Історія ставлення та розвитку науки про безпеку. Мета, завдання і предмет дисципліни безпеки життєдіяльності (БЖД), її місце в навчальному процесі. Характеристика існуючих систем безпеки. Система "людина - машина - життєве середовище" та її компоненти.
Аннотация к работе
І чим більше розвивалося людство, тим гостріше ставали ці проблеми для цивілізації загалом, тим більше уваги приділялося наукою і практикою проблем безпеки особистості, суспільства, цивілізації. Наука про безпеку розвивалася поетапно, поступово, починаючи з часів Аристотеля, Гіппократа і до сьогоднішніх днів. Бурхливий, вибуховий розвиток науки і техніки (науково - технічна революція) стимулювало радикальні зміни у виробництві, світовому товарообігу, інтенсифікацію потоків фінансових коштів і технічних ідей, що, в свою чергу, породило чимало проблем планетарного, глобального масштабу. наука безпека життєдіяльність дисципліна Усвідомлення багатоплановості і багатоаспектності проблеми виживання призвело світову, громадську та наукову думку до розуміння проблеми безпеки як інтегративного феномена, що вбирає всі види безпеки (екологічну, промислову, продовольчу і т.д.) і висунуло на перший план проблему розробки наукових основ, теорії і практики забезпечення безпеки людства. Її становлення спирається на науково - практичні досягнення в галузі техніки безпеки, охорони праці, охорони навколишнього середовища, пожежного захисту, цивільної оборони, захисту в надзвичайних ситуаціях, профілактичної медицини, біології, ґрунтується на законах і підзаконних актах.Людина і середовище проживання безперервно перебувають у взаємодії, утворюючи постійно діючу систему «людина - машина - середовище проживання». У процесі еволюційного розвитку світу, складові цієї системи безперервно змінювалися, на початковому етапі свого розвитку, людина взаємодіє з природою, навколишнім середовищем, що включає біосферу, надра землі, галактики і безмежний космос, гіпотези виникнення яких оновлювалися завжди. При цьому слід зауважити, що природне довкілля, самодостатнє і може існувати і розвиватися без участі людини, а всі інші види середовища проживання, створені людиною, самостійно розвиватися не можуть, і після їх виникнення приречені на старіння і руйнування. Вражаючий фактор - чинник життєвого середовища, який за певних умов завдає шкоди як людям, так і системам життєзабезпечення людей, спричиняє матеріальні збитки. Життєдіяльність - 1) властивість людини не просто діяти в оточуючому її життєвому середовищі, а процес збалансованого існування та самореалізації індивіда, групи людей, суспільства і людства в цілому у єдності їх життєвих потреб і можливостей; 2) складний біологічний, процес, що відбувається в організмі людини і дозволяє їй зберігати здоровя та працездатність.
План
План лекції з дисципліни
Безпека життєдіяльності для студентів очної та заочної форми навчання
Тема 1
Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності
Лекція 1. Безпека життєдіяльності. Загальна характеристика.
Середовище проживання людини
Дніпропетровськ 2013
План лекції з дисципліни «Безпека життєдіяльності» для студентів бакалаврів очної та заочної форми навчання. Дніпропетровський аграрно-економічний університет, Дніпропетровськ, 2013.
План лекцій може бути використаний при викладанні та вивченні дисципліни Безпека життєдіяльності.
Вывод
Людина і середовище проживання безперервно перебувають у взаємодії, утворюючи постійно діючу систему «людина - машина - середовище проживання». У процесі еволюційного розвитку світу, складові цієї системи безперервно змінювалися, на початковому етапі свого розвитку, людина взаємодіє з природою, навколишнім середовищем, що включає біосферу, надра землі, галактики і безмежний космос, гіпотези виникнення яких оновлювалися завжди.
При цьому слід зауважити, що природне довкілля, самодостатнє і може існувати і розвиватися без участі людини, а всі інші види середовища проживання, створені людиною, самостійно розвиватися не можуть, і після їх виникнення приречені на старіння і руйнування.
Додаток 1.
Основні терміни та поняття з безпеки життєдіяльності
Абстинентний синдром - реакція організму на відсутність наркотичної речовини.
Аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що створює на обєкті території або акваторії загрозу для життя і здоровя людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю. Це - вихід з ладу машин, механізмів, пристроїв, комунікацій, внаслідок порушення технології виробництва, правил експлуатації, правил безпеки, помилок, які допущені при проектуванні, будівництві, а також внаслідок стихійних лих.
Адаптація (щодо наркоманії) - пристосованість організму до певної дози наркорічної речовини.
Анаболізм - засвоєння речовин та синтез специфічних для кожної тканини сполук.
Аналіз дерева помилок - один з інструментів системної безпеки, що використовується при оцінці надзвичайно складних або деталізованих систем.
Аналізатори - сукупність взаємодіючих утворень периферичної і центральної нервової системи, що здійснюють сприймання та аналіз інформації про явища, що відбуваються як у навколишньому середовищі так і в середовищі самого організму.
Антидепресанти - різні, за хімічною будовою і механізмом дії, психотропні засоби, які покращують настрій, знімають тривогу і напругу.
Антимутагени - фізичні та хімічні чинники, які знижують частоту виникнення спадкових змін організму - мутацій.
Антиоксиданти - природні або синтетичні речовини, які вповільнюють або запобігають окисненню органічних сполук в організмі.
Антитіло - субстанція, що виробляється лімфоцитами у відповідь на агресію в організм антигенів.
Антропометрія - вимір і опис тіла людини в цілому й окремих його частин.
Асфіксія - задуха, викликана кисневим голодуванням та надлишком вуглекислого газу в крові та тканинах.
Атрибути - невідємні властивості, без яких людину не можна уявити і без яких вона не може існувати (стать, вік, темперамент, здоровя, мова, спрямованість).
Афект - найсильніша емоційна реакція, яка повністю охоплює людину і підкоряє її думки і рухи.
Бактерія - одноклітинний організм, який розмножується простим поділом.
Безпека - 1) стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди; 2) збалансований, за експертною оцінкою стан людини, соціуму, держави, природних, антропогенних систем, тощо.
Безпека життєдіяльності - галузь знань та науково-практичної діяльності, спрямованої на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу їх на організм людини, основ захисту здоровя та життя людини і середовища її проживання, від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини як у повсякденних умовах побуту та виробництва, так і в умовах надзвичайних ситуацій.
Безпека людини - складова характеристика стратегічного напрямку людства, що визначений ООН як «сталий людський розвиток».
Безпека систем - наука, що застосовує інженерні та управлінські принципи для забезпечення необхідної безпеки, вчасного виявлення ризику безпеки, застосування засобів по запобіганню та контролю цих небезпек протягом життєвого циклу системи, та з урахуванням ефективності операцій, часу та вартості.
Безумовні рефлекси - стереотипи поведінки, надбані людиною у постійних умовах зовнішнього середовища, які формувалися в процесі всієї попередньої історії розвитку і передаються у спадок.
Біологічні ритми - періодичне повторювання зміни характеру та інтенсивності біологічних процесів та явищ у живих організмах.
Біомеханіка - розділ біофізики, що вивчає механічні властивості живих тканин, органів і організму в цілому, а також механічні явища, що відбуваються в них.
Біота (життя) - історично сформована сукупність росин і тварин, обєднаних загальною областю розподілу.
Вакцина - хімічна речовина, отримана з живих чи мертвих мікроорганізмів, що використовується для вироблення імунітету до збудників цієї хвороби у тварин і людей.
Вивих - стійке зміщення суглобних кінців кісток за межі їх нормальної рухомості.
Виробниче середовище - простір, в якому здійснюється трудова діяльність людини.
Вібрація - коливання твердих тіл, частин апаратів, машин, устаткування, споруд, що сприймаються організмом людини як струс.
Відмороження - пошкодження тканин організму, викликане дією низьких температур.
Відповідальність - це поняття, що відбиває обєктивний, конкретно - історичний характер взаємин між особистістю, колективом, суспільством з погляду свідомого здійснення предявлених взаємних вимог.
Відчуття - основа знань людини про навколишній світ.
Війна - збройна боротьба між державами (їх коаліціями) або. соціальними, етнічними та іншими спільнотами; у переносному розумінні слова - крайній ступінь політичної боротьби, ворожих відносин між певними політичними силами.
Вік - поняття, що характеризує період (тривалість) життя людини, а також стадії її життя.
ВІЛ - вірус імунодефіциту людини.
Вірус - збудник хвороб рослин, тварин і людини, за розмірами менший за бактерії (внутрішньоклітинний паразит).
Вісцеральний аналізатор - аналізатор внутрішніх органів.
ВООЗ - Всесвітня організація охорони здоровя.
Вражаючий фактор - чинник життєвого середовища, який за певних умов завдає шкоди як людям, так і системам життєзабезпечення людей, спричиняє матеріальні збитки.
Гармонія - відповідність розмірів частин і цілого, злиття різноманітних компонентів обєкта в єдине органічне ціле.
Ген - молекулярний носій спадкових властивостей організму.
Генетичний код - система запису спадкової інформації в молекулі дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК) живих істот (людей, тварин, рослин, бактерій, вірусів).
Геохімічні процеси - процеси зміни хімічного складу гірських порід і мінералів, а також розплавів і розчинів, із яких вони утворилися.
Гіпотеза - виражене у формі судження, припущення або передбачення будь-чого.
Гістологія - наука про тканини тварин і людини.
Глікоген - тваринний крохмаль, основний запасний вуглевод тварин і людини, особливо великий його вміст у печінці і мязах.
Гомеостаз - відносна динамічна сталість складу і властивостей внутрішнього середовища й сталість основних фізіологічних функцій організму людини, тварин і рослин.
Гормони - біологічні активні речовини, вироблені ендокринними залозами або залозами внутрішньої секреції; служать для гормональної діяльності окремих органів, систем і всього організму в цілому.
Гравітація - тяжіння, універсальна взаємодія між будь-якими видами матерії.
Граничнодопустима концентрація (ГДК) - максимальна кількість небезпечної хімічної речовини в одиниці обєму (повітря, води тощо) чи ваги (харчових продуктів), яка при щоденному впливі протягом необмежено тривалого часу не викликає в організмі патологічних відхилень, а також негативних змін у нащадків.
Грибки - одно - та багатоклітинні мікроорганізми рослинного походження.
Демографічний вибух - різке прискорення темпів росту населення (переважно в країнах Азії, Африки, Латинської Америки).
Деструкція - порушення або руйнування нормальної структури будь-чого.
Деформація - зміна відносного положення часток тіла, повязана з їхнім переміщенням.
Джерело небезпеки - природні процеси і явища, техногенне середовище та людські дії, що несуть в собі загрозу небезпеки.
Дисгармонія - відсутність або порушення гармонії, немилозвучність, розлад.
Дисиміляція (катаболізм) - ферментативне розщеплення органічних речовин та виведення з організму продуктів розпаду.
Дистрофія - дегенерація, переродження, патологічний процес, що виникає у звязку з порушенням обміну речовин і характеризується появою в тканинах продуктів обміну речовин, змінених кількісно і якісно.
Діяльність - активна взаємодія людини з навколишнім середовищем, завдяки чому вона досягає свідомо поставленої мети, що виникла внаслідок прояву у неї певної потреби.
ДНК - дезоксирибонуклеїнова кислота, носій спадкової, генетичної інформації.
Довкілля - навколишнє середовище людини, обумовлене в даний момент сукупністю факторів, здатних чинити пряму або непряму, негайну або віддалену дію на діяльність людини, її здоровя і життя.
Евакуація - організоване виведення чи вивезення населення з небезпечних зон.
Ейфорія - відчуття задоволення від дії наркотику.
Еквівалентна доза - міра біологічної дії іонізуючого випромінювання на людину.
Експозиційна доза - іонізуюча спроможність іонізуючого випромінювання в повітрі.
Електрика - сукупність явищ, обумовлених існуванням, рухом і взаємодією електрична заряджених тіл або часток.
Електричний струм - упорядкований (направлений) рух електрична заряджених часток.
Електричний удар - загальна електротравма.
Електричні знаки (мітки) - чітко окреслені плями найчастіше сіро-синього або блідо-жовтого кольору на поверхні шкіри людини, яка потрапила під дію струму.
Електроліз - сукупність процесів і електрохімічного окислення і відновлення на занурених в електролітичний розчин електродах при проходженні через них електричного струму.
Електролітична дисоціація - розпад речовини на іони під час розчинення.
Електромагнітне поле - особлива форма матерії, за допомогою якої здійснюється взаємодія між електрична зарядженими частками.
Електроофтальмія - запалення зовнішньої оболонки ока - рогівки і конюнктиви внаслідок впливу потужного потоку ультрафіолетового випромінювання від електричної дуги.
Електрограмма - пошкодження організму, спричинені протіканням через нього електричного струму, електричною дугою або блискавкою.
Емерджентність - здатність систем мати властивості, яких немає і навіть не може бути в елементів, що складають її.
Емоції - психічні процеси, які відображають особисту значимість та оцінку зовнішніх і внутрішніх ситуацій для життєдіяльності людини у формі переживання.
Епідемія - 1) масове розповсюдження інфекційної хвороби людей у часі та просторі у межах певного регіону, що значно перевищу звичайний рівень захворюваності, який реєструється на цій території; 2) поширення, у принципі тимчасове, якоїсь хвороби серед людей на більш-менш значній території.
Епізоотія - одночасне поширення інфекційної хвороби серед великої кількості одного чи багатьох видів тварин, що значно перевищує звичайний зареєстрований рівень захворюваності на певній території.
Епілепсія - падуча хвороба, хронічне захворювання головного мозку людини, що характеризується головним чином повторними нападами, а також поступовим розвитком змін особистості.
Епіфітотія - масове інфекційне захворювання рослин, що супроводжується численною загибеллю культур і зниженням їх продуктивності.
Ергономіка - наукова дисципліна, що комплексно вивчає людину в конкретних умовах її діяльності в сучасному, виробництві.
Ерготична система - система, одним з елементів якої є людина.
Єдина державна система запобігання НС і реагування на них - центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організують проведення роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного походження і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат.
Життєве середовище - частина Всесвіту, де знаходиться або може знаходитися в даний час людина, і функціонують системи її життєзабезпечення.
Життєдіяльність - 1) властивість людини не просто діяти в оточуючому її життєвому середовищі, а процес збалансованого існування та самореалізації індивіда, групи людей, суспільства і людства в цілому у єдності їх життєвих потреб і можливостей; 2) складний біологічний, процес, що відбувається в організмі людини і дозволяє їй зберігати здоровя та працездатність.
Життя - одна із форм існування матерії, яку відрізняє від інших здатність до розмноження, росту, розвитку, активної регуляції свого складу та функцій, різних форм руху, можливість пристосування до середовища та наявність обміну речовин і реакції на подразнення.
Життя - (за К.М.Ситніком) особлива форма руху матерії зі специфічним обміном речовин, самовідновленням, системним управлінням, саморозвитком, фізичною і функціональною дискретністю живих істот і їх суспільних конгломератів.
Життя - (за Ф.Енгельсом) спосіб існування білкових тіл, суттєвим моментом якого є постійний обмін з оточуючим їх зовнішнім середовищем.
Загальна електротравма (електричний удар) - враження центральної нервової системи або загроза і ураження всього організму через порушення нормальної діяльності життєво важливих органів і систем під впливом електричного струму або електричної дуги.
Закон - нормативно-правовий акт, що приймається з ключових питань суспільного, державного життя і має вищу юридичну силу.
Здібності - психофізіологічні властивості людини, які реалізують функції відображення існуючого світу і регуляції поведінки: відчуття, сприйняття, память, увага, мислення, психомоторика (рухи, довільні реакції, дії, увага).
Здоровя - "стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад" (за визначенням ВООЗ).
Землетрус - сильні коливання земної кори, викликані тектонічними причинами, які призводять до руйнування споруд, пожеж, людських жертв.
Зовнішній (непрямий) масаж серця - комплекс заходів, спрямованих на відновлення роботи серця в разі його зупинки.
Зона небезпеки - визначена просторова область, в якій проявляється дія небезпечних та шкідливих факторів, що мають місце в системі.
Зсув - слизькі зміщення мас гірських порід униз по схилах, які виникають через порушення рівноваги.
Ієрархія - розташування частин або елементів цілого в порядку від вищого до нижчого.
Ізотопи - різновиди атомів одного і того самого елементу, які мають однакові заряди ядер, але різні масові числа.
Імунізація - створення штучного імунітету - активного (при введенні вакцини) або пасивного (при введенні сироваток).
Імунітет - 1) неприйнятність організму до інфекційних та неінфекційних агентів і речовин, які потрапляють до організму із зовні чи утворюються в організмі під впливом тих чи інших чинників; 2) стан стійкості організму людини до дії патогенних мікробів.
Імунодепресанти - лікарські препарати, які прилічують імунні реакції організму.
Інкубаційний період - період між часом входження мікробу в організм і часом прояву перших ознак хвороби.
Інстинктивна поведінка-дії, вчинки, які успадковуються людиною у ході еволюції людства. Інтелект (розум, розуміння) - розумові здібності людини; здатність людини виділити в ситуації суттєві властивості та адаптувати до них свою поведінку, вміння орієнтуватися в умовах, що склалися, і відповідно до них діяти.
Інтуїція - спроможність розуміння істини шляхом прямого їх розуміння без обґрунтування за допомогою доказів.
Інфразвук - звук частотою до 16 Гц.
Інфрачервоне випромінювання (14) - частина електромагнітного спектру з довжиною хвилі 700 нм - 1000 мкм. енергія якого при поглинанні у речовині викликає тепловий ефект.
Іонізуюча спроможність випромінювання - питома іонізація, тобто число пар іонів, що утворюються часткою в одиниці обєму, маси середовища або на одиниці довжини шляху.
Іонізуюче випромінювання - будь-яке випромінювання, взаємодія якого із середовищем призводить до утворення електричних зарядів різних знаків.
Ірраціональне - те, що знаходиться за межами розуму, не повязане з раціональним мисленням або суперечне йому.
Ймовірність небезпеки - відношення кількості подій з небажаними наслідками до максимально можливого їх числа за конкретний період часу.
Канцерогенні речовини, канцерогени - речовини, ароматичні вуглеводні, циклічні аміни, азбест, нікель, хром тощо, що викликають, як правило, злоякісні новоутворення - пухлини.
Катастрофа - великомасштабна аварія, яка спричиняє важкі наслідки для людини, тваринного й рослинного світу, змінюючи умови середовища існування.
Кваліфікаційна картка надзвичайної ситуації - документ, за допомогою якого аварійна подія, що сталася або може статися у прогнозований термін, оцінюється, обґрунтовано відноситься до рангу надзвичайних ситуацій, та визначається рівень реагування, що відповідає масштабу цієї події.
Клас надзвичайної ситуації - характеристика надзвичайної ситуації, яка визначається походженням подій, що зумовлюють її виникнення.
Клінічна смерть - стан організму, при якому відсутні видимі ознаки життя (серцева діяльність та дихання), згасають функції центральної нервової системи, але зберігаються обмінні процеси у тканинах.
Компенсація - відновлення порушеної рівноваги несприятливими внутрішніми або зовнішніми впливами.
Компоненти життєвого середовища - природне, соціальне та техногенне середовища.
Комунікація - спілкування.
Комфорт - сукупність побутових зручностей: упорядженість і затишок житла, суспільних закладів, засобів повідомлення та інше.
Конфлікт - зіткнення протилежних інтересів, поглядів, гостра суперечка, ускладнення, боротьба ворогуючих сторін різного рівня та складу учасників.
Концепція прийнятого ризику - прагнення створити таку найменшу безпеку, яку сприймає суспільство у даний час; компроміс між рівнем безпеки й можливостями її досягнення.
Кореляція - взаємозалежність будови і функцій клітин, тканин, органів і систем організму, що виявляється у процесі його розвитку і життєдіяльності.
Корпускулярне іонізуюче випромінювання - потік елементарних часток з масою спокою, відмінною від нуля, що утворюються при радіоактивному розпалі, ядерних перетвореннях або генеруються на прискорювачах.
Креаціонізм - концепція, що трактує різноманіття форм органічного світу як результат створення їх Богом.
Кровотеча - витік крові з кровоносних судин внаслідок порушення їх цілісності.
Лабільність - час у піщині якого тканина відновлює працездатність після чергового циклу збудження.
Людина - вища сходинка живої природи на нашій планеті, субєкт суспільно-історичної діяльності і культури, цілісна єдність біологічного, психічного і соціального начал.
Матеріально-культурне середовище - див. техногенне середовище.
Металізація шкіри - проникнення у верхні шари шкіри дрібних часток металу, що розтопився або випарився під впливом електричної дуги.
Мислення - найвища форма відображення реальності та свідомості цілеспрямованої діяльності людини, що направлена на опосередкування, абстрактне узагальнене пізнання явищ навколишнього світу, суті цих явищ і звязків між явищами.
Мікроелементи - група хімічних елементів, присутніх в організмі людини і тварин у низьких концентраціях.
Місцева електротравма - чітко окреслені місцеві порушення цілісності окремих ділянок та тканин тіла під впливом електричного струму або електричної дуги.
Мораль (моральність) - один з основних засобів нормативної регуляції дії людини в суспільстві; особлива форма суспільної свідомості і вад суспільних відносин.
Мотивація - дії, спрямовані на задоволення власних потреб.
МСК - максимальне споживання кисню.
Мутагенні речовини - призводять до порушення генетичного коду, зміни спадкової інформації.
Мутагенні фактори, мутагени - фізичні явища та хімічні речовини, що діють на спадковий апарат організмів, викликаючи мутації їх потомства.
Мутація - 1) зміна властивостей чи ознак виду під впливом мутагенних факторів; 2) раптово виникаючі природні (спонтанні) або викликані штучно стійкі зміни спадкових структур живої матерії, відповідальні за збереження і передачу генетичної інформації.
Надзвичайна ситуація - подія, при якій відбувається порушення нормальних умов життя і діяльності людей і яка може призвести або призводить до загибелі людей або до значних матеріальних втрат.
Надзвичайний стан - особливий правовий режим діяльності державних органів, органів місцевого та і регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій, який тимчасово допускає встановлені Законом «Про надзвичайний стан» обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб та покладає на них додаткові обовязки.
Наркотик - речовина рослинного чи синтетичного походження, яка при введенні в організм може змінити одну чи декілька функцій та внаслідок багаторазового вживання призвести до психічної чи фізичної залежності.
Настрій - найстійкіший емоційний стан. Настрій відображає загальне ставлення щодо сприйняття або не сприйняття людиною світу. Настрій може бути похідним від темпераменту.
Наукова гіпотеза - судження про закономірний звязок явищ.
Небезпека - негативна властивість матерії, яка проявляється у здатності її завдавати шкоди певним елементам Всесвіту.
Небезпечна ситуація - подія, при якій створюється реальна можливість прояву небезпеки або небезпека проявляється.
Небезпечне природне явище - подія природного походження або результат діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть вражати людей, обєкти економіки та довкілля.
Небезпечний фактор - чинник життєвого середовища, який причиняє травми, опіки, обмороження, інші пошкодження організму або окремих його органів і навіть раптову смерть.
Непритомність - стан організму, при якому людина втрачає усвідомлений контакт з оточуючим середовищем, але рефлекторно реагує на зовнішні подразники.
Нервова система - сукупність структур в організмі, яка обєднує діяльність усіх органів і систем і забезпечує функціонування організму як єдиного цілого в його постійній взаємодії із зовнішнім середовищем.
Ноосфера - сфера людського розуму, частина Всесвіту, де людська свідома діяльність стає визначальним фактором існування та розвитку.
Нуклеїнові кислоти (ДНК, РНК) - органічні кислоти, основна складова частина (разом з білками) живої матерії.
Обмін речовин - постійне поглинання речовин з навколишнього середовища і виділення кінцевих продуктів розпаду в це середовище.
Онтогенез - індивідуальний розвиток організму, сукупність послідовних морфологічних, фізіологічних і біохімічних перетворень, що відбуваються в організмі від моменту його зародження до кінця життя.
Опік - пошкодження тканини організму, викликане дією високих температур, хімічних речовин або електричного струму.
Опромінення - вплив на живий організм будь-якими видів випромінювань.
Організм людини - сукупність тілесних (соматичних) і фізіологічних систем: нервової, серцево-судинної, кровообігу, травлення, дихання, сенсорної, опорно-рухової та ін..
Особистість - стійка система соціально значимих рис, що характеризують індивіда як члена того чи іншого суспільства або спільноти.
Отруєння - група захворювань, викликаних дією на організм отрут різноманітного походження.
Памороки - перехідний стан непритомності через раптову недостатність кровонаповнення мозку.
Память - здатність людини фіксувати, зберігати і відтворювати інформацію, досвід (знання, навички, вміння, звички).
Пандемія - масове одночасне розповсюдження інфекційної хвороби людей з досить значним рівнем захворюваності на величезній території, яка охоплює цілі регіони, групи країн та континенти.
Паразитарні захворювання - захворювання, що викликаються паразитами.
Патогенні мікроорганізми - мікроорганізми, які викликають захворювання людини.
Патогенність - хвороботворність, спроможність мікроорганізмів викликати появу інфекційних хвороб.
Перегрівання - порушення процесів терморегуляції при дії на організм високих температур.
Предпатологічний стан - стан неповного здоровя.
Перелом - порушення цілісності кістки.
Переохолодження - порушення процесів терморегуляції при дії на організм низьких температур. Перша долікарська допомога - комплекс простих термінових дій, спрямованих на збереження здоровя і життя потерпілого.
Побутове середовище - середовище проживання людини, що містить сукупність житлових будівель, споруд спортивного і культурного призначення, а також комунально-побутових організацій і установ.
Поведінка за навичками - дії, які склалися і застосовуються у навчанні до автоматизму або шляхом спроб і помилок, або шляхом тренувань.
Повінь - значне затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в річці, озері, водосховищі.
Поглинена доза - енергія іонізуючого випромінювання, що поглинається одиницею маси опроміненої речовини.
Пожежа - неконтрольований процес горіння, який викликає загибель людей, знищення матеріальних цінностей.
Попередній аналіз небезпек - аналіз загальних небезпек, присутніх у системі розвитку та рекомендації щодо контролю: перший етап визначення кваліфікації небезпек, які мають місце в системі.
Поріг болісного відчуття - максимальна інтенсивність звуку, при якій вухо починає відчувати біль.
Поріг чутності - мінімальна інтенсивність звуку, яку людина відчуває.
Почуття - стійкі емоційні стани, які мають чітко визначений предметний характер і виловлюють ставлення до конкретної події або людей, так і до уявлення.
Пошкодження мяких тканин тіла - удари, стискування, порізи та інші травми шкіри, мязів, внутрішніх органів.
Праця - цілеспрямована діяльність людини, в процесі якої вона впливає на природу і використовує її з метою виробництва матеріальних благ, необхідних для задоволення своїх потреб.
Природа - у широкому розумінні все існуюче, весь світ у різноманітті його форм, всесвіт у найбільше вживаному тлумаченні сукупність природних умов існування людського суспільства.
Природне середовище - компонент життєвого середовища, утворений обєктами природного походження і створеними ними екологічними системами.
Проникаюча спроможність випромінювань - величина пробігу, тобто шлях, пройдений часткою в речовині до її повного припинення, обумовленого будь-якою взаємодією.
Професіографічна оцінка - опис характеру праці.
Психіка - здатність мозку відображати обєктивну дійсність у формі відчуттів, уявлень, думок та інших субєктивних образів обєктивного світу. Проявляється у трьох видах психічних явищ: психічні процеси, психічні стани, психічні властивості.
Психічні властивості - сталі душевні якості, що утворюються у процесі життєдіяльності людини і характеризують її здатність відповідати на певні дії адекватними психічними діями (темперамент, досвід, характер, здібності, інтелект тощо).
Психічний стан - відображення порівняно тривалих душевних переживань, що впливають на життєдіяльність людини (настрій, депресія, стрес).
Психомоторні здібності - дії, спрямовані на досягнення елементарної мети одним або декількома рухами.
Психофармакологія - комплексний поділ теоретичної і клінічної медицини, що використовує методи фармакології, біохімії, нейрофізіологи і розробляє методи лікарського лікування психічних хвороб.
Радіонукліди - радіоактивні елементи, продукти поділу інших радіоактивних елементів (урану, торію тощо).
Радіопротектори - речовини, які підвищують стійкість організму до дії іонізуючих випромінювань.
Регенерація - відновлення структури ушкоджених органів чи тканин і організму.
Режим функціонування ЄДСЗР - характер діяльності є ДСЗР в залежності від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла.
Ремісія - тимчасове послаблення або зникнення проявів хвороби.
Рецидив - повернення клінічних проявів хвороби після ремісії.
Риси - стійкі властивості, що проявляються постійно (розум, наполегливість, сміливість, ніжність, самостійність тощо).
Рівень надзвичайної ситуації - масштаб (величина) надзвичайної ситуації, що визначається її територіальним поширенням, обсягами заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількістю людей, які загинули або отримали травми.
Рівень системи "людина - життєве середовище" - сходинка в ієрархії систем "Л - ЖС", місце якої в цій ієрархії визначається соціальною спільнотою, що є елементом цієї системи. Нижчий рівень системи "Л - ЖС" - система з однієї особою.
РНК - рибонуклеїнова кислота, у клітині вона передає генетичну інформацію.
Рятувальні та інші невідкладні роботи - комплекс робіт та заходів, що виконаються з метою порятунку людей, надання допомоги ураженим, локалізації аварій, усунення пошкоджень, створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт.
Свідома поведінка - найвищий рівень психічного відображення дійсності та взаємодії людини з навколишнім світом, що характеризує її духовну активність у конкретних історичних умовах.
Сель - бурхливий руйнівний потік (у руслах гірських річок) води, насиченої глиною, піском, валунами.
Сенсибілізатори - речовини, що діють як алергени.
Серйозність небезпеки - величина реальної чи потенційної шкоди, яку може спричинити небезпека.
Синдром - поєднання симптомів та ознак, які можуть служити спільним знаменником деяких хвороб.
Система - сукупність взаємоповязаних компонентів, які взаємодіють між собою таким чином, що досягається певний результат (мета).
Система "людина - життєве середовище" - один з різновидів ерготичних систем, елементами якої є людина або соціальна спільнота та оточуюче її життєве середовище.
Системний аналіз - сукупність методологічних засобів, які використовуються для підготовки га обґрунтування рішень стосовно складних питань.
Системно-структурний підхід - методологічний принцип, який полягає в тому, що вивчення окремих елементів системи здійснюється без відриву від екологічних, економічних, технологічних, соціальних, організаційних та інших компонентів системи, до якої вони входять.
Системотехніка науково-технічна дисципліна, що охоплює питання проектування, створення, випробовування й експлуатації складних систем (систем великого масштабу).
СЛМС - система" "людина - машина - середовище".
СНІД - синдром набутого імунодефіциту людини.
СОЗ - система охорони здоровя, сукупність взаємоповязаних підсистем: санітарно-профілактичних, лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих, санітарно-курортних, аптечних, санітарно-епідеміологічних.
Соціальна спільнота - сукупність людей, обєднаних відносно стійкими і соціальними звязками і відносинами, і яка має загальні ознаки, що надають їй неповторної своєрідності.
Соціальне середовище - компонент життєвого середовища, який утворюють інші люди (ті, що не входять до елемента "людина" системи "Л - ЖС"), їхня діяльність та взаємовідносини.
Соціальні хвороби - захворювання людини, виникнення і розповсюдження яких повязане головним чином з несприятливими соціально - економічними умовами (венеричні захворювання, туберкульоз та інші].
Соціально-політичне середовище - створений людством духовний світ, що охоплює національні, соціальні, економічні, політичні та інші суспільні відносини вироблені людством протягом всієї історії духовно-культурні цінності, які впливають на людей, формують їхній світогляд, зокрема, обумовлюють поведінку у сфері взаємовідносин з навколишнім середовищем.
Соціум - система підрозділів і сфер суспільного життя, гармонійна взаємодія котрих забезпечує цілісність суспільства і навпаки - дисгармонія її призводить до суттєвих конфліктів і деформацій.
Сприйняття - відображення у свідомості людини предметів як цілісних образів при їхній безпосередній дії на органи чуття.
Сталий людський розвиток - розвиток суспільства, який веде не тільки до економічного, а й до соціального, культурного, духовного зростання, що сприяє гуманізації менталітету громадян і збагаченню позитивного загальнолюдського досвіду.
Стать - сукупність анатомофізіологічних ознак організму, що забезпечує продовження роду і дає змогу розрізнити у більшості організмів жіночі і чоловічі особливості.
Стихійні лиха - природні явища, які мають надзвичайний характер і спричиняють до порушення нормальної діяльності населення, загибелі людей, знищення матеріальних цінностей.
Стрес - 1) неспецифічна реакція організму у відповідь на несподівану та напружену ситуацію; 2) стан особливої хворобливої напруженості організму, викликаний надміру сильними захисними фізіологічними реакціями.
Суспільство - у широкому розумінні сукупність історично сформованих форм суспільної діяльності; у вузькому розумінні історично конкретний тип соціальної системи, певний соціальний організм, що належить до такого типу, або певна форма соціальних відношень.
Темперамент - риса, яка визначає нашу індивідуальність.
Температурно-сенсорна система - частина шкіряного аналізатора, спрямована на підтримання терморегуляційних процесів в організмі.
Терор - це цілеспрямоване залякування.
Терористична акція - це одноразова спрямована акція залякування.
Тероризм - це цілеспрямована діяльність, повязана зі здійсненням системи спланованих акцій залякування, політика залякування, пригнічення супротивника силовими засобами.
Терорист - це людина, що займається здійсненням акцій залякування.
Техногенне середовище (матеріально-культурне середовище, техносфера)- компонент життєвого середовища, утворений людиною, сукупність досягнень суспільства в результаті матеріального і духового розвитку.
Техносфера - регіон біосфери, перетворений людиною за допомогою прямого або непрямого впливу технічних засобів з мстою найкращої відповідності своїм матеріальним і соціально-економічним потребам.
Токсичні речовини - речовини, що викликають отруєння усього організму людини або впливають на окремі системи людського організму (наприклад, кровотворення, ЦНС).
Токсичність - отруйність.
Толерантність (щодо наркоманії) - стійкість організму людини до певної дози наркотиків.
Травма - пошкодження тканин організму з порушенням їхньої цілісності і функцій, викликане зовнішнім чинником.
Трансформація - перетворення.
Увага - спрямованість та зосередженість у свідомості на обєктах або явищах, що сприяє підвищенню рівня сенсорної, інтелектуальної та рухової активності.
Ультразвук - звук, частота якого перевищує 20 КГЦ.
Ультрафіолетове випромінювання (УФ) - спектр електромагнітних коливань з довжиною хвилі 200-400 нм.
Умовні рефлекси - поведінка, набута у результаті навчання або у разі дій. які часто повторюються, особливо, якщо послідовність їх виконання довго залишається незмінною.
Управління ризиком - такий підхід до зменшення ризику небезпеки, який полягає у порівняти витрат на заходи та засоби, що забезпечують прийнятний рівень небезпеки, з рівнем зменшення шкоди, який очікується в результаті їх запровадження і виборі оптимального варіанту.
Буревій - вітер, що має велику швидкість ( тропічні циклони).
Утоплення - порушення діяльності організму або окремих його органів в результаті занурення під воду.