Аналіз історичного розвитку інституту касації в світовій правовій системі і в Україні. Визначення функцій касаційного провадження у цивільному і господарському судочинстві. Сутність принципів господарського судочинства та їх дія в касаційному провадженні.
Аннотация к работе
Реалізацію судової реформи було продовжено Законом України “Про судоустрій України” від 7 лютого 2002 р., згідно з яким було удосконалено систему господарських судів, серед яких Вищий господарський суд України (далі скорочено - ВГСУ) набув статусу касаційного суду. Поспішне формування інститутів апеляційного та касаційного провадження в господарському судочинстві України та прийняття інших нових законодавчих процесуальних рішень призвело до суперечностей у застосуванні процесуальних норм у практичній діяльності господарських судів, що не сприяє належному захисту прав та законних інтересів як юридичних, так і, в певних випадках, фізичних осіб. Обєктом дослідження є суспільні правовідносини, які виникають у звязку з поданням касаційної скарги на судовий акт місцевого господарського чи апеляційного суду, її розглядом господарським судом касаційної інстанції та ухваленням нового судового акту у формі постанови (ухвали) про скасування чи зміну оскаржуваних судових актів та ухвалення нового судового рішення або зміну його, про відхилення касаційної скарги і залишення оскаржуваного судового акту без змін, про повне чи часткове скасування судового акту та передачу справи на новий розгляд. Використання порівняльно-правового методу забезпечувалося порівняльним аналізом норм чинного ГПК України і законопроектів нового ГПК, які перебувають на розгляді Верховної Ради України, чинного ЦПК України 1963 р. і нового ЦПК України 2004 р., що дало можливість запропонувати найбільш оптимальні пропозиції щодо вдосконалення процесуального законодавства. Вперше визначено систему засад побудови інституту касації в законодавстві України, якими, зокрема, є: 1) самостійність дволанкової системи касаційного провадження як стадії господарського процесу; 2) обмеженість кола осіб, що мають право на касаційне оскарження; 3) імперативність переліку судових актів господарського суду, що можуть бути обєктом касаційного оскарження; 4) обмеженість повноважень суду касаційної інстанції переглядом судових актів лише з позицій відповідності їх законодавству України без права виявлення ступеню їх обґрунтованості; 5) імперативна вичерпність переліку повноважень суду касаційної інстанції.Аналізуючи наукові дослідження щодо становлення інституту касації, дисертантка поділяє позицію тих авторів, які вважають, що фактично система перегляду судових актів зародилася ще у Стародавньому Римі у вигляді апеляційного провадження, хоча первісно рішення римського суду не піддавалися оскарженню. Тому в дисертації обґрунтовано висновок про започаткування в Україні інституту касації з внесенням змін Законом України від 21 червня 2001 р. до ГПК України, який отримав нову назву - Господарський процесуальний кодекс України, шляхом доповнення його новим розділом XII “Перегляд судових рішень у касаційному порядку“, положення якого замінили інститут перевірки рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду, що не мав аналогів у світовій правовій системі. Крім цих осіб касаційну скаргу мають право подати також особи, які не залучалися до участі у справі, якщо прийняті судом рішення чи постанова стосуються їх прав і обовязків. Власне такий висновок підтверджується певною мірою і розясненнями президії ВГСУ від 28.03.2002 р. в якому є застереження про те, що право на касаційне оскарження мають також громадяни, що не є субєктами підприємницької діяльності, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав та обовязків. З урахуванням викладеного, у майбутньому новому ГПК України доцільно було б передбачити правило про те, що право на касаційне оскарження у справах позовного провадження мають не лише сторони та прокурор, але і треті особи, державні й інші органи та посадові особи, яким законом безпосередньо надано право захищати права та законні інтереси інших осіб.Підсумки наукового дослідження сформульовані у Висновках, які відображають основні наукові та науково-практичні результати аналізу правового регулювання відносин в стадії касаційного провадження в господарському судочинстві. Узагальнено основні фундаментальні засади побудови інституту касації в господарському процесуальному праві України. За чинним ГПК України право на касаційне оскарження мають сторони, прокурор, а також особи, не залучені до участі у справі, але права яких порушені прийнятим судовим актом. В новому ГПК України має бути виключена можливість касаційного оскарження судових актів, що не були предметом апеляційного оскарження.
План
Основний зміст
Вывод
Підсумки наукового дослідження сформульовані у Висновках, які відображають основні наукові та науково-практичні результати аналізу правового регулювання відносин в стадії касаційного провадження в господарському судочинстві. До таких можна віднести, зокрема, наступні: 1. Визначено основні етапи розвитку інституту касації в світовій правовій системі та в Україні.
2. Узагальнено основні фундаментальні засади побудови інституту касації в господарському процесуальному праві України.
3. Підтримана в процесуальній науці концепція поділу принципів на організаційні і функціональні, дія яких проявляється тією чи іншою мірою у касаційному провадженні, але у обмеженому форматі.
4. За чинним ГПК України право на касаційне оскарження мають сторони, прокурор, а також особи, не залучені до участі у справі, але права яких порушені прийнятим судовим актом. Коло цих субєктів має бути розширене, зокрема, третіми особами.
5. В новому ГПК України має бути виключена можливість касаційного оскарження судових актів, що не були предметом апеляційного оскарження.
6. В процесуальному праві має передбачатися не місячний строк касаційного оскарження, а 30-денний, оскільки це полегшить порядок його обчислення.
7. В чинному ГПК України відсутній термін поновлення пропущеного строку касаційного оскарження. Доцільним може бути тримісячний (90-денний) строк.
8. Повноваження касаційної інстанції мають розглядатися як обовязкові для застосування.
9. В ГПК України мають бути визначені правові підстави забезпечення касаційної скарги.
10. Внесені конкретні пропозиції щодо вдосконалення проекту нового ГПК України, прийнятого Верховною Радою України в першому читанні.
Список литературы
1. Біда К.М. Принципи касаційного провадження в господарському судочинстві України // Актуальні проблеми міжнародних відносин.-2003.-№ 41 ч. 2.-С.186-191.
2. Біда К.М. Виникнення і розвиток касації // Вісник Хмельницького інституту регіонального управляння та права. - 2004.- № 3.- С. 112-121.
3. Біда К.М. Субєкти права на касаційне оскарження в господарському судочинстві України (сучасність та перспективи) // Вісник господарського судочинства. - 2004.- № 4.-С. 180-187.
4. Біда К.М. Положення господарсько-процесуального законодавства про обєкт та строк касаційного оскарження вимагають удосконалення. // Юридична Україна.-№ 2.-2005.- С. 46-52.