Хімія похідних тіосульфокислот - Автореферат

Міністерство освіти і науки України АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора хімічних наукРобота виконана у Національному університеті “Львівська політехніка” Науковий консультант: доктор хімічних наук, професор Новіков Володимир Павлович, Національний університет “Львівська політехніка”, завідувач кафедри технології біологічно активних сполук, фармації та біотехнології Офіційні опоненти: доктор хімічних наук, професор, академік НАН України Лозинський Мирон Онуфрійович, Інститут органічної хімії НАН України, директор заслужений працівник вищої школи України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, доктор фармацевтичних наук, професор, академік АН ВШУТіосульфокислоти є фундаментальними одиницями органічної хімії і невідємною ланкою у системі органічних кислот: Незважаючи на те, що перші представники похідних тіосульфокислот були одержані ще у ХІХ столітті, інформація про властивості солей тіосульфокислот є обмеженою, а хімічні властивості самих тіосульфокислот до цього часу практично не вивчалися. Для реалізації мети передбачалось вирішити наступні задачі: розробити нові методи синтезу функціоналізованих S-естерів тіосульфокислот; проаналізувати і запропонувати шляхи синтезу та препаративні методики одержання аліфатичних, ароматичних та гетероциклічних S-естерів тіосульфокислот різної будови; вивчити закономірності розкриття оксиранового циклу дією солей тіосульфокислот, умови приєднання тіосульфокислот та їх солей до сполук з кратними звязками, ацилювання солей тіосульфокислот сульфохлоридами та хлорангідридами карбонових кислот, заміщення галогенів у дихлорпохідних хінонів і 2,3-дихлорхіноксаліні та умови заміщення галогенів у 2-аміно-та 2-гідрокси-3-галогенпохідних хінонів; Предмет дослідження - хімія алкіл-(арил-, гетерил-) тіосульфокислот та їх солей, що включає розробку методів синтезу і вивчення їх реакцій; алкілювання солей тіосульфокислот алкілюючими агентами; реакції приєднання тіосульфокислот та їх солей до кратних звязків; реакції заміщення галогенів у дихлорхінонах; окиснення дисульфідів; сульфенілювання солей сульфінових кислот сульфенхлоридами; ацилювання солей тіосульфокислот хлорангідридами сульфо-і карбонових кислот; арилювання солей тіосульфокислот солями арендіазонію; дослідження стабільності синтезованих сполук до дії нуклеофілів; скринінг біологічної активності одержаних сполук. Розроблено новий метод одержання та препаративна методика синтезу ?-гідроксиалкіл-та ?-гідроксиалкілзаміщених S-естерів тіосульфокислот, новий метод одержання ?-гідроксиалкілових та ?-гідроксиалкіларилових S-естерів тіосульфокислот, новий метод одержання естерів тіосульфокислот реакцією приєднання тіосульфокислот та їх солей до сполук з кратними звязками, а також препаративно зручний метод синтезу симетричних і несиметричних тіоангідридів сульфокислот та змішаних сульфотіокарбоксиангідридів.У першому розділі на основі аналізу літератури систематизовано методи синтезу, хімічні властивості і шляхи практичного застосування тіосульфокислот, їх солей та S-естерів тіосульфокислот. Літературні дані вказують на високу реакційну здатність тіосульфоестерів в реакціях з нуклеофільними реагентами (лугами, амінами, тіолами, сульфідами металів, дисульфідами, сульфінатами, сульфенгалогенідами, сполуками з активними метиленовими групами і іншими). При взаємодії біфункціональних епоксидів, алілгліцедолового етеру та метакрилоїлгліцедолового естеру, з солями тіосульфокислот у розроблених умовах відбувається селективне приєднання до епоксидного циклу, з утворенням заміщених ?-гідроксипропілових естерів тіосульфокислот (2.4а-в, 2.5а-в). При взаємодії біс-[4-(2,3-епокси-1-пропокси)бензен]сульфону (2.10) та 2,2-ди[4-(2,3-епокси-1-пропокси)бензен]пропану (2.11) з солями тіосульфокислот в присутності ZNCL2 у співвідношенні реагентів 1:2:1 одержано продукти (2.16а-г, 2.17а-г) з виходами 65-78%. Біфункціональна тіосульфанілова кислота в апротонних розчинниках (ацетон, діоксан) при 0-100С взаємодіє з ароматичними альдегідами з селективним утворенням 1-гідроксиалкіларилових S-естерів тіосульфанілової кислоти, а у протонних розчинниках (метанол, 2-пропанол) при 200С без каталізатора реакція проходить по двох нуклеофільних центрах з утворенням 1-гідроксиалкіларилових S-естерів N-бензилідензаміщених-4-бензентіосульфокислот.Запропоновано новий напрямок в хімії алкан-, арил-та гетерилтіосульфокислот і їх різноманітних функціональних похідних, націлений на пошук біологічно активних речовин, основою якого є створення препаративних методів синтезу нових похідних з тіосульфонатним фрагментом, вивчення їх фізичних і хімічних властивостей та закономірностей при синтезі цього типу сполук, встановлення залежності “будова - біологічна активність”.

Основний зміст роботи