Аналіз кінороманів А. Роб-Ґрійє та його можливих структурних та стильових варіацій у контексті естетико-теоретичної парадигми нового художнього літературного твору. Оцінка філософії "шозизму" як відображення синтезу вербальної та візуальної культури.
Аннотация к работе
Не важко помітити його „кіносприйняття” світу: Роб-Ґрійє дивиться на обєкти і героїв своїх романів через обєктив кінокамери, яка фіксує дрібні деталі, що їх не здатне схопити людське око, а звідси й те значення, якого він надає предметному світові та його опису. Кожен з них виступав з позицій того мистецтва, адептом якого вважав себе; тому питання про сучасні вектори впливу (література впливає на кіно чи кіно на літературу) залишається відкритим. Принаймні, до „Лабіринту” Роб-Ґрійє намагається багато в чому спростити своє бачення місця опису в жанрі роману не тільки в теоретичних розвідках („За новий роман”), а й у художніх творах, де помітна експансія довільного опису й постійне звертання до предметів, які легко змінюються. Проте якщо у творах іншого художнього спрямування так чи інакше залишаються численні маркери хронологічного плану, які розташовані в довільному стані у творі, завдяки яким читач може зрозуміти цю хронологію, то новий роман швидко позбавляє читача будь-яких орієнтирів. Існують також екранізації цих творів, де Роб-Ґрійє та дослідники його творчості замість терміна „кінороман” уживають термін „сценарій“, що дає підстави говорити про існування жанрової невизначеності щодо цих творів, або ж свідомого ігнорування цього феномену.Кінороман - це синтетичний жанр, оскільки він складається принаймні з елементів двох видів мистецтва - кіно та літератури. Кінороман як жанр практично не вдається досліджувати, користуючись лише літературознавчою термінологією. Терміни кіно, так чи інакше, зявляються в процесі аналізу кінороманів А. Роб-Ґрійє. Проте кінороман перебуває у проміжному становищі між літературою та кінематографом, а тому можливий своєрідний „синтезований” аналіз таких творів. Роб-Ґрійє сам розмежував кінороман та кінофільм, продовжуючи користуватися у прозовому творі ремарками на кшталт тих, які застосовують лише у сценарії до кінофільму.
Вывод
кінороман літературний стильовий шозизм
У висновках запропоновано стислий виклад підсумків проведеного дослідження. Робота є спробою розглянути механізм ґенези жанру кінороману А. Роб-Ґрійє, його структурних та стильових особливостей у контексті нового роману та його естетико-теоретичних засад. Кінороман - це синтетичний жанр, оскільки він складається принаймні з елементів двох видів мистецтва - кіно та літератури.
Звідси виникає проблема жанрової ідентифікації кінороману загалом і жанрів кінодраматургії зокрема.
Кінороман як жанр практично не вдається досліджувати, користуючись лише літературознавчою термінологією. Терміни кіно, так чи інакше, зявляються в процесі аналізу кінороманів А. Роб-Ґрійє. Проте кінороман перебуває у проміжному становищі між літературою та кінематографом, а тому можливий своєрідний „синтезований” аналіз таких творів. До цього спонукає не лише структура твору, яка має вигляд сценарію, а і його зміст. А. Роб-Ґрійє сам розмежував кінороман та кінофільм, продовжуючи користуватися у прозовому творі ремарками на кшталт тих, які застосовують лише у сценарії до кінофільму.
Водночас дослідники відзначають виняткову чистоту мови Роб-Ґрійє, яка більше характерна для художніх творів ХІХ століття, ніж для суто технічної констатації рухів камери та монтажу кадрів.
Поєднання кіноприйомів та мови дають змогу Роб-Ґрійє писати твори, виняткові за своїм психологічним змістом. Усі його романи - це дослідження людської психіки, марень, незрозумілих та нездійсненних бажань, насилля над людською природою. Роб-Ґрійє охоплює максимальну гамму людських почуттів у своїх кінороманах, зокрема й ті, які раніше не піддавалися художньому висвітленню.
Після появи роману „Гумки” про Роб-Ґрійє заговорили як про майстра деталей - „шозиста”. Його надмірна увага до речі відобразилася у прозових творах та кінофільмах. Однак, саме розвиток та вдосконалення „шозистського” бачення світу значною мірою сформувало структуру майбутніх кінороманів. Річ була і залишається такою ж головною дійовою особою, як і персонажі чоловіка або жінки. Більше того, саме річ є тією формувальною частиною численних описів та роздумів А. Роб-Ґрійє, яка створює перешкоди в адекватному сприйнятті тексту читачем.
Антигуманізм Роб-Ґрійє - це не світосприйняття, а формула відносин між людиною та річчю - трансформується в захоплення естетикою маркіза де Сада. Проте не можна сприймати кіноромани Роб-Ґрійє лише як твори, що складаються з численних описів речей та знущання над жінками. За постатями гарних полонянок найчастіше приховуються не лише узагальнені людські комплекси та страхи, а й місткіші структури, скажімо образ поневоленого Сходу. Обираючи для чотирьох кінороманів форму „чорного роману”, тобто детективу не дуже високого художнього рівня, з численними вбивствами та яскравими сценами тортур, Роб-Ґрійє навмисне вводить в оману читача.
Цікаву гру з читачем письменник веде і щодо сюжетів власних творів, як прозових, так і кінематографічних. На нашу думку, Роб-Ґрійє творить замкнений світ, який складається з його власних творів, творів, на які він спирався чи посилався, а також творів світового мистецтва. Він змушує читача постійно перебувати у стані пошуків, намагається виховати мислячого читача, який мимоволі тренує не тільки увагу, а й почуття.
Кіноромани А.Роб-Ґрійє - це спроба письменника виховати новий тип інтелектуального читача для нового типу літератури. Водночас вони є цікавим і багатовимірним свідомим експериментом письменника в синтезуванні різних видів мистецтва: літератури, кіно, малярства та музики.
Список литературы
1. Романова О. Про вживання термінів „постпостмодернізм” та „мультикультуралізм” у сучасному культурологічному дискурсі // Наукові записки Харківського державного педагогічного університету. Серія „Літературознавство”. Випуск 2 (38). - Харків: Нове слово, 2004. - С. 129-134.
2. Романова О. Методика аналізу типології жанру сучасного західноєвропейського роману // Наукові праці Камянець-Подільського державного університету: Філологічні науки. Випуск 10. Том 1. - Камянець-Подільський: Абетка-НОВА, 2005. - С. 212-216.
3. Романова О. „Гумки” („Les Gommes”) Алена Роб-Ґрійє як зразок французького нового роману // Літературознавство. Фольклористика. Культурологія. Наукові записки кафедри української літератури та компаративістики. - Черкаси: Брама, 2005. - С. 117-125.
4. Романова О. Стильові особливості кінороману „Минулого року в Марієнбаді” Алена Роб-Ґрійє в аспекті синтезу мистецтв // Літературна компаративістика. - Вип. ІІ. - К.: ПЦ “Фоліант”, 2005. - С. 242-264.
5. Романова О. „Новий роман” - на перехресті мистецтв // Вісник Черкаського університету. - Вип. 86. - Черкаси, 2006. - С.123-130.
6. Романова О. Стильові особливості кінороману „Минулого року в Марієнбаді” Алена Роб-Гріє // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених. - Вип. 10. - К., 2006. - С. 177-181.
7. Романова О. Стилістичні особливості кінороману „Безсмертна” А. Роб-Ґрійє // Наукові записки Харківського державного педагогічного університету. Серія „Літературознавство”. Випуск 2 (50). - Харків: Нове слово, 2007. - С. 130-137.
8. Романова О. Синтез мистецтв у кінороманах А. Роб-Ґрійє //Вісник Черкаського університету. - Вип. 108. - Черкаси, 2007. - С.108-116.