Категорія інтенсивності в сучасній німецькій фразеології (на матеріалі фразеологічних одиниць тематичної групи "інтелектуальні здібності людини") - Автореферат

Концентрація уваги на мовній (мовленнєвій) особистості людини з її системою уявлень, знань і цінностей дозволяє розуміти природну мову як явище когнітивного порядку, що використовується в комунікативному процесі та має для цього необхідні одиниці, структури й механізми. Серед питань, що розвязуються в межах сучасної парадигми лінгвістики, на одне із пріоритетних місць висувається проблема когнітивно-семантичних просторів та їх розбудови в межах певних лексико-фразеологічних систем. Зокрема, це стосується і феномена ”інтенсивність”, лінгвістична невизначеність якого зумовлює звернення дослідницької уваги до сучасних наукових міждисциплінарних напрацювань. Актуальність зумовлена вищеокресленими чинниками та визначається незмінним інтересом лінгвістичної громадськості до семантики мовних одиниць у цілому та фразеологічних зокрема, а також недостатньою розробкою системи визначення механізмів створення, модифікації та функціонального прояву інтенсивності ознаки ІЗЛ у фразеокорпусі сучасної німецької мови. Дисертація виконана в межах комплексної науково-дослідної теми кафедри німецької філології Київського національного лінгвістичного університету ”Взаємодія одиниць різних рівнів мовлення та мови” (затверджена вченою радою КНЛУ, протокол № 4 від 27.11.2000 р.), яка становить частину держбюджетної наукової теми МОН України ”Типологія та функціонування мовних одиниць фонетичної, граматичної та лексичної систем германських і романських мов: когнітивний, комунікативний та прагматичний аспекти” (затверджена вченою радою КНЛУ, протокол № 5 від 25.01.1997 р.).У першому розділі (”Лінгвофілософські основи категорії інтенсивності”) здійснено аналіз основних поглядів лінгвістів щодо категорії інтенсивності, обґрунтовано онтологічні та психологічні передумови виникнення та модифікації інтенсивності ознаки ІЗЛ у ФО в контексті дії діалектичного закону переходу кількісних змін у якісні. Встановлення ступеня прояву (інтенсивності) ознаки ІЗЛ у ФО в роботі здійснюється через мисленнєве відокремлення від певної якісної цілісності якої-небудь властивості, тобто через абстракції ”кількість” / ”якість”. Убін уперше зробили спробу виміряти інтенсивність прояву ознаки за допомогою шкали, на якій інтенсема є дискретним її показником, оскільки вона сигналізує про позицію суперординарної якості ознаки по відношенню до еталона-норми: GROЯE Klasse: GROЯE Klasse; ganz GROЯE Klasse. Під інтенсивністю в дисертації розуміється така семантична категорія, якій властива градація ступеня вияву ознаки за моделлю інтенсифікації - процесу її підсилення відносно результату, тобто показника цієї інтенсивності на відповідній шкалі. Для опису семантики ФО було розглянуто структуру значення цих мовних одиниць, а застосування методу компонентного аналізу дозволило виділити такі значення: категоріальне (найзагальніше за змістом, відповідає інваріантному частиномовному значенню ”предметність”, ”ознака”, ”дія”), архісемне (спільне для певної ЛСГ), диференційне (розрізняє значення за інтенсивністю), потенційне (не характеризує предмет чи явище системно, а зявляється лише в конкретних ситуаціях), градуальне (кількісна та якісна характеристики не збігаються).Процес її становлення базується на філософському законі переходу кількісних змін в якісні та конституюється шляхом екстраполяції відповідних логічних операцій (аналіз, синтез, порівняння, ототожнення, абстрагування, узагальнення тощо) на фразеологічну підсистему мови, що може бути підтвердженим лише при комплексному підході до аналізу цього явища. Інтенсивність є градуйованою семантичною категорією та становить собою кількісну характеристику певної якості у вигляді шкали (відносно визначеної норми якості), на якій інтенсема виступає як мінімальний дискретний репрезентант інтенсионалу ІЗЛ у фразеологічних одиницях. Становлення інтенсивності ознаки ІЗЛ при первинному фразеотворенні відбувається при взаємодії мотивації мисленнєвого процесу, дериваційних та екстралінґвальних чинників на основі слів, словосполучень і речень. До лексико-семантичних засобів становлення інтенсивності зазначеної ознаки у ФО належать метафоричне та метонімічне переосмислення, елімінація відтінків значення, суміщення несумісних понять, мейозис, оксюморон. Фонетичні засоби (зміна основного тону, фразовий, логічний та емфатичний наголоси, сила голосу, чергування темпу, паузація, алітерація), гармонійно взаємодіючи з граматичними та лексичними, сприяють підсиленню якісних показників інтенсивності в патерні первинного фразеотворення, у межах якого конституюється в основному якісна інтенсивність.

Основний зміст дисертації

Вираження інтенсивності прояву ознаки ”інтелектуальні здібності людини” у фразеології є значущим з точки зору пізнавального сприйняття дійсності. Процес її становлення базується на філософському законі переходу кількісних змін в якісні та конституюється шляхом екстраполяції відповідних логічних операцій (аналіз, синтез, порівняння, ототожнення, абстрагування, узагальнення тощо) на фразеологічну підсистему мови, що може бути підтвердженим лише при комплексному підході до аналізу цього явища.

Інтенсивність є градуйованою семантичною категорією та становить собою кількісну характеристику певної якості у вигляді шкали (відносно визначеної норми якості), на якій інтенсема виступає як мінімальний дискретний репрезентант інтенсионалу ІЗЛ у фразеологічних одиницях. Якісна інтенсивність ознаки ІЗЛ повязана з образністю, емоційністю, оцінністю, переосмисленням основного значення, впливом екстралінґвальних чинників. Кількісна інтенсивність досягається лексичними, граматичними та лексико-граматичними засобами на основі якісних змін внутрішньої форми ФО. У процесі фразеотворення на інтенсивність ознаки ІЗЛ впливають як лінґвальні, так і екстралінвальні чинники.

Становлення інтенсивності ознаки ІЗЛ при первинному фразеотворенні відбувається при взаємодії мотивації мисленнєвого процесу, дериваційних та екстралінґвальних чинників на основі слів, словосполучень і речень. До лексико-семантичних засобів становлення інтенсивності зазначеної ознаки у ФО належать метафоричне та метонімічне переосмислення, елімінація відтінків значення, суміщення несумісних понять, мейозис, оксюморон. Лексико-граматичними засобами її відтворення є: експлікація початкової форми, фразеологічна диференціація, перифрази, евфемізми, лексико-синтаксичні зсуви.

До граматичних засобів відтворення інтенсивності ознаки ІЗЛ у фразеологічних одиницях належать ”підсилювальний” синтаксис, часові форми дієслова, ступені порівняння прикметників / прислівників тощо. Фонетичні засоби (зміна основного тону, фразовий, логічний та емфатичний наголоси, сила голосу, чергування темпу, паузація, алітерація), гармонійно взаємодіючи з граматичними та лексичними, сприяють підсиленню якісних показників інтенсивності в патерні первинного фразеотворення, у межах якого конституюється в основному якісна інтенсивність.

Реалізація категорії ”інтенсивність ознаки ІЗЛ” повязана з образністю, експресивністю, емоційністю, стилістикою. Образність виступає однією з причин становлення цієї категорії у фразеології німецької мови. Експресивність є мовленнєвим втіленням інтенсивності у ФО, емотивність комплементарно її супроводжує, а інтенсивність вказує на характер її прояву в тій чи іншій ФО. Ступінь оцінності та емоційності мовної одиниці, від яких безпосередньо залежить і ступінь прояву інтенсивності ознаки ІЗЛ, корелює із стилістичним компонентом, оскільки обидва вони властиві функціонально обмеженим, стилістично маркованим ФО.

Для вторинного фразеотворчого процесу характерна як якісна, так і кількісна моделі конституювання інтенсивності. Тут відбуваються активні модифікаційні процеси у ФО з інваріантним значенням ”інтелектуальні здібності людини”, причому на основі стійких мікротекстів фразеологічного та нефразеологічного плану. При вторинному фразеотворенні підсилення цієї ознаки відбувається внаслідок субституції компонентного складу, граматичної та орфографічної модифікації компонентів, розширення чи звуження значення, а також контамінації. Серед процесів, які регулюють прояв інтенсивності ознаки ІЗЛ, найбільшими преференціями користується субституція компонентного складу ФО, тоді як розширення, контамінація та звуження лише доповнюють цей арсенал.

У роботі відзначено також помітне підсилення інтенсивності прояву ознаки ІЗЛ внаслідок кількісного збільшення компонентного складу фразеологізмів (кількісна інтенсивність). Лексичні одиниці, які виступають розширювачами ФО, одночасно сигналізуючи про інтенсивність, утворюють двочленну систему, частини якої складаються зі слів-підсилювачів (сприяють більшій актуальності ознаки ІЗЛ) і слів-інтенсифікаторів (мають ”внутрішній інтенсив”). Модифікація фразеологічного значення у процесі діахронічного варіювання є засобом підсилення ознаки й ”оновлення” образу.

Розроблена методика аналізу інтенсивності семантичної ознаки ”інтелектуальні здібності людини” на матеріалі фразеологічних одиниць німецької мови може бути застосована й до аналізу інших фразеологічних груп, а також для спеціального дослідження лексичних і граматичних засобів, що виражають інтенсивність будь-якої градуйованої ознаки в різних природних мовах.

1. Гурко М.З. Интенсивность как лингвистическая категория // Наука і сучасність: Зб. наук. праць. Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. Серія ”Педагогіка. Філологія”. - К.: Логос, 2001. - Вип. 27. - С. 189-196.

2. Гурко М.З. Категория интенсивности во фразеологии // Наука і сучасність: Зб. наук. праць. Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. Серія ”Педагогіка. Філологія”. - К.: Логос, 2002. - Вип. 30. - С. 180-188.

3. Гурко М.З. Уменьшение интенсивности признака при вторичном фразообразовании // Наука і сучасність: Зб. наук. праць. Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. Серія ”Педагогіка. Філологія”. - К.: Логос, 2003. - Вип. 37. - С. 170-176.

4. Гурко М.З. Усиление интенсивности признака при вторичном фразообразовании // Наука і сучасність: Зб. наук. праць. Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. Серія ”Педагогіка. Філологія”. - К.: Логос, 2003. - Вип. 40.- С. 147-157.

5. Гурко М.З. Категория интенсивности во фразеологии // Нова філологія. - Запоріжжя: ЗДУ, 2002. - № 1 (12). - С. 288-290.

6. Гурко М.З. Деякі різновиди прояву категорії інтенсивності при первинному фразеотворенні // Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики: Тези 9-ї Всеукр. наук. філол. конф. - Черкаси: ЧДТУ, 2002. - С. 76-77.

7. Гурко М.З. Модификация интенсивности признака при вторичном фразообразовании // Переклад як вторинна комунікація: Тези Всеукр. науково-методичної конф. - Харків: Харківський нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна, 2004. - С. 86-88.