Токсикологічний аналіз муколітичних препаратів бромгексину та його метаболіту амброксолу. Розробка фотоколориметричних, УФ-спектрофотометричних методів кількісного визначення бромгексину та амброксолу, екстракційно-фотометричного методу для бромгексину.
Аннотация к работе
Національний фармацевтичний університет Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата фармацевтичних наук· розробити чутливі методики виявлення бромгексину та амброксолу за допомогою методів хроматографії в тонких шарах сорбенту, электрофорезу на папері та УФ-спектроскопії, що дозволяють відрізнити препарати один від іншого, а також від препаратів, які можуть застосовуватися разом з ними; · вивчити можливість застосування методу хроматографії в тонких шарах сорбенту для ідентифікації та очищення витяжок з біологічного матеріалу, у яких міститься бромгексин та амброксол, від соекстрактивних речовин; · розробити методи кількісного визначення бромгексину й амброксолу, які придатні в хіміко-токсикологічному та фармацевтичному аналізі (фотоколориметричний, спектрофотометричний, екстракційно-фотометричний); · порівняти ефективність загальноприйнятих у хіміко-токсикологічному аналізі методів ізолювання отруйних та сільнодіючих речовин (О.О.Васильєвої - ізолювання водою, підкисленою кислотою щавлевою; В.П.Крамаренко - ізолювання водою, підкисленою кислотою сірчаною; Стаса-Отто - ізолювання спиртом етиловим, підкисленим кислотою щавлевою) відносно до бромгексину та амброксолу; Для ідентифікації бромгексину та амброксолу у водних розчинах і витяжках з біологічного матеріалу використовували метод тонкошарової хроматографії, УФ-спектроскопії, кольорові та осадові реакції, електрофорез на папері; для кількісного визначення - фотоколориметричний, УФ-спектрофотометричний, екстракційно-фотометричний методи.Найбільш чутливими виявилися для бромгексину та амброксолу реактив Драгендорфа (модифікація за Муньє), що утворює з препаратами аморфні осади коричневого кольору, мінімум, який відкривається - 0,5 мкг і 1 мкг відповідно, і пікринова кислота - аморфні осади жовтого кольору, мінімум, який відкривається - 1,0 мкг і 2,0 мкг відповідно. Найбільш ефективні значення Rf бромгексину мають місце в системах н-бутанол-кислота оцтова-вода (66:17:17) (пластинки Merck, ВЕТШХ) і гексан-толуол-діетиламін (75:15:10) (пластинки Сорбфіл), для амброксола - у системах-н-бутанол-кислота оцтова-вода (66:17:17) (пластинки Merck, ВЕТШХ), толуол-ізопропиловий спирт-аміак (80:19:2) (пластинки Сорбфіл) і гексан-толуол-диетиламін (75:15:10) (пластинки ВЕТШХ), а ефективний поділ досліджуваних препаратів досягнуто в системах толуол-ізопропиловий спирт-аміак (80:19:2), гексан-толуол-діетиламін (75:15:10), етилацетат-метанол-діетиламін (30:20:1,5) (пластинки Сорбфіл), і етилацетат-толуол-діетиламін (30:20:1,5) (пластинки ВЕТШХ). Встановлено, що спектри бромгексину та амброксолу характеризуються наявністю двох смуг поглинання (?max1 =245 нм і ?max2 = 310 нм для бромгексину, а для амброксолу - ?max1 =244 нм і ?max2 = 308 нм) і практично збігаються, що не дозволяє їх використовувати для ідентифікації препаратів при їх сумісній присутності. Показано, що світлопоглинання розчинів бромгексину та амброксолу в 0,1М розчині кислоти хлороводневої при ?max =310 нм і ?max =308 нм відповідно підкоряється закону Бугера-Ламберта-Бера для бромгексину в межах концентрацій від 10 до 140 мкг бромгексину в 1 мл розчину, а для амброксолу - від 10 до 100 мкг у 1 мл розчину. У звязку з відсутністю в літературі даних про методи виділення бромгексину та амброксолу з біологічного матеріалу, ми поставили за мету вивчити методи, що широко застосовуються в сучасному хіміко-токсикологічному аналізі для виділення отруйних та сильнодіючих речовин відносно бромгексину та амброксолу: спиртом етиловим, підкисленим кислотою щавлевою, а також водою, підкисленою кислотою щавлевою або сірчаною.Запропоновано кольорові і мікрокристалоскопічні реакції, а також методи ТШХ, УФ-спектрофотометрії, які придатні для виявлення бромгексину та амброксолу, виділених з біологічного матеріалу. Розроблено доступні і чутливі методи кількісного визначення бромгексину та амброксолу: а) фотоколориметричний, заснований на реакції утворення азобарвника продуктів діазотування препаратів, де як азоскладовий компонент є N-(1-нафтил)-етилендіаміна дигідрохлорид; оптична густина забарвлених розчинів підкоряється основному закону світлопоглинання в межах концентрацій від 20 до 120 мкг бромгексину в 5 мл кінцевого обєму; для амброксолу - від 20 до 100 мкг амброксолу в 5 мл кінцевого обєму; встановлена значна різниця в часі реакцій азосполучення для зазначених препаратів і представлені пояснення цьому факту; б)екстракційно-фотометричний, заснований на утворенні іонного асоціату бромгексину з метиловим оранжевим; оптична густина забарвлених розчинів підкоряється основному закону світлопоглинання в межах концентрацій від 20 до 190 мкг бромгексину в 16 мл кінцевого обєму; в) УФ-спектрофотометричний, заснований на вимірі оптичної густини розчинів бромгексину та амброксолу в 0,1 М розчині кислоти хлороводневої при ?max310 нм і ?max308 нм відповідно, оптична густина розчинів підкоряється основному закону світлопоглинання в межах концентрацій від 10 до 100 мкг у 1 мл для обох препаратів.