Онтологічне дослідження ролі та культури кам’яних хрестів в XVIII-XX століттях в ритуальному контексті. Ознайомлення з основними положеннями ставрології. Традиції та етапи видобування каменю. Аналіз проявів символізму в національному хресторобстві.
Аннотация к работе
В Україні відроджується інтерес до типу знання, що підіймається від емпіричної реальності до ідей i опускається знову до чуттєвого світу. Нині, за умов поширенняння в суспільстві стандартних аргументів напіввіри, важливо знати першодумки про першотвори, володіти достовірною інформацією про “предмети в оригіналі”, а не про їх спотворені соціологізовані відбитки. Духовно-моральні та знаннєво-світоглядні сфери життя не можуть бути до кінця проявлені в межах лише раціональної діяльності. У камяному хресторобстві України немає досконалих і недосконалих хрестокаменів, завершених і незавершених форм, адже, за теологічним догматом, - “хрест будь-якої форми є істиний хрест”. Взаємодія абстрактних форм зумовлює існування “чистої” конструкції, а більш розвинені ізоморфні структури, відтворюючи картинку життя, репрезентують витвір теургічного ремесла, що може бути ідентифікований за образною стилістикою з конкретною церквою, етносом, регіоном тощо.Поєднавши матеріали польових розвідок з документальними й науковими, опрацювавши релігійну, філософську, історичну, культурологічну, мистецтвознавчу літературу, рукописні фонди, приватні й музейні колекції, ми досягли початків художньо-релігійних образів, дослідили процеси їх змін, розробили схеми й моделі типологічних порівнянь конфесійних відгалужень народної комеморативістики із загальнохристиянською на ґрунті етноеволюційних, фольклорно-апокрифічних традицій, богословських регламентів, канонів церковного культу та ставрографії. Вагомим доробком у становлення хрестології, як «осібного предмета дослідження та окремої галузі науки», виявилася наукова конференція 1996 р. з ретроспективною виставкою “Хрест в українському мистецтві” (Львів, Музей етнографії та художнього промислу). Про історико-етнографічне трактування хреста в реаліях життя і світогляді українського селянина, про погляд на хрест, як символ віри в народних тканинах, ідеться в статтях Г. Про хрестограми (хресмони), хризми, монограми імені Сина Божого і як Його знамення, монографічні хрести, хрестограми у вінку, імпліцитні образи хреста та його семантику, про хресні знамення, іконічні знаки і символи Христа, про еволюції форм їх накреслення й утілення в різних матеріалах, про “орнаментальний хрестовий окультизм” пишуть П. Наприклад, розширення й удосконалення поняттєвого апарату ставрології, викликало до життя не тільки нові логічні форми, такі, як: stavros, екуменічний хрест, архетип, архітектоніка, акт і потенція, типологія, символіка, пластичний етнофольклор, структура функцій, філософія ставротворення, stavros i Via Dolorosa, хрестокамінь і некрополь, stavros і мораль, але й нові, ті, що вийшли далеко за межі узагальнення і зіставлення емпіричних даних, змісти.Вперше у вітчизняному мистецтвознавстві християнське памятникарство розглядається в сувязі з міфологією, теологічними догматами, канонами церковного мистецтва, регламентами морального богословя, науковими положеннями, категоріями й поняттями філософських дисциплін, мистецтвознавства, лінгвістики, точних наук, теорії та історії культури, етнофольклористики тощо.
План
. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вывод
Підсумовуючи в загальних положеннях результати дослідження камяного хресторобства України XVIII-XX ст., автор привертає увагу до первообразу знаряддя спокутування - зведеного людьми стовпа на Голгофі - stavrosa як витвору боголюдського духу. Вперше у вітчизняному мистецтвознавстві християнське памятникарство розглядається в сувязі з міфологією, теологічними догматами, канонами церковного мистецтва, регламентами морального богословя, науковими положеннями, категоріями й поняттями філософських дисциплін, мистецтвознавства, лінгвістики, точних наук, теорії та історії культури, етнофольклористики тощо. Ми зробили спробу впорядкувати розпорошену інформацію про камяні хрести в Україні, систематизувати її, адаптувати до теми наших розвідок, перетворити «архітектонічну інформацію» в наукове пізнання істин християнства, узагальнити тисячолітню хресторобську практику шляхом цілеспрямованого збирання артефактів та їх описування, включення їх у систему понять для визначення обєкта і предмета дослідження, провести внутрішню диференціацію народного памятникарства, розкрити закономірності функціонування хрестокаменів у ритуальному контексті і т. ін.
Зародження вчення про екуменічний хрест відбувається паралельно й синхронно з розробкою логіко-методологічних принципів теорії і практики ставрології. культура ритуальний хресторобство
Список литературы
1. Малина В.В. Камяні хрести в Україні. XVIII-XX ст.: Онтологія. Типологія. Символіка. Функція / В.В. Малина. - Миколаїв: Артіль “Художній крам”. - 2009. - 864 с.
2. Малина В.В. Камяні хрести в Україні та їх прообрази / В.В. Малина. - Миколаїв: Артіль “Художній крам” - 2006. - 128 с.
9. Малина В.В. Народне камяне хресторобство / В.В. Малина. Народне мистецтво Півдня України. Кінець ХІХ - початок ХХ ст.: На матеріалах Миколаївської, Одеської, Херсонської областей. - Миколаїв: Артіль “Художній крам”. - 2006. - С. 331-388.
10. Малина В.В. Ставрологія - вчення про екуменічний хрест / В.В. Малина // Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистецтв. - Х.: ХДАДМ, 2007. - №10.
11. Малина В.В. Типологізація у камяному хресторобстві як мистецький прийом / В.В. Малина // Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистецтв. - Х.: ХДАДМ, 2007. - №11. - С. 57-81.