перевязка вушка ЛП, як метод хірургічної профілактики ТЕ ускладнень, підвищують якість та ефективність хірургічної корекції порушень серцевого ритму і провідності, зменшують летальність у віддалені строки в 1,7 рази.

2. Основний зміст роботи