Використання канонічних строфічних форм, як сонет, октави, терцини, рондо і рондель в ранній поетичній творчості Максима Рильського (1910-1929 р.). Нормативні канонічні сонети М. Рильського: римування катренів, терцетів, використання у сонетах п’яти рим.
Аннотация к работе
Рильського рими катренів у переважній більшості повязані охопним римуванням (27 сонетів), інші 14 сонетів перехресним, у двох сонетах поєднується 2 різновиди римування, коли охопне переходить у перехресне: ABBA^CDCD («Людськість») та ABBA^ BABA («Пливуть, живуть високо наді мною...»), тобто М. При охопному римуванні Рильський найчастіше використовує клаузули ЖЧЧЖ ЖЧЧЖ (десять сонетів), ЧЖЖЧ ЧЖЖЧ (вісім сонетів), ЖЧЧЖ ЧЖЖЧ (сім сонетів). Рильський використовує римування у терцетах cdc dee: варіанти клаузул ЖЧЖ ЧЖЖ (вісім сонетів), ЧЖЧ Жчч (чотири сонети), ЧЖЖ ЧЖЖ (один сонет). Рильський послуговується п’ятистопним ямбом (всього цим розміром написано 28 сонетів), трохи менше шестистопним цезурованим ямбом (всього 14 сонетів). У трьох сонетах («Молочно сині зариси полів.», «Тут цілий день у казанах закутий.», «Суворих слів, холодних і шорстких.») дистих має традиційне парне римування (ЕЕ та ее, клаузули відповідно чч та ЖЖ), а в сонеті «Колиусе в тумані життєвому.