Специфіка карнавалу як особливого святкового дійства, суб’єктом якого є натовп. Провідне місце свята та кохання у комедії В. Шекспіра Сон літньої ночі - любовної історії романтичного характеру з пригодами, переодяганнями, непорозуміннями, плутаниною.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Київський національний лінгвістичний університет Кафедра теорії та історії світової літератури Карнавалізація кохання в комедії В. Шекспіра «Сон літньої ночі» студентки факультету германської філології відділення німецької мови групи МЛнім 32-12 Круглік Ірини Володимирівни Київ-2013 Російський вчений М. Бахтін у своїй фундаментальній праці «Творчість Франсуа Рабле і народна культура Середньовіччя і Ренесансу»[1] вперше продемонстрував специфіку карнавалу як «особливого карнавального дійства», суб’єктом якого є натовп. Карнавал є великою таємницею, адже будь-яка гра, на думку автора славнозвісної книги «Homo Ludens» Й.Гейзінги [2], «любить оточувати себе таємницею». А.Задрожинська переконує, що «час, в якому функціонує homo ludens є часом позалюдським, сакральним». У комедії Шекспіра такою примарою є маленький Пек.