Зовнішньополітичний курс Директорії і уряду Української Народної Республіки та відносини урядів УНР та ЗОУНР з Раднаркомом і Добровольчою армією. Боротьба "правої" опозиції проти політики уряду УНР. Розстановка політичних сил у вищих ешелонах влади УНР.
Аннотация к работе
Хронологічні межі дисертації охоплюють час з початку червня 1919 р., коли у Камянець-Подільському створюються українські органи влади і сюди переїжджає державне керівництво УНР, до середини листопада 1919 р., коли Директорія та уряд залишають місто. Оскільки першими дослідниками історії української революції були переважно діячі національно-визвольного руху, то дуже важко, а здебільшого неможливо, розмежувати їх праці на історіографічні та мемуарні. Таким чином, за кордоном висвітлення теми боротьби за державність в добу Директорії аж до 60-х років ХХ століття мало здебільшого мемуарно-дослідницький характер, оскільки майже всі автори безпосередньо брали участь у революційних подіях в Україні. Тема боротьби більшовицької УРСР та Директорії УНР знайшла своє відображення у тритомній праці “Українська РСР в період громадянської війни”, та інших колективних роботах. Гриценко у випуску “Історичних зошитів” Інституту історії України дала аналіз політичних таборів, що змагалися за владу в Україні в 1919 році.Конкретноісторичний аналіз джерелдозволив визначити Камянецьку добу як період, котрий характеризувався тотальною боротьбою за владу на всіх рівнях політичної системи УНР. Вибір політичних, соціально-економічних засад державного будівництва, альтернатива - “трудовий принцип” або демократія - були в центрі політичної боротьби досліджуваного періоду і проявлялись в усіх сферах суспільного життя тогочасної УНР. Уряд УНР мав певні успіхи у налагоджуванні стосунків з повстанськими загонами і зумів добитися політичної підтримки ними влади Директорії УНР та військової допомоги в операціях Дієвої армії. Однак політичні суперечності у вищих ешелонах української влади та зволікання проводу УНР щодо підтримки партизанської боротьби з “добровольцями” викликало недовіру повстанців до Директорії і перехід частини партизанських загонів під вплив інших політичних сил, які активно боролись з Денікіним. Суттєвим фактором, що визначав політичні процеси Камянецької доби, були суперечності між наддніпрянським і галицьким урядами.
Вывод
Конкретноісторичний аналіз джерелдозволив визначити Камянецьку добу як період, котрий характеризувався тотальною боротьбою за владу на всіх рівнях політичної системи УНР. Ідеологія державотворення зазнала у Камянецький період кардинальної зміни. Вибір політичних, соціально-економічних засад державного будівництва, альтернатива - “трудовий принцип” або демократія - були в центрі політичної боротьби досліджуваного періоду і проявлялись в усіх сферах суспільного життя тогочасної УНР.
Влітку-восени 1919 р. уряд УНР зробив ставку на підпорядкування своєму впливові могутнього повстанського руху в Україні. У складній політичній боротьбі Директорії вдалось перехопити ініціативу та нейтралізувати ліворадикальні ЦПК та ГПШ. Уряд УНР мав певні успіхи у налагоджуванні стосунків з повстанськими загонами і зумів добитися політичної підтримки ними влади Директорії УНР та військової допомоги в операціях Дієвої армії. Однак політичні суперечності у вищих ешелонах української влади та зволікання проводу УНР щодо підтримки партизанської боротьби з “добровольцями” викликало недовіру повстанців до Директорії і перехід частини партизанських загонів під вплив інших політичних сил, які активно боролись з Денікіним.
Важливим чинником Камянецького періоду була яскраво виражена політична активність правоопозиційних уряду УНР партій. У сукупності з іншими факторами їх тиск призвів до відмови від класових засад державотворення і декларування переходу до демократії.
Суттєвим фактором, що визначав політичні процеси Камянецької доби, були суперечності між наддніпрянським і галицьким урядами. Вони базувались на різниці ідеологічних, соціально-економічних засад державотворення та зовнішньополітичних пріоритетів. Політична боротьба між Директорією та Диктатурою мала своїм наслідком перехід до демократичних форм управління.
Величезне значення для становлення української держави мало якнайшвидше налагодження роботи адміністративного апарату УНР. Тому уряд пішов на відновлення діяльності тих місцевих інституцій УНР, які існували до більшовицького наступу. При створенні владних структур надзвичайно болючими для УНР були кадрова проблема, фінансова скрута та суперечності між цивільною та військовою владами. Тому в зазначених умовах уряд УНР не зміг створити працюючих органів адміністративної влади на місцях.
Для нормального функціонування державного організму уряд проводив комплекс заходів по збору податків, стабілізації курсу української валюти та товарообміну з закордонними державами. Але всі вони не увінчались успіхами. Особливе значення для розширення соціальної бази Директорії мало вирішення аграрного питання. Прикметною тенденцією цього періоду є “поправіння” частини селянства, яке починає схилятися до викупу землі у приватну власність, але провід УНР не наважився змінити аграрну політику, що разом з іншими чинниками призвело до зриву земельної реформи, а відтак Директорії не вдалось привернути широкий загал селянства на свій бік.
У Камянецьку добу уряд провів значну роботу в напрямі національного примирення. Вживаючи протипогромних заходів та втілюючи в життя закон про єврейську національно-персональну автономію, провід УНР зумів добитися, як на той час, певного поліпшення українсько-єврейських відносин і залучення деяких єврейських партій до процесу державного будівництва УНР.
Основним змістом зовнішньої політики Директорії УНР була боротьба за визнання незалежності України державами Заходу та пошук союзників. Після провалу заходів, спрямованих на наведення стосунків з великими країнами, уряд починає проводити активну політику налагодження регіонального співробітництва з найближчими сусідами. Але добитися визнання суверенності УНР не вдалось. Внутрішня слабкість українського національно-визвольного руху була основною причиною невдач на міжнародній арені.
Список литературы
1. Аграрна політика Директорії УНР //Український історичний журнал. - 1997. - № 2. - С. 68-76.
2. Національна політика Директорії УНР //Матеріали наукової конференції “Центральна Рада і український державотворчий процес”. - Київ., 1997. - 1 частина. - С. 106-115.
3. “Трудовий принцип” чи демократія: вибір політичних засад державотворення в добу Директорії УНР //Консерватизм і державотворення в Центрально-Східній Європі. - Луцьк-Люблін., 1997. - С. 47-50.
4. Вищі органи державної влади УНР Камянецької доби Директорії (червень-листопад 1919 р.) //Поділля і Волинь у контексті історії українського національного відродження: Науковий збірник. - Хмельницький., 1995. - С. 141-143.
5. Місцеві органи влади УНР в Камянецьку добу Директорії (червень-листопад 1919 р.) //Матеріали ІХ-ої Подільської історико-краєзнавчої конференції. - Камянець-Подільський., 1995. - С. 283-285.
6. Продовольча політика Директорії УНР //Матеріали науково-практичної конференції “Меджибіж: 850 років історії”. - Меджибіж., 1996. - С. 137-139.
7. Фінанси УНР у Камянецький період Директорії (червень-листопад 1919 р.) //Тези доповідей пятнадцятої обласної історико-краєзнавчої конференції. - Вінниця., 1996. - С. 42-45.
8. Зовнішня політика Директорії УНР в Камянецьку добу (червень-листопад 1919 р.) //Academia на пошану професора Л. А. Коваленка. Історичні дослідження. - Камянець-Подільський., 1997. - 1 частина. - С. 146-148.
9. Могилівщина в червні-листопаді 1919 р. //Матеріали та доповіді першої Могилів-Подільської краєзнавчої конференції. - Могилів-Подільський., 1996. - С. 75-77.
10. Суспільно-політичні настрої селянства Старокостянтинівського повіту на початку літа 1919 р. //Старокостянтинів і край в просторі часу. Матеріали Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції “Велика Волинь”, присвяченої 470 річчю від дня народження князя К. В. Острозького. - Хмельницький-Старокостянтинів-Самчики., 1997. - С. 166-168.
11. Діяльність І. Огієнка в Камянецький період Директорії УНР //Духовна і науково-педагогічна діяльність І. І. Огієнка (1882-1972) в контексті українського національного відродження. Наукові доповіді другої Всеукраїнської науково-теоретичної конференції. - Камянець-Подільський-Київ., 1997. - С. 89-90.
12. С. Петлюра в Камянецьку добу Директорії УНР (червень-листопад 1919 р.) // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Духовні витоки Поділля: творці історії краю”. - Хмельницький, 1994. Частина 1. - С. 304-307.
13. Дунаєвеччина в Камянецьку добу Директорії УНР (червень-листопад 1919 р.) // Матеріали науково-краєзнавчої конференції “Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій”. - Київ., 1997. - С. 69-71.
14. Директорія УНР та повстанський рух в Україні (1919 р.) //Творчі вершини вченого. Збірник наукових праць до 60-річчя від дня народження доктора історичних наук, професора М. Г. Кукурудзяка. - Камянець-Подільський., 1998. - С. 232-241.