Особливості музично-сценічної творчості українського композитора, піаніста, диригента і збирача пісенного фольклору - Миколи Віталійовича Лисенка. Дослідження проявів художньої концепції, відображених в операх "Наталка-Полтавка" та "Тарас Бульба".
Аннотация к работе
Один з таких теоретичних підходів уособлює категорія "картина світу", використовувана нині в культурології і мистецтвознавстві у звязку з пошуком нових методологічних концепцій. Одночасне вивчення й апробація нового теоретичного методу в кількох наукових дисциплінах засвідчує його великі потенційні можливості для дослідження національно-етнічної проблематики. На сучасному етапі вивчення національного рівень розвитку науки дозволяє від простої констатації етнічних відмінностей і їх описання (емпіричний підхід) перейти до теоретичної розробки, вивчення механізмів і логіки розвитку національної самобутності, її ознак і характеристик, отже, до побудови моделей національних культур (структурний і функціональний підходи). Комплекс наук, що традиційно займаються такою проблематикою - історія, естетика, етнографія, соціологія, психологія, доповнюється новими напрямками: етнологією, етнопсихологією, етнолінгвістикою, етнопедагогікою. З іншого боку, поєднання культурологічного і мистецтвознавчого підходів при вивченні національної художньої ментальності за допомогою аналізу картини світу в свою чергу сприятиме побудові теоретичних моделей культури.У вступі подано обґрунтування актуальності теми, розкрито міру наукової розробленості проблеми, визначено мету і завдання дослідження, його теоретичне і практичне значення, форми і характер апробації результатів, основні елементи новизни. У мистецтвознавстві "картина світу", яка є синтетичною багатомірною структурою, повязана з історією мистецтва, але відрізняється специфічною спрямованістю, адже "втілення художньої картини світу передбачає аналіз на філософському рівні загальних ліній розвитку, засобів художнього бачення і світосприйняття, еволюції художнього мислення і його детермінантів… Для її вивчення особливе значення мають: філософія, естетика, соціологія, історія, мистецтвознавство, літературознавство, психологія, етнографія". У кожному конкретному випадку вивчення того або іншого аспекту картини світу найважливішими є три моменти: 1) наявність як в окремих творах митця, так і в усьому його доробку елементів, котрі мають загальне значення при формуванні цілісної картини світу; Міжетнічна зміна редакцій (в другій половині XVII століття Москва прийняла "Київський варіант культури", тобто було здійснено "українську редакцію загальноросійської культури"), участь української культурної еліти в побудові загальноросійського "обличчя", відкрите історико-культурне положення України впродовж кількох століть сприяли тому, що національний варіант культури опинився в критичному становищі. В "Енеїді" та "Наталці Полтавці" засновник мовної реформи пропонує вже готовий варіант парадигми української культури, визначає її основні цінності (етика, естетика), семантику (філософія, ментальність, національний характер), пропонуючи засіб існування і реалізації культури як естетично-художньої форми, що став прообразом багатьох процесів культури, повязаних з формуванням "національного автопортрету".У музично-театральній творчості Лисенка виявлено константні смисло-й структуротворчі елементи, необхідні для формування картини світу: це місцевий колорит, художній простір, персонажі, сюжет, жанр.
План
. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
Висновки. У музично-театральній творчості Лисенка виявлено константні смисло- й структуротворчі елементи, необхідні для формування картини світу: це місцевий колорит, художній простір, персонажі, сюжет, жанр. У ХІХ столітті Лисенко створює жанр співогр, а у ХХ - трактує його як художню традицію минулого. фольклор художній опера
Матеріали і результати роботи можуть мати практичне значення при поверненні творів композитора на оперну сцену, і теоретичне при вивченні української культури "за горизонталлю", аналізі творчого союзу Лисенко - Старицький, для прийняття оперної спадщини Лисенка в ХХ столітті і оперним і драматичним театром, зіставлення процесів культуроґенезів українського і російського етносів тощо. У звязку з цим постає необхідність переглянути значення Лисенка лише як композитора ХІХ століття, й визначити його роль у розвитку українського музично-театрального мистецтва і культури взагалі.
Список литературы
1. Тарасова О.І. Українська культура від початку мовної реформи І. Котляревського // Аспекти історичного музикознавства. Дослідження і матеріали. - Харків.: Прапор, 1998. - С. 228-233.
2. Тарасова О.И. Национальный характер и картина мира как принцип типологии культур // Проблеми сучасного мистецтва і культури: Зб. наук. праць. "Проблеми мистецтвознавства та професійної освіти". - К.: ТОВ "Міжнародна фінансова агенція", 1998. - С. 7-16.
3. Тарасова О.И. Музыкально-театральные миниатюры позднего периода творчества Н.В. Лысенко // Проблеми сучасного мистецтва і культури: Зб. наук. праць. "Професійна освіта та мистецтвознавство". - К.: ТОВ "Міжнародна фінансова агенція", 1998. - С. 1-24.