Структурна організація фрагмента фразеологічної картини світу із семантикою каузації з виділенням тематичних полів, тематичних та семантичних груп, семантичних і синонімічних рядів. Національно-культурна специфіка каузації в російській фразеології.
Аннотация к работе
Інтерес до проблем взаємозвязку мови і культури, мови й етносу сприяв активізації досліджень з фразеології в лінгвокультурологічному аспекті (див. роботи М. В. У реферованому дослідженні каузація розглядається як релятивна мегакатегорія, що відображає генетичні звязки у світі й мові та включає категорії умови, причини, наслідку, допусту і мети (Т.А. Реалізація поставленої мети передбачає розвязання таких завдань: 1) укласти картотеку ФО із семантикою каузації; 2) розкрити основні функції каузальних ФО; 3) визначити тематичні поля і групи, семантичні групи і ряди ФО із семантикою каузації; 4) установити звязки каузальних ФО з різними кодами культури; 5) виявити базові архетипні опозиції, на яких будуються ФО із семантикою каузації; 6) розкрити національно-культурну специфіку каузальних ФО; 7) схарактеризувати сфери перетину причини і мети, умови і допусту на рівні фразеології. Відповідно до завдань і матеріалу дослідження в роботі застосовано: метод суцільної вибірки - для відбору з лексикографічних джерел ФО з семантикою каузації; метод компонентного аналізу - для аналізу семантичного наповнення плану змісту ФО; метод контрастивного аналізу - для виявлення загальних джерел і національно-культурних особливостей ФО різних мов; метод ідеографічного аналізу - для виділення тематичних полів і груп, семантичних груп, семантичних і синонімічних рядів; метод ідентифікації ФО - для визначення приналежності ФО до певного поля, групи чи ряду; метод лінгвокультурологічного аналізу - для виявлення національно-культурних особливостей ФО із семантикою каузації; метод концептуального аналізу - для характеристики смислового наповнення концептів Причина та Мета і їх мовної реалізації на рівні фразеології. Наукова новизна роботи полягає в дослідженні на рівні фразеології не лише причиново-наслідкових відношень, а й відношень мети, умови й допусту; у виявленні сфер перетину причини й мети, умови та допусту.У роботі використано таку схему аналізу каузальних ФО: 1) вичленовування ФО зазначеної семантики з усього корпусу фразеологізмів російської мови; 2) обєднання ФО у тематичні поля, тематичні групи, семантичні групи та семантичні ряди; 3) семантизація ФО відповідно до каузальної ситуації; 4) характеристика парадигматичних відношень на рівні фразеології; 5) лінгвокультурологічний аналіз ФО; 6) використання елементів контрастивного аналізу для виявлення національно-культурних особливостей ФО різних мов. Прадідом: синонімічний ряд > семантичний ряд (обєднання двох і більше синонімічних рядів) > семантична група (два і більше семантичні ряди, повязані між собою загальною семантичною ознакою) > семантичне поле (дві й більше семантичні групи із загальною інтегральною семою) > тематична група (обєднання двох і більше семантичних полів, які називають видові різновиди одного й того ж ряду предметів) > тематичне поле (обєднання двох і більше тематичних груп, які називають родові різновиди одного й того ж ряду предметів) > ідеографічна група (два й більше тематичні поля) > ідеографічне поле (дві й більше ідеографічні групи, які характеризують різні аспекти Всесвіту: флору, фауну, людину). У другому розділі «Фразеологізми із семантикою каузації у фразеологічній картині світу російської мови» описано каузальну ситуацію взагалі, яка передбачає наявність каузатора (активний учасник), каузованої особи або каузованого обєкта (пасивні учасники). Проведений ідеографічний аналіз матеріалу дозволив виділити 2 тематичних поля («Вплив на каузовану особу» і «Виявлення соціальних особливостей каузатора»), 4 тематичні групи («Психологічний вплив», «Дії каузатора, спрямовані на каузовану особу / каузований обєкт», «Вплив процесів памяті на каузальну ситуацію», «Стосунки між людьми в каузальній ситуації») і 36 семантичних груп. ФО тематичної групи «Дії каузатора, спрямовані на каузовану особу / каузований обєкт» (131 ФО) описують ситуацію, у якій фігурує каузатор (людина), каузована особа чи каузований обєкт.Вираження каузації (із залученням причини, наслідку, мети, умови й допусту) фразеологічними засобами засвідчує важливість цього поняття для російської мовної свідомості, а також можливість його образного виявлення й опису з позиції ціннісних настанов російської культури. Аналіз каузальної ситуації з урахуванням ролі її компонентів дав можливість розкрити основні функції ФО із семантикою каузації: ФО, що описують каузальну ситуацію взагалі; ФО, що виражають відношення причини, наслідку, мети; ФО, що описують сфери перетину причини і мети; ФО, що виражають умовні відношення; ФО, що репрезентують допуст; ФО, що описують сфери перетину умови і допусту. У межах другого поля описано тематичні групи «Вплив поведінки каузатора на каузальну ситуацію» і «Стосунки між людьми в каузальній ситуації». Окремо розглянуто тематичні групи «Дії каузатора, спрямовані на каузовану особу / каузований обєкт» та «Вплив процесів памяті на каузальну ситуацію», кожна з яких складається з окремих семантичних груп. ФО тематичної групи «Вплив поведінки каузат