Вивчення проблеми хірургічного лікування хворих з хронічним порушенням кровообігу верхніх кінцівок, нейроваскулярным компресійним синдромом грудного виходу і облітеруючим захворюванням магістральних судин. Аналіз інструментальних методів дослідження.
Аннотация к работе
Інститут серцево-судинної хірургії АМН Українидоктор медичних наук, професор Шор Наум Анатолійович, Луганський медичний університет, завідувач кафедри хірургії. Захист відбудеться “___“________2001 р. о 13 °° годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.555.01 Інституту серцево-судинної хірургії АМН України (03110, Київ, узвіз Протасів Яр, 11). З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту серцево-судинної хірургії АМН України (03110, Київ, узвіз Протасів Яр, 11) В работе анализируются данные о лечении 300 больных с хроническими нарушениями кровообращения верхних конечностей, которым было выполнено 725 оперативных вмешательств. Учитывая разнородность групп больных по нозологическим формам и уровню поражения, в работе применяли следующие классификации: для определения степени сосудисто-мозговой недостаточности у больных с облитерирующим поражением брахиоцефальных артерий - классификацию А.В.Покровского,1979; у больных с болезнью и синдромом Рейно стадии заболевания определяли по классификации Г.Л.Raynaud описано характерний симптомокомплекс артеріальної недостатності верхніх кінцівок. Згідно з сучасними даними, "хвороба Рейно" як нозологічна одиниця зустрічається не більш ніж у 15 - 20 % хворих з артеріальною і нейросудинною патологією верхніх кінцівок. Сучасні дослідження вказують на різноманітні причини, що викликають артеріальну недостатність верхніх кінцівок (Upton J. et al., 1999; Hagspiel K.D. et al., 2000). Таким чином, аналіз стану вивчення проблеми діагностики та хірургічного лікування хронічних порушень кровообігу верхніх кінцівок свідчить про недостатню їх розробку, суперечливість, фрагментарність, що зумовило вибір теми дослідження. Особливої наукової і практичної значущості набуває розвязання цієї проблеми для покращення результатів хірургічного лікування хворих з порушеннями кровообігу верхніх кінцівок.Подано аналіз результатів обстеження і лікування 300 хворих з хронічними порушеннями кровообігу верхніх кінцівок, яким було виконано 725 оперативних втручань у відділенні хірургії судин Запорізької обласної клінічної лікарні (кафедра госпітальної хірургії Запорізького державного медичного університету). Серед хворих з травмованою артеріальною судиною посттравматичні аневризматичні ураження спостерігали у 55,8%, посттравматичні оклюзії, стенози і перевязані судини - у 44,2% оперованих. Всім хворим були проведені загальноклінічне, ангіологічне, неврологічне дослідження і спеціальний комплекс іструментальних методів дослідження: ультразвукова доплерографія з спектральним аналізом доплеровських сигналів, транскраніальна доплерографія, рентгенконтрастна ангіографія, реоплетизмографія, навантажувальний тест, електроманометрія й електромагнітна флоуметрія, рентгенологічні дослідження, капіляроскопія, біопсія шкіри. Локалізація уражень підключичної і устя хребетної артерій спостерігалася у 6(15%) хворих, тільки підключичної, хребетної і сонної артерій - у 7(17,5%). Середні показники навантажувального тесту і проби Roos, у хворих що мали III ступінь артеріальної недостатності, були достовірно нижче, ніж у хворих із I-II ступенем.Вивчені особливості порушення кровообігу в залежності від етіології і варіанту ураження та вироблено диференційований підхід до вибору методу хірургічної корекції з застосуванням нових операцій. Хронічні порушення кровообігу верхніх кінцівок обумовлені в 41,1% випадків компресійними синдромами грудного виходу, в 31,3% - облітеруючими захворюваннями, в 14,3% - віддаленими наслідками травм і в 13,3% - хворобою і синдромами Рейно. При II ступені ішемії кінцівки така операція може бути виконана як самостійне втручання, при більш важких порушеннях - як доповнення до інших операцій. При нейроваскулярних компресійних синдромах грудного виходу доцільно виконувати надключну екстраплевральну симпатектомію, при інших порушеннях - торакоскопічну симпатектомію. Диференційований підхід до вибору методу хірургічної корекції при порушеннях кровообігу верхніх кінцівок дозволяє досягти безпосередніх позитивних результатів у 95,2% і віддалених - у 77,8% оперованих.