Місце речень питальної модальності у системі синтаксичних одиниць української мови. Основні комплекси питально-модальних реалізацій запиту. Функціональна роль альтернативних, зустрічних, уточнювальних запитань та перепитів у діалогічному мовленні.
Аннотация к работе
У граматичній традиції питальні речення протиставляються непитальним (розповідним та спонукальним), проте в усіх комунікативних типах модальність передається по-різному. Розповідні речення чітко формують два модальні типи з реальною та ірреальною модальністю, спонукальні речення репрезентують ірреальну модальність. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в українському мовознавстві окреслено лінгвістичний статус категорії питальної модальності, встановлено комплекси питально-модальних реалізацій запиту і співвідношення обєктивної та субєктивної модальності в структурі питального висловлення; на багатому фактичному матеріалі здійснено комплексний аналіз питальних речень, враховуючи їх структурно-семантичні, комунікативно-прагматичні та функціональні особливості; систематизовано основні функціональні вияви власне-питальних і невласне-питальних речень; визначено стилістичну та текстотвірну роль питальних конструкцій у звязному (діалогічному та монологічному) мовленні. На основі проведеного дослідження можемо визначити питальне речення як висловлення, що містить апельоване до адресата запитання, яке функціонально спрямоване на одержання потрібної інформації щодо предмета думки, на встановлення реальності чи ірреальності основного змісту речення, а також на повідомлення мовцем емоційно-експресивного ствердження чи заперечення, спонукання співрозмовника до певної дії, вираження здивування, сумніву, оцінки тощо. Обєктивно-модальне значення питальних речень полягає в різноплановому пізнавальному прагненні мовця зясувати та уточнити конкретну інформацію і репрезентується двома типами власне-питальних речень: реченнями з питальним компонентом і реченнями без питального компонента.Питальне речення репрезентує подвійну формально-семантичну єдність, яка, з одного боку, полягає в реалізації багатоаспектного когнітивного процесу, а з іншого - у вираженні комунікативно-прагматичних функцій, які актуалізуються в мовленні залежно від конкретних намірів мовця. Виділення основних комунікативно-функціональних типів речень питальної модальності (власне-питальних і невласне-питальних) ґрунтується на встановленні буквальності сприйняття комунікативної інтенції мовця, яка, окрім репрезентації первинного, власне-питального значення, реалізує й вторинне, не повязане з прагненням адресанта задовольнити свої когнітивні інтереси. Встановлений комплекс питально-модальних реалізацій запиту визначає парадигму обєктивних (власне-питальних) і субєктивно-модальних (невласне-питальних) значень. Обєктивно-модальне значення питальних речень полягає в прагненні мовця зясувати та уточнити конкретну інформацію, встановити реальність / ірреальність повідомлюваного і реалізується відповідно двома типами власне-питальних речень: реченнями з питальним компонентом та реченнями без питального компонента. Значення субєктивної питальної модальності (припущення, вірогідності, оцінки з боку мовця та ін.) накладаються на основне модальне значення запиту і виражаються частками, вигуками, субєктивно-модальними синтаксемами, порядком слів тощо.
Вывод
1. Питальне речення репрезентує подвійну формально-семантичну єдність, яка, з одного боку, полягає в реалізації багатоаспектного когнітивного процесу, а з іншого - у вираженні комунікативно-прагматичних функцій, які актуалізуються в мовленні залежно від конкретних намірів мовця.
2. Виділення основних комунікативно-функціональних типів речень питальної модальності (власне-питальних і невласне-питальних) ґрунтується на встановленні буквальності сприйняття комунікативної інтенції мовця, яка, окрім репрезентації первинного, власне-питального значення, реалізує й вторинне, не повязане з прагненням адресанта задовольнити свої когнітивні інтереси. Діапазон семантики, що передається питальними конструкціями, визначає їх місце серед синтаксичних одиниць, традиційно протиставлюваних непитальним структурам (розповідного, спонукального, оптативного типу).
3. Запит виступає універсальною комунікативною функцією та основним модальним значенням категорії питальності. Встановлений комплекс питально-модальних реалізацій запиту визначає парадигму обєктивних (власне-питальних) і субєктивно-модальних (невласне-питальних) значень.
4. Обєктивно-модальне значення питальних речень полягає в прагненні мовця зясувати та уточнити конкретну інформацію, встановити реальність / ірреальність повідомлюваного і реалізується відповідно двома типами власне-питальних речень: реченнями з питальним компонентом та реченнями без питального компонента.
5. Значення субєктивної питальної модальності (припущення, вірогідності, оцінки з боку мовця та ін.) накладаються на основне модальне значення запиту і виражаються частками, вигуками, субєктивно-модальними синтаксемами, порядком слів тощо.
6. З-поміж комунікативно-функціональних типів власне-питальних речень виразно виокремлюються альтернативні, зустрічні, уточнювальні запитання та перепити, які реалізують основну модель запиту “пошук інформації, її зясування та уточнення”.
7. Особливістю комунікативної семантики питальних речень фразеологізованої структури є те, що вони спеціалізуються на реалізації власне-питальних і невласне-питальних (розповідних, емоційно-оцінних) значень. До того ж фразеологізовані запитання (ФЗ) характеризуються яскраво вираженим субєктивно-модальним забарвленням та варіативним ступенем стійкості лексичних компонентів, що входять у їх структуру (пор. ФЗ з лексично змінним компонентом і ФЗ вигукового типу).
8. Питальні речення у комплексі складних конструкцій відрізняються від їх використання у межах простих не тільки структурою та семантикою, але й тим, що можуть виражати когнітивний процес та інтелектуальну діяльність глибше та різнобічніше.
9. Вторинні функції питальних структур повязані з вираженням субєктивно-модальних значень та авторською модальністю, яка передбачає і визначає вибір мовних одиниць для репрезентації конкретної інтенції мовця. Для невласне-питальних речень характерне розходження між формою (нейтралізована сема денотативного власне-питального плану зосереджена лише в структурній схемі питального речення) та ілокутивним потенціалом субєкта мовлення, оскільки основною функцією таких конструкцій виступає все ж таки інформативна - передавання повідомлення, спонукальних ефектів, оцінок тощо.
10. До основних функціональних типів невласне-питальних речень належать риторичні та активізуючи, емоційні та авторизовано-оцінні, фактичні та контактні запитання, питально-спонукальні речення, тобто ті питальні висловлювання, які виражають смисли інших комунікативних типів речення чи різноманітних модально-оцінних відношень. Функціональна транспозиція питальних структур ґрунтується на їх використанні в контекстах, за якими закріплені первинні функції інших комунікативних типів речення. питальний модальність діалогічний український
Список литературы
Семантико-синтаксичні особливості питальних речень у мові творів Ю. Федьковича // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. - Вип.9. - Словянська філологія. - Чернівці: ЧДУ, 1996. - С. 111-114.
Функціонально-семантичні типи питальних речень // Матеріали V Міжнародної наукової конференції “Семантика мови і тексту”. - Ч.4. - Івано-Франківськ, 1996. - С. 72-77.
Структурно-семантичні різновиди питально-риторичних речень // Актуальні проблеми синтаксису / Матеріали Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 85-річчю проф. І.І. Слинька. - Чернівці: ЧДУ, 1997. - С. 131-132.
Риторичне питання у драматичній поемі “Кассандра” Лесі Українки // Проблемі питання синтаксису: Зб. наук. праць. - Чернівці: ЧДУ, 1997. - С. 168-175.
Питальні конструкції у мові романів “Серце не камінь” та “Балада про вершника на білому коні” // Творча індивідуальність і мовостиль Михайла Івасюка: Збірник статей до 80-річчя від дня народження письменника. - Чернівці: Молодий буковинець, 1997. - С. 76-78.
Питальні речення у мові творів Г. Квітки-Основяненка // Актуальні проблеми граматики: Зб. наук. праць: Наук. зап. Кіровоградського держ. пед. ун-ту ім. В. Винниченка. - Вип.2. - Кіровоград: КДПУ ім. В. Винниченка, 1997. - С. 162-166.
Категорія питання у мовно-філософському аспекті // Гуманітарна освіта і фактор світової інтеграції / Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - Ч.ІІ. - Чернівці: Рута - Митець, 1997. - С. 218-222.
Особливості функціонування питальних речень у творах Б. Лепкого // Творчість Богдана Лепкого в контексті європейської культури ХХ століття / Матеріали Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 125-річчю від дня народження письменника. - Тернопіль: ТДПУ ім. В. Гнатюка, 1998. - С. 304-308.
До проблеми класифікації питальних речень // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. - Вип. 34. - Словянська філологія. - Чернівці: ЧДУ, 1998. - С. 127-131.
Особливості питальних речень у мові творів буковинських письменників // Українська мова на Буковині: минуле і сучасне / Матеріали ІІ Всеукраїнської наукової конференції. - Чернівці: Місто, 1998. - С. 215-220.
Запит як комунікативна інтенція речень питальної модальності // Актуальні проблеми менталінгвістики: Науковий збірник. - Київ: Брама, 1999. - С. 256-261 (у співавт. з Н. Гуйванюк).
Альтернативне питальне речення як комунікативно-функціональний тип структур питальної модальності // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. - Вип. 52-53. - Словянська філологія. - Чернівці: Рута, 1999. - С. 201-206.
Питально-спонукальні речення у прозі О.Кобилянської // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. - Вип. 58-59. - Словянська філологія. - Чернівці: Рута, 1999. - С. 203-206.
Текстотвірна роль активізуючих запитань // Записки з українського мовознавства: Зб. наук. праць. - Вип. 8. - Одеса: Астропринт, 1999. - С. 73-86.
Питальні речення з субєктивно-модальними синтаксемами // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. - Вип. 81. - Словянська філологія. - Чернівці: Рута, 1999. - С. 187-195.
Комунікативно-функціональні типи невласне-питальних речень // Наукові записки. - Вип. 23. - Серія: Філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2000. - С. 96-103.