Аналіз процесу соціально-економічних, а також ментальних змін у Російській імперії протягом пореформеного періоду (1861–1917 рр.), з акцентом на трансформаційний вплив капіталізму відносно жителів та інфраструктури Півдня України. Структура населення.
Аннотация к работе
Капіталістична трансформація суспільства у Російській імперії (на прикладі південноукраїнських губерній 1861-1917 рр.) Капіталізм, якщо використовувати сухе визначення, є суспільно-економічною формацією, що базується на соціально-економічній відчуженості основної маси працівників від засобів виробництва як об’єктів власності, від економічної влади, процесу праці й підпорядковує собі інші форми некапіталістичної власності, формуючи процес капіталістичного відтворення [1, 182]. М. Вебер у праці 1905 р. «Протестантська етика і дух капіталізму» слушно зазначав, що першим супротивником, з яким довелося зіткнутися «духові» капіталізму і який являв собою певний стиль життя, нормативно зумовлений і виступаючий в «етичному» вигляді, був тип сприйняття і поведінки, який може бути названий традиціоналізмом [2]. Саме у контексті вищезазначеного важливою для дослідника є зміна суспільно-економічних відносин у Російській імперії за часів реформ другої половини XIX ст. та подальшого її розвитку як капіталістичної держави з «гальмом» у вигляді пережитків абсолютної монархії, казенної церкви, общинної психології (транслятори традиціоналізму). Дослідник історії України А. Каппелер прямо визначає індустріалізацію як найважливіший компонент модернізації Російської імперії, що для історії України мало велике значення, зважаючи на концентрацію сучасної промисловості саме на Півдні України [4, 111]. На початку ХХ ст. сформувався Херсонсько-Катеринославський район українського машинобудування (8,5% загально - російського виробництва). Також варто не забувати і того, що Південна Україна відігравала неабияку роль у формуванні українського товарного ринку, а на її морські порти переорієнтовувалися товаропотоки Лівобережжя та Правобережжя, що сприяло перетворенню українських земель на об’єднаний господарський організм. Наприклад, іноземцям належали майже всі великі торгівельні доми, засновані в Україні 1893 р. (з 14 - 11 фірм з іноземним капіталом від 100 до 800 тис. руб. зосереджувалися в Одесі).