Тенденції формування календарних українських свят Слобожанщини в тісному зв’язку з історичним розвитком основних атрибутивних елементів святково-обрядової слобожанської традиції. Трансформація українського календарного свята в сучасному суспільстві.
Аннотация к работе
Календарні свята втілюють притаманний українській ментальності гармонійний звязок людини і природи, що впливає на організацію господарювання, функціонування етичного й естетичного компонентів суспільної свідомості. Так, на Слобожанщині, що відіграла в Україні велику роль як територія, де перехрещувались шляхи Сходу та Заходу, Півдня і Півночі, чимало народних календарних свят утрачено назавжди. За роки державної незалежності активізувалися фахові етнографічні розвідки на ниві історії звичаїв, обрядів і свят українців (праці Н. Історичні та етнографічні дослідження, розкриваючи генетичні засади та особливості національної специфіки народних українських свят та обрядів, висвітлюють лише окремі напрямки трансформації святкової традиційної культури і не дають цілісної картини еволюції феномену українських календарних свят, що й зумовило актуальність проблеми та вибір теми реферованого дослідження. Основними методологічними засадами роботи є загальнонаукові методи: аналізу й синтезу, використані при дослідженні понятійно-категорійного апарату обрядової культури, узагальнення наукової літератури; індукції і дедукції - для визначення чинників трансформації календарних свят; історичний метод - для узагальнення шляху побутування календарних свят в українській культурі; логічний метод при визначенні трансформаційних процесів в обрядовій культурі та їх рушійних сил, для осягнення внутрішніх взаємозвязків звичаїв, обрядів, свят, традицій в обрядовій культурі, а також компаративний метод - для дослідження етнографічного матеріалу різних етносів різних історичних епох; типологічний та описовий методи аналізу компонентів української обрядової культури.Скуратівського надається аналіз традиційних зимових свят і обрядів, що дає змогу осмислити архаїчні форми господарювання й побуту, суспільних відносин, специфіку прадавніх та православних світоглядних уявлень. «Понятійно-категорійний апарат дослідження» з метою його уточнення аналізуються терміни «свято», «календарне свято», «обряд», «обрядова культура», розкривається походження зазначеної термінології. Свято - соціально значуща, донесена традицією або встановлена подія, що має розгалужене художнє оформлення і пробуджує емоційні переживання учасників для підтвердження її ціннісно-ідеологічного значення в суспільстві. Обрядова культура - традиційна культура народу, сформована в процесі його історичного розвитку обрядовою практикою, що утвердила культурні стереотипи - норми, звичаї, традиції, ідеали, які визначають звязок поколінь. У підрозділі робиться висновок, що календарні свята та обряди - складний культурний комплекс, в якому поєднуються практичний досвід і релігійно-магічні вірування, естетичні традиції та звичаї, спрямований на інтеграцію, репродукування та примноження духовних цінностей суспільства.