Лінгвістичний статус категорії інтенсивності, закономірності її виокремлення у сучасній польській мові. Дослідження когнітивного змісту та семантичного потенціалу мовних засобів реалізації категорії інтенсивності і особливості її дериваційних засобів.
Аннотация к работе
Повний словник тієї чи іншої мови небезпідставно можна розглядати як комплексний інвентар усіх ідей, інтересів і занять, що приваблюють увагу цього суспільства». Дослідження категорії інтенсивності в семантичному та когнітивному аспектах відповідає сучасним підходам до вивчення мовних явищ, оскільки враховує параметри як традиційної, так і новітньої лінгвістичної парадигм. Крім того, комплексне дослідження особливостей вираження інтенсивності у сучасній польській мові слугує науковому осмисленню та розробці важливих лінгвістичних проблем, як-от: співвідношення концептуальної і мовної картин світу, розмаїття когнітивно-семантичних значень, дериваційні процеси як засіб увиразнення інтенсивності та деякі інші. Системний аналіз категорії інтенсивності у сучасній польській мові із залученням великої кількості фактичного матеріалу ще не був предметом спеціального дослідження. Предметом нашого дослідження є когнітивні та семантичні особливості категорії інтенсивності у сучасній польській мові; інтенсивний аспект семантики дієслів та прикметників як комплексу одиниць лексикону, які обєднуються у загальне значення ознаки в широкому розумінні цього слова: ті, що мисляться у динаміці (вони лежать в основі значень дієслів), і ті, які мисляться статично (вони лежать в основі семантики прикметників).Когнітивний погляд на природу і функціонування мови постійно повертає нас до вивчення мови як найважливішого засобу спілкування та формування думки, розмаїтості мовних фактів, проблем співвідношення мови і мислення, знака і значення. Беручи до уваги напрацювання вчених, які досліджують різні параметри цієї категорії, і синтезуючи багатовимірність їхнього трактування, ми виводимо таку дефініцію: інтенсивність - це мовна категорія, складовими якої є емотивний і/або оцінний компоненти, що підсилюють, збільшують, напружують кваліфікативно-оцінну характеристику субєкта, предмета чи явища, яку репрезентують різнорівневі засоби вираження. Найбільш показовими у плані лексичної реалізації інтенсивності у сучасній польській мові є передовсім дієслова, які передають стан збудження, піднесення, зосередження і напруження сил при здійсненні чого-небудь (rozdzierac, rujnowac, wrzeszczec, drzec sie, wymeczyc sie та ін.). У цьому розділі розкрито також суть пізнавальної та експресивної функцій мови в реалізації категорії інтенсивності, розмежовано поняття емоції й експресії як складових інтенсивності і роль оцінного компонента значення; крім того, розрізнено спільні й відмінні риси інтенсивності та інтенсифікації. До неї належать такі типи лексем: 1) адєктиви, що виражають граничне вичерпання фізичних або психічних сил субєкта (utyrany, zziajany, zaorany, markotny, zbolaly, zaganiany, schorowany, spracowany, zabiegany, skonany, meczenski); 2) лексеми, що передають надмірні психосоматичні реакції субєкта (zabeczany, przybity, olsniewajacy, frasobliwy, zadumany, splakany, markotny, rozgoraczkowany, strapiony); 3) адєктиви, що виражають крайні впливи якостей субєкта у стосунку до іншої людини (morderczy, krwiozerczy, represyjny, dyktatorski, mocarny, tyranski, niszczycielski, okrutny, niemilosierny, destrukcyjny, barbarzynski, eksterminacyjny, despotyczny); 4) прикметники, які окреслюють субєкт під впливом зовнішніх чинників (zalany, zapijaczony, uchlany, nazarty, zarloczny, lapczywy); 5) адєктиви, які характеризують субєкт під час ненормативного комунікативного акту (gromki, rozgadany, rozwrzeszczany, wrzaskliwy).