Основні поняття теорії лексичного калькування та його різновиди. Калькування як спосіб перекладу лексичних одиниць, його місце у системі шляхів перекладу. Погляд на словотворче калькування як на поморфемний переклад. Калькування та буквальний переклад.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ факультету лінгвістики Курсова робота Калькування як лексичний прийом перекладу Науковий керівник старший викладач кафедри англійської філології і перекладу Фесенко Г.Г. Київ - 2012 Зміст Вступ Розділ І. Основні питання та поняття теорії лексичного калькування 1.1 Поняття про лексичне калькування 1.2 Калька та її різновиди Розділ ІІ. Калькування як один із способів перекладу лексичних одиниць 2.1 Місце калькування у загальній системі шляхів перекладу 2.2 Сутність калькування як лексичного прийому перекладу 2.3 Погляд на словотворче калькування як на поморфемний переклад 2.4 Застосування прийому калькування на практиці 2.5 Калькування та буквальний переклад Висновки Список використаних джерел Вступ Робота присвячена аналізу калькування як лексичного прийому перекладу. У тих випадках, коли варіантні відповідники певного слова вихідної мови у словниках відсутні, перекладач використовує один із способів перекладу слів. Про нього головним чином загадувалося лише у вступних курсах до мовознавства, учбових посібниках з мови, і зазвичай не як про самостійне питання, а скоріш у зв’язку з розглядом словникових запозичень, що у свою чергу створювало калькування репутацію опосередкованого, другорядного явища. Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання низки конкретних завдань: 1) розглянути поняття кальки та виокремити її різновиди; 2) визначити і проаналізувати місце калькування у загальній системі способів перекладу; 3) здійснити аналіз випадків застосування калькування при перекладі лексичних одиниць; 4) з’ясувати переваги і недоліки даного методу перекладу. Основні питання та поняття теорії лексичного калькування 1.1 Поняття про лексичне калькування На думку Л.П. Єфремова, теорія лексичного калькування охоплює широке коло питань, проте не все, що так чи інакше стосується калькування, може однаково претендувати на центральне місце у цій теорії, особливо тоді, коли вона будується у суто лінгвістичному плані, коли поставлена мета встановити сутність калькування, його специфічні особливості і відношення до інших мовних явищ [9; 28]. Перш за все необхідно уточнити загальне поняття про лексичне калькування, конкретизувати правильні в своїй основі, але у той же час досить віддалені положення, згідно з якими калькування являє собою створення копії з іншомовного зразка, наслідувальне словотворення, копіювання чужої моделі і таке інше. Принципове значення має питання про те, чи можна вважати лексичний переклад, який має місце при словотворчому калькуванні, також перекладом морфологічної або словотворчої структури об’єкту, який калькується, тобто перекладом його структурних елементів, кожен з яких слугує рівноправною і безпосередньою одиницею перекладу. Наприклад, в українській кальці хмарочос на одну морфему менше, ніж у англійському слові skycraper (відсутній суфікс). Н.В. Колесова у своїй статті „Кальки як відображення індивідуальноавторських особливостей мови” висловлює таку думку щодо калькування: „Вирази, що калькуються, роблять авторську мову більш різноманітною, мальовничою, виразною, їх використання в мові персонажів твору служить засобом їх мовностилістичної характеристики. П. Віне, Ж. Дарбельне у своїй праці „Питання теорії перекладу у зарубіжній лінгвістиці пропонують їх звести до семи.