Розробка методів створення динамічних картографічних моделей проблемно-практичної орієнтації. Система показників, серії карт динаміки різних типів. Методика картографування динаміки соціально-економічних явищ. Апробація її теоретико-методичних положень.
Аннотация к работе
Тому розробка методики картографування динаміки соціально-економічних явищ і її детальна апробація на змінах чисельності, демографічних характеристиках населення України, як найбільше динамічному і найважливішому обєкті, є проблемою давно назрілою, яка з різних причин в тематичному картографуванні України розглядалася мало. Це і зумовило вибір відповідної теми дисертаційної роботи, зокрема, необхідність опрацювання методики картографування змін соціально-економічних явищ і процесів, що надавало б загальні уявлення про просторові зміни, особливо при опрацюванні стратегій розвитку регіонів, визначених в Указі Президента України Л.Д.Кучми “Про концепцію державної регіональної політики” від 25 травня 2001 р. Теоретико-методологічні й практичні положення обраного в дисертації напряму досліджень знайшли відображення в наступних наукових програмах і темах відділу картографії Інституту географії НАН України: а) “Картографічне забезпечення комплексу природоохоронних заходів щодо екологічного оздоровлення басейну Дніпра” (Постанова Бюро відділення наук про Землю, протокол №18 від 30.03.99р.); б) “Розробка методики використання картографічних методів аналізу для оцінки ходу виконання Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води” (за договором №147/040202/09/178 від 11 жовтня 2000р.), в) “Національний атлас України: розробка та укладання авторського оригіналу атласу” (Постанова Бюро відділення наук про Землю, протокол №5, § 41 від 05.06.2001 р.). Метою дослідження є розробка наукової методики картографування динаміки соціально-економічних явищ у регіонах різного рангу, її апробація на змінах характеристик населення, зокрема чисельності, демографічних процесів в Україні, якості життя населення, у показниках якого проявляються усі зміни в економіці та соціальній політиці держави. Результати дисертаційного дослідження у вигляді теоретико-методичних основ картографування соціально-економічних явищ, методики картографування змін соціально-економічних явищ і процесів мають значення для дослідження цих процесів в Україні і за її межами, особливо в час, коли розробляються стратегічні плани розвитку регіонів з урахуванням “Порядку денного на ХХІ століття”, прийнятого в Ріо-де-Жанейро (1992 р.).У першому розділі - Теоретико-методичні положення картографування зміни соціально-економічних явищ - розглянуті поняття: “розвиток”, “зміна”, “процес”, “динаміка”; наведено існуючі підходи до вивчення динаміки явищ; проаналізовано досвід картографування населення і його змін; стан і перспективи картографування динаміки із залученням сучасних технологій. У другому розділі - Теоретико-методичні розробки картографування динаміки населення - здійснено аналіз основних характеристик населення другої половини ХХ ст. в Україні; визначено загальнонаукові підходи і методи дослідження динаміки населення; запропоновано структурно-графічну модель обєкта дослідження, визначені чинники, їх тематика і структура картографування; здійснено модифікацію способів зображення динаміки явищ. Багато визначних вчених мали різні уявлення про характер динаміки населення земної кулі, зокрема: систематичне зменшення населення (Вольтер, Мірабо, Монтескє), універсальний закон зростання населення (Ейлер), теорія зростання населення (Т.Мальтус), теорія послідовного збільшення протидії необмеженому зростанню населення (Пірл-Рід), модель динаміки світових процесів (Д.Форрестер), питання оптимального варіанту чисельності (оптимуму) населення (А.Сові), гіперболічний характер зростання населення Землі (Е.Н.Князева, С.П.Курдюмов). У результаті аналізу моделі обєкта зроблені наступні висновки: а) при вивченні динаміки потрібно розглядати не залежність різних обєктів, а залежність наступних і попередніх станів одного й того ж обєкта або явища; б) моделюючи зміни населення, необхідно враховувати різні чинники, насамперед, визначити головні, які діють у досліджуваний період; в) визначити головні тенденції, закономірності і принципи дії; г) співвідношення на моделі субєктивного і обєктивного повинно бути на користь обєктивного знання; ґ) при дослідженні впливу чинників на населення більш ефективний метод побудови “малих моделей”; д) моделі, побудовані на базі стабільного населення, менше підходять для аналізу економічного або соціального стану; е) при картографуванні чинники, які впливають на населення, повинні розглядатися в динаміці. Основними з методологічних положень є: а) соціально-демографічні процеси за своєю природою є сполученням двох аспектів: біологічного і соціального; б) не всі чинники мають однаковий напрям дії; необхідно враховувати і визначити області дії тих чинників, які зумовлюють інтенсивність і результат дії; в) самі чинники, їх дія неоднаково виявляють себе на різних рівнях (на рівні суспільства і на рівні сімї); г) однорідні чинники утворюють комплексну систему і їх взаємодія відбувається через весь комплекс.; ґ) при дослідженні впливу чинників на динаміку населення самі чинники необхідно розглядати в динаміці
План
1. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Вывод
Основними результатами виконаного дослідження є: 1. Розробка методики картографування динаміки соціально-економічних явищ та її детальна апробація на змінах чисельності, демографічних характеристиках населення України як найбільш динамічному і найважливішому обєкті, що є давно назрілою проблемою, яка з різних причин у тематичному картографуванні України не розглядалася. Проведений аналіз існуючих методичних розробок картографування динаміки соціально-економічних явищ показав, що прийоми і методи відображення динаміки потребують суттєвого вдосконалення, особливо при застосуванні нових технологій. У звязку з цим розроблено шляхи та методи створення динамічних картографічних моделей проблемно-практичної орієнтації з широкими можливостями оперативної електронної обробки і поновлення інформації.
2. На базі узагальнення теоретичних знань філософської, демографічної, картографічної наук проведено аналіз і уточнення понятійного апарату картографування особливостей динаміки. До термінів, що характеризують особливості зміни явищ і процесів, відносяться: розвиток, рух, взаємодія, циклічність, процес, деградація, динаміка тощо. Динамічному процесу притаманні всі види руху. З урахуванням цих положень визначено сутність терміну “динаміка”, який визначаємо як зміну, що передає стан руху (зростання, спад, циклічність, коливання) з притаманними швидкостями, під впливом діючих на неї чинників за існуючих умов. Вперше наведено графічні види прояву динаміки: зростання / спадання (прямолінійне, криволінійне), циклічність (зростання, убування), коливання з певним ритмом.
3. Проведений аналіз регіональних і національних атласів дозволив розподілити карти, які мають динамічні аспекти, наступним чином: а) карти, які дозволяють вивчати динаміку явищ (різночасові карти); б) карти, які поряд з головним змістом показують окреме явище у динаміці; в) карти, які безпосередньо відображають динаміку явищ. Здійснений у роботі аналіз сучасних ГІС-технологій у світі й Україні показав, що розвиток нових технологій в картографії, зокрема динамічного картографування, призвів до значних змін у розробці й укладанні традиційних карт. Застосування сучасних технологій у дослідженні викликало необхідність опрацювання питань, повязаних із розробкою умовних знаків, зображувальних засобів та шкал для відображення зміни явищ і процесів.
4. У роботі проаналізовано загальнонаукові підходи і методи дослідження динаміки населення. Як у минулому, так і сьогодні існує багато поглядів на динаміку населення і, у звязку з цим, різноманітних прогнозів щодо чисельності населення світу і окремих його регіонів. В Україні є кілька типів прогнозів (песимістичні, середні, оптимістичні), виконаних різними установами. У розробці подібних прогнозів велику користь може надати використання запропонованих методів картографування динаміки явищ на основі сучасних ГІС-технологій, розроблених у дисертації.
5. Вивчення обєкта картографування (населення і його зміни) на основі літературних джерел дало змогу: виявити типові риси і характерні особливості зміни населення України у часі; визначити зміст і тематику майбутніх карт. Запропоновано структурно-графічну модель, яка дозволяє визначити місце обєкта картографування: населення і його зміни в системі “суспільство-природа”. Опрацьована структурно-графічна модель сприяла розробці теоретико-методологічних положень картографування чинників, які впливають на динаміку населення. Визначено тематику, напрями і прийоми картографування чинників. Проведений аналіз моделі дав змогу визначити зміст і тематику майбутніх карт для дослідження проблем розвитку регіонів різного рангу.
6. Інформацію про обєкт дослідження подано у вигляді структурно-інформаційної моделі, яка сприяла упорядкуванню різних статистичних даних, визначенню їх особливостей та характеру територіальних відмін. Створено проблемно-орієнтовну базу даних динаміки населення України в розрізі регіонів та міських поселень за переписами населення, в програмах Exell і Map Info. Розроблено і відповідним чином організовано базу даних, яка відображає розподіл населення України і його характеристики за 100 років, що є однією із складових для створення БКД, яка розробляється в Інституті географії НАН України.
7. Обґрунтовано головні показники картографування демопроцесів за змінами у часі і за територією. Для карт динаміки населення виділено чотири ступені комплексування показників. Розроблено графічні моделі демографічних процесів (народжуваності, смертності, шлюбності розлучуваності, міграцій) для цілей картографування. На кожній моделі зазначено основні характеристики демографічного процесу і показники картографування. На розроблених моделях виділено серії карт динаміки, які відображають різноманітні властивості і особливості кожного демографічного процесу.
8. У процесі створення карт розроблено систему підходів до проектування серій карт динаміки: а) кожна серія дає детальну характеристику обєкта на певні дати або періоди; б) тематично повязані серії підпорядковуються одній провідній ідеї; в) тематика карт базується на структурно-графічній моделі обєкта; г) тематика сприймається і використовується на різних рівнях картографування; ґ) для карт серій застосовано масштаби 1 : 6 000 000, 1 : 8 000 000, одну проекцію, типову географічну основу, єдині компоновку і принципи генералізації та побудови легенд, оформлення. Розроблено тематичну структуру карт динаміки населення України у восьми серіях (всього 38 карт), яка відповідає системній упорядкованості характеристик населення на структурно-графічній моделі обєкта дослідження. Серії карт структуровані за принципом “від простого до складного”. Перша серія аналітичних карт містить відомості про зміну чисельності населення в регіонах України. Наступні пять серій аналітичних карт дають уявлення про зміни демографічних процесів (народжуваності, смертності, шлюбності, розлучуваності, природного приросту). Серія карт територій за динамікою демопроцесів (масштаб 1 : 8 000 000) дає комплексну оцінку кожного демопроцесу за 40 років. Узагальнюючою картою демопроцесів є синтетична оцінювальна карта “Україна. Демографічні процеси (1959-1998 рр.)” (масштаб 1 : 6 000 000), яка дає інтегративне уявлення про їх динаміку в Україні в другій половині ХХ ст. Обґрунтовано теоретико-методичні положення картографування динаміки населення м. Києва і Київської області, які стали основою для практичної розробки двох карт людності міських поселень Луганської області за 100 років (масштаб 1 : 750 000).
9. У процесі дослідження розроблено систему методів картографування динаміки соціально-економічних явищ. Вона включає модифіковані способи зображення, переломні шкали, пристосовані для відображення ними динаміки явищ та покращення на картах візуалізації певних змін. Методика картографування динаміки процесів і явищ за тривалий термін (на прикладі зміни демопроцесів в Україні в другій половині ХХ ст.) базується на використанні двох ознак: а) виду зміни (графічного прояву динаміки демопроцесів); б) середнього темпу зміни. Для всіх областей України і Автономної Республіки Крим було побудовано графіки змін демопроцесів (народжуваності, смертності, шлюбності, розлучуваності). Співставлення двох ознак (графічного виду зміни явища і середнього темпу його зміни) дозволило створити матриці по кожному демопроцесу, які стали основою легенд серії карт “Україна. Території за динамікою демопроцесів (1959 - 1998 рр.)”. Завершує блок синтетична оцінювальна карта демографічних процесів за 40 років, на якій відображено демографічні процеси в регіонах за характером динаміки: відносно сприятливі, не досить сприятливі, погіршені, значно погіршені і не сприятливі. Також на карті локалізовано додатковий аналітичний показник рейтингу областей.
10. Аналіз укладених серій карт на основі запропонованої методики підтверджує і доповнює теоретичне знання про обєкт досліджень - динаміка демопроцесів в Україні у другій половині ХХ ст. загалом не була сприятливою. Більша частина областей довгий час мала показники, які негативно вплинули на розвиток населення. У результаті проведеного картографічного моделювання змін населення України отримано нове знання про обєкт - виділено території за динамікою демографічних процесів у другій половині ХХ ст. За територією виділяються два великі контрастні регіони: відносно сприятливий захід і несприятливий схід. Створені серії карт вирішують дві задачі: по-перше, аналізують явище або процес відповідно до галузі знань; по-друге, є прикладом апробації методичних розробок картографування динаміки. Запропонована методика картографування динаміки (на прикладі демографічних процесів) забезпечує можливість виділення територій та їх ранжування за динамікою цих явищ, проведення їх співставлення і прогнозування ходу розвитку. На основі використання запропонованої методики можна здійснювати порівняння процесів у регіонах, їх співставлення за двома ознаками: середнім темпом зміни і видами графічного прояву динаміки. Застосування сучасних технологій створення карт дає змогу швидкого їх поновлення статистичними даними Першого Всеукраїнського перепису населення 2001 року.
11. Розроблена методика картографування динаміки соціально-економічних явищ із застосуванням ГІС-технологій, апробована на прикладі населення України, може бути методичною основою для створення динамічних карт для різних галузей застосування. Виконаними теоретичними і практичними розробками доведено, що основні результати, апробовані на найбільш складному і динамічному обєкті картографування - населенні - прийнятні для дослідження більшості соціально-економічних явищ, яким притаманні виявлені види прояву їх динаміки та змін: зростання (спад), циклічність, коливання з певним ритмом. Запропонована методика картографування змін соціально-економічних явищ знайшла своє підтвердження в атласному тематичному картографуванні, зокрема при розробці Національного атласу України.
Список литературы
карта соціальний економічний
1. Курач Т.М. Теоретичні положення картографування особливостей динаміки соціально-економічних явищ // Укр. геогр. журнал. - 1998. - № 3. - С. 28-31.
2. Курач Т.М. Методика картографування динаміки населення // Укр. геогр. журнал. - 2001. - № 4. - С. 29-33.
3. Курач Т.М. Теоретико-методичні підходи до картографування динаміки міських поселень (на прикладі м. Києва і Київської області) // Вісник геодезії і картографії. - 2002. - № 1. - С. 37 - 41.
4. Курач Т.М. Обґрунтування тематики карт динаміки демографічних процесів відповідно до концепції Національного атласу України // Геоінформаційне картографування сьогодні: Науковий збірник. - К.: Академперіодика, 2002. -С. 52 - 54.
5. Курач Т.М. Картографічні дослідження динаміки соціально-економічних явищ. // Географічна наука та освіта в Україні: Збірник наукових праць. - К.: Київський держуніверситет, 2000. С.86 - 87.
6. Курач Т.М. Динамічні аспекти картографування зміни соціально-економічних явищ //Україна та глобальні процеси: географічний вимір: Зб. наук. праць. В 3-х т. - Київ-Луцьк: Ред.-вид. відд. “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. - Т. 2. - С. 353-354.