Вивчення людського тіла в контексті етнокультурної традиції слов"ян. Культове ставлення до нерухомих кісток покійного. Сприйняття кісток як осереддя життя, а кістяка як моделі майбутнього тіла людини. Моделювання цілісності кісток за допомогою дерева.
Аннотация к работе
В поминальних відправах також вживаються страви, переважно без кісток: коливо, капусняк, кисіль, каша, оладки, що пояснює фольклорні асоціації риби з млинцями: „Берега железны, рыба без костей”. Звязок млинців з потойбічним світом зустрічаємо в казках, сюжетна лінія яких побудована таким чином, що дід піднімається на небо по драбині / дереву і бачить там хатинку з млинців. По перше, очевидною є формула уподібнення мертвого (позбавленого чуттєвості) і живого, тому крім кістки застосовували інші атрибути потойбічного - намітку / хустку, якою звязували ноги мерця: „Цей мертвий замира, нехай рабі Божій (імя) гризь одбира” [3, 86] або ложку: „У мертвого ложку взяти да тою ложкою [поводить по нариву] да: „Так як цей мрец нє дей-струє, так штоб ета жоуна не действовала” [4, №9 364]. Пряме свідчення про існування духу в кістках зустрічаємо в тексті: „Тако ми се не закаменило дщете у жени, теле у крави, їагше у овци, свако сїеме у баштини и дух костима” („Хай не скамяніє дитя у жінки, теля у корови, ягня у вівці, усяке сімя у роду і дух в кістках”). У давньоруських джерелах зустрічаються свідчення про те, що на кістках предків приносились клятви: „присягы костьми, человечми творить” [2, 628], а інші народи сприймали як такы, що мають „чужі” кістки: „Родъ Татарескъ кость не наша, что се есть намъ за племя” [7, 1297].
Список литературы
1. Літопис Руський (За Іпатіївським списком). - К., 1990.
2. Толстая С.М. Душа // Славянские древности...
3. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: В 4 т. -М., 1986 -1987. - Т. 3.
4. Чубинський П.П. Мудрість віків // Українське народознавство у творчій спадщині Павла Чубинського: У 2 кн. - К., 1995. - Кн.1.
5. Словарь української мови: У 4 т. / Упор. Б. Грінченко. - К, 1996 -1997. - Т. 2.