Дослідження розвитку і діяльності цензурних установ в Україні, їх влив на суспільно-політичне життя. Історія цензурних установ в окремих містах і губерніях у другій половині ХІХ ст. Функції Канцелярії київського окремого цензора та її правовий статус.
Аннотация к работе
Перші дослідження діяльності цензури в Україні зявилися на початку ХХ ст. У радянський період дослідження діяльності цензурних установ вважалося неактуальним, адже в СРСР діяла своя цензура - Головліт. Уже в 1870-80-х роках, на відміну від цензурних установ у інших місцях, у Києві відбулося фактичне обєднання згаданих двох установ в одну: Канцелярію київського окремого цензора, в штат якої увійшли окремий цензор по іноземній цензурі, окремий цензор по внутрішній цензурі, позаштатний співробітник по цензурі єврейських видань і два писарі. Звільнені видання повинні були доставлятися в цензуру після їх друкування, але за декілька днів до передбачуваного випуску в світ. Цензурі надавалося право тримати книги три, а щомісячні журнали два дні, потім або дозволяти їх випуск, або затримувати видання і розпочинати судове переслідування.
Список литературы
1. Грушевський М. Ганебній памяті // Україна. - Кн. 4. - К., 1926. - С. 46 - 47; Грінченко Б. Тяжким шляхом (про українську пресу). - К., 1912. - 74 с.; Єфремов С.З нашого життя (мова в українській пресі та вимоги читачів) // Рада. - 1907. - № 84.
2. Петлюра С. З українського життя в минулому році // Слово. - 1908. - №1 - 3; Його ж. Російські культурно-просвітницькі інституції на Україні // Слово. - 1907. - № 27.
3. Овсієнко О.Ф. Антиукраїнська цензурна політика // Українське питання в Російській імперії (кін. ХІХ - поч. ХХ ст.). - К., 1999. - Ч. 1. - 203 с.; Тимошик М. Історія видавничої справи. - К., 2003.- 405 с.
4. Щербак М., Щербак Н. Цензура і преса в Києві на початку ХХ ст.// Історія. Сучасність. - К., 2007. - № 9.- С. 141-146.
5. Центральний державний історичний архів України в м. Києві (далі - ЦДІАК України). - Ф. 442. - Оп. 371. - Спр. 107.